Богдашевський Юрій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдашевський Юрій Борисович
Народився 29 березня 1938(1938-03-29)
Васильків, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер 18 вересня 2013(2013-09-18) (75 років)
Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність театрознавець
Alma mater Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1962)
Вчителі Волошин Іван Олексійович
Заклад Український театр і Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого
Членство Національна спілка театральних діячів України і Національна спілка журналістів України
У шлюбі з Коробова-Богдашевська Зоя Ісаківна
Нагороди

Ю́рій Бори́сович Богдаше́вський (29 березня 1938, Васильків — 18 вересня 2013, Київ) — український театрознавець і педагог; член Спілки театральних діячів України та Спілки журналістів України. Лауреат Премії Українського товариства театральних діячів у галузі театрознавства і театральної критики за 1977 рік та Республіканської премії у галузі літературно-художньої критики імені Олексадра Білецького. Заслужений діяч мистецтв України з 1996 року. Чоловік мистецтвознавця Зої Коробової.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 березня 1938 року в місті Василькові Київської області (нині Україна). Протягом 1958—1962 років навчався на театрознавчому факультеті Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, був учнем Івана Волошина.

У 1962 році працював у Києві консультантом з мистецтвознавства при Головполіграфвидаві Мінкультури УРСР; у 1962—1970 роках — редактор, старший редактор, завідувач відділу журналу «Мистецтво»; з 1970 року — старший редактор відділу, з 1990 року — головний редактор журналу «Український театр».

З 1988 року — викладач, з 1996 року — доцент Київського університету театру, кіно і телебачення. Помер у Києві 18 вересня 2013 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 800 публікацій в газетах і журналах, присвячених актуальним проблемам театрального мистецва, писав про нові явища художнього процесу, про діячів українського театрального мистецва Михайла Верхацького, Івана Миколайчука, Данила Лідера, Сергія Данченка, Миколу Мерзликіна, Федора Стригуна, зокрема:

  • Зірка актора (І. Миколайчук) // Ваш вихід. К., 1969;
  • Режисер (М. Мерзлікін) // Ваш вихід. К., 1969;
  • Мертві душі, або Чому люди не ходять в театр // «Український театр». 1983. № 3;
  • Данченко // «Український театр». 1987. № 3;
  • Лідер // «Український театр». 1991. № 3;
  • Народний театр корифеїв // «Український театр». 1994. № 1;
  • Стригун // «Український театр». 1995. № 2.

Література[ред. | ред. код]