Болбат Сергій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Болбат
Serhiy Bolbat.jpg
Особові дані
Повне ім'я Сергій Сергійович Болбат
Народження 13 червня 1993(1993-06-13) (26 років)
  Волноваха, Донецька обл.
Зріст 173 см
Вага 63 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Правий Захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Реал» (Мадрид)
Номер 50
Юнацькі клуби
2006—2008
2009—2010
Україна «Шахтар» (Д)
Україна «Олімпік-УОР»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2011— Україна «Шахтар» (Д) 25 (3)
2011—2013   Україна «Шахтар-3» 65 (19)
2013—2014   Україна «Металург» (Д) 19 (2)
2014—2015   Україна «Металіст» 17 (4)
2015—2017   Бельгія «Локерен» 44 (6)
2017—2018   Україна «Маріуполь» 26 (5)
2019—н.в   Іспанія «Реал Мадрид» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2013—2014 Україна Україна (U-21) 11 (1)
2014— Україна Україна 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 7 вересня 2019.

Сергій Сергійович Болбат (* 13 червня 1993, Волноваха) — український футболіст, правий захисник Шахтаря.

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованець донецьких академій «Шахтаря» та «Олімпіка-УОР».

На початку 2011 року підписав контракт з донецьким «Шахтарем», але відразу був відданий в «Шахтар-3», що виступав у Другій лізі. 9 квітня дебютував у професійному футболі, зігравши 75 хвилин в матчі проти «Кременя», у якому отримав жовту картку. В подальшому став основним нападником дубля, виступаючи там до кінця сезону 2012/13.

Сергій Болбат під час виступів за «Металург» (Донецьк). 7 травня 2014 року.

Влітку 2013 року був включений до заявки основної команди і на передсезонних зборах виходив на поле за основну команду, в тому числі на Об'єднаному турнірі. Новий сезон Сергій розпочав у молодіжній команді, де 21 липня, в першому ж турі, відзначився хет-триком у воротах «молодіжки» «Говерли». Завдяки цьому 21 липня 2013 року у матчі 2 туру Прем'єр-ліги опинився в заявці основної команди на грі проти «Севастополя», проте на поле так і не вийшов і подальшому знову продовжив виступати за молодіжну команду, зігравши до кінця серпня у 7 матчах, в яких забив 7 голів.

2 вересня 2013 року, в останній день трансферного вікна, Болбат був відданий в оренду до кінця сезону в донецький «Металург»[1]. На наступний, сезон 2014—2015, переходить в оренду до клубу «Металіст» (Харків)[2].

20 липня 2015 року стало відомо що Болбат приєднається до бельгійської команди «Локерен» на умовах оренди на один сезон[3]. 2 серпня 2015 року він забив свій перший гол за «Локерен». В рамках другого матчу проти «Шарлеруа» він допоміг своїй команді втримати нічию, забивши на 67 хвилині[4]. Всього за два роки в оренді Сергій провів 44 матчі у вищому дивізіоні Бельгії і забив 6 голів, після чого влітку 2017 року повернувся у «Шахтар», але майже відразу був відданий в оренду в «Маріуполь»[5].

Збірна[ред. | ред. код]

12 березня 2013 року головний тренер молодіжної збірної України Сергій Ковалець вперше викликав Болбата на товариські матчі проти однолітків з Чехії та Італії, які мали відбутись 22 і 25 березня відповідно[6]. В обох з них Сергій виходив на поле.

Вдруге Ковалець викликав Болбата у «молодіжку» в травні того ж року на матчі Меморіалу Лобановського[7], де Болбат також зіграв в обох матчах збірної, яка стала фіналістом турніру. Причому саме гол Сергія у матчі проти однолітків зі Словенії допоміг українцям здобути перемогу у півфіналі[8].

Останній матч за молодіжну збірну України провів у листопаді 2013 року в рамках відбіркового турніру молодіжного чемпіонату Європи з командою Швейцарії. У січні 2014 року в Кубку Співдружності, де його однолітки у фіналі розгромили команду Росії (4:0), не брав участь, оскільки проходив навчально-тренувальні збори з клубом.

14 травня 2014 року головним тренером Михайлом Фоменком був вперше викликаний на навчально-підготовчий збір у складі національної збірної України[9]. Дебютував у головній збірній 22 травня 2014 року, вийшовши на заміну у другому таймі товариського матчу проти збірної Нігеру. Відведені 30 хвилин гри провів активно, здійснював властиві манері гри флангові проходи, мав шанси відзначитися, а на 80-й хвилині віддав передачу на Тараса Степаненка, яка призвела до голу, що виявився переможним[10].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]