Бонч-Бруєвич Володимир Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бонч-Бруєвич Володимир Дмитрович
Бонч-Бруевич Владимир Дмитриевич
Володимир Дмитрович Бонч-Бруєвич
Володимир Дмитрович Бонч-Бруєвич
Народження 28 червня 1873(1873-06-28)
  Москва, Російська імперія
Смерть 14 липня 1955(1955-07-14) (82 роки)
  Москва, СРСР
Поховання Новодівоче кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Цюрихський університет
Мова творів російська
Рід діяльності історик
літератор
Член політичної партії Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди та премії
Орден Леніна

Бонч-Бруєвич Володимир Дмитрович у Вікісховищі?
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Володи́мир Дми́трович Бонч-Брує́вич (рос. Бонч-Бруевич Владимир Дмитриевич; *28 червня 1873(18730628), Москва — †14 липня 1955, Москва)  — російський професійний революціонер і радянський діяч, історик, літератор.

Народився у Москві в сім'ї чиновника. З кінця 1880-х pp. брав участь у революційному русі; був членом московського «Робітничого союзу». З 1901 співробітничав у ленінській «Іскрі», 1903—05 керував партійною експедицією, 1908—18 — видавництвом «Життя і знання» (видавництвом ім. «В. Бонч-Бруєвича і Н. Леніна», бібліотекою і архівом РСДРП у Женеві, провів велику роботу в Харкові по підготовці до III з'їзду партії. Співробітничав у газетах «Вперед» (1905), «Звезда» (1910–1912), «Правда» (1912–1914) та ін. Не раз зазнавав арештів. Учасник Жовтневого збройного перевороту в Петрограді. В 1917—20 працював керуючим справами Ради Народних Комісарів, пізніше — на видавничій та науково-дослідній роботі. Доктор історичних наук, відомий працями з історії революційного руху, атеїзму, етнографії, автор численних спогадів про В. І. Леніна.

Листувався з Іваном Франком, переклав російською мовою окремі його твори, видав перший том творів Григорія Сковороди (1912).

Нагороджений орденом Леніна.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]


  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.