Божественні (фільм, 2019)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Божественні
The Diviners
Офіційний постер до фільму
Жанр документальний
Режисер Роман Бордун
Продюсер Роман Бордун
Оператор Роман Бордун
Тривалість 60 хв.
Мова російська
українська
Країна Україна Україна
Рік 2019
IMDb ID 8887916

«Божественні» (англ. The Diviners) — український документальний фільм 2019 року, виконаний у наївній стилістиці роуд-муві, повнометражний дебют фотодокументаліста Романа Бордуна.[1] Національна прем'єра фільму відбулась 27 березня 2019[2] в рамках української конкурсної програми XVI Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.[3], міжнародна прем'єра в Німеччині на DOK Leipzig 29 жовтня 2019 року[4]. Брав участь в кіноринку East Silver Market на Міжнародному фестивалі документального кіно «Їглава» в Чехії[5], Makedox в Північній Македонії[6].

В ЗМІ стрічку часто відносять до жанру фільм-калейдоскоп[7].

Сюжет[ред. | ред. код]

Головні герої фільму — люди, що населяють Київ, Одесу, Львів. Їхня реальність багатошарова та неприкрашена, позбавлена однозначних абсолютних трактувань добра і зла, гуманності і жорстокості, милосердя і байдужості. Ця історія — калейдоскоп, в окулярі якого усі ми: праведні, нещадні, смішні, наївні. Чесні.

Автор виступає спостерігачем за реальністю та не дає оцінки дійсності. Ситуації схожі на тимчасові Instagram Stories, котрі у кліповому порядку змінюються, нагадуючи глядачу про мить плинного часу та його шаленого ритму. Ця історія про гендерні відносини в стінах сучасних українських міст.

Виробництво[ред. | ред. код]

Фільм створено з відеощоденника режисера, знятий та реалізований за власний кошт, без стороннього фінансування.[8] Одним з перших глядачів фінального монтажу був Олександр Расторгуєв, котрий розпочав продюсування, проте через два тижні загинув в Центральноафриканській Республіці досліджуючи тему ПВК Вагнер.[9]

Відгуки критиків[ред. | ред. код]

Після прем'єри стрічки на Docudays UA фільм став для багатьох відкриттям[10], викликало жваве обговорення стрічки серед українських кінокритиків, котрі відзначили стрічку новаторською, не схожою на жодну з інших.[11] Кіноексперт Ігор Грабович назвав режисера новою сенсацією в українському кіно.[12] Кінокритик Дмитро Десятерик відзначив, що це кіно про дослідження зв'язку людини з простором її проживання, а також — стереотипів, які українці поділяють про самих себе, антропологічна мозаїка без головних героїв чи навіть цілісного сюжету, але сповнена візуальної енергії, влучної іронії та неявних смислів.[13]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Фільм був номінований на премію Кіноколо українських кінокритиків[14].

Список нагород та номінацій
Кінофестиваль Рік Країна Категорія Номінант(и) Результат Дж
16-ий міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA 2019 Україна Найкращий документальний фільм Божественні Номінація [2]
62-ий міжнародний кінофестиваль документального та анімаційно кіно DOK Leipzig 2019 Німеччина Найкращий документальний фільм Божественні Номінація [4]
3-ій міжнародний кінофестиваль «Київський тиждень критики» 2019 Україна Найкращий документальний фільм Божественні Номінація [14]
27-ий міжнародний кінофестиваль документального кіно Astra Film Festival 2020 Румунія Найкращий документальний фільм Божественні Номінація [15]
5-ий міжнародний кінофестиваль Berlin Revolution Film Festival 2021 Німеччина Гран-прі Божественні Перемога [16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Австрії представили молоду українську фотографію. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  2. а б Божественні. docudays.ua (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  3. DOCU/УКРАЇНА: у пошуках втраченого часу. docudays.ua (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  4. а б Leipzig, D. O. K. The Diviners (Bozhestvenni) | DOK Leipzig. films2019.dok-leipzig.de (англ.). Процитовано 23 лютого 2020.
  5. s.r.o, Appio Digital. The Diviners | DOKweb. dokweb.net (чес.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
  6. THE DIVINERS – Makedox (амер.). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  7. Unpredictability is a very good trait. MTR (амер.). 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
  8. Роман Бордун: «Документалістику найкраще робити впізнаваною мовою» – Документи (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  9. Victoria Belopolsky. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  10. Вечірній Київ :: Кращі українські документальні фільми представлять у Києві. vechirniykiev.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  11. Підгора-Гвяздовський, Ярослав (31 березня 2019). (Column) Українська програма на Docudays: право реагувати душею. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  12. Українське кіно на фестивалі «Докудейс»: усі ми божественні. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  13. Фільми, якими можна пишатися. Підсумки 2019 року в українському кіні. Архів оригіналу за 24 грудня 2019.
  14. а б Київський тиждень критики. kcw.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
  15. The Diviners. Astra Film (амер.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 4 листопада 2020.
  16. Berlin Revolution Film Festival (28 квітня 2021). 5th Berlin Revolution Film Festival – Awards. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]