Бостинь
|
Бостинь | ||||
| Транслітерація назви | Bastyń | |||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°23′24″ пн. ш. 26°45′21″ сх. д. / 52.39000000002777568° пн. ш. 26.75583333336111380° сх. д.Координати: 52°23′24″ пн. ш. 26°45′21″ сх. д. / 52.39000000002777568° пн. ш. 26.75583333336111380° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Статус | з агромістечко року | |||
| Населення | 997 осіб | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225654 | |||
| Телефонний код | +375-1647 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 177 км | |||
  Бостинь | ||||
 | ||||
 Бостинь у Вікісховищі | ||||
Бостинь (біл. Бастынь) — агромістечко на південному заході Білорусі. Населений пункт знаходиться в Лунинецькому районі Берестейської області. Є адміністративним центром Бостинської сільради. Населення - 997 осіб (2019).
Географія[ред. | ред. код]
Бостинь знаходиться за 16 км на північний захід від міста Лунинець. Місцевість належить до басейну Дніпра, навколо села є мережа меліоративних каналів зі стоком у річку Цна (сама річка протікає за 3 км на схід від села). Через Бостинь проходить залізнична лінія Лунинець — Барановичі (в селі є залізнична станція) та автодорога Лунинець — Ганцевичі[1].
Історія[ред. | ред. код]
Вперше згадана у XV столітті[2]. Село входило до складу Пінського повіту Берестейського воєводства Великого князівства Литовського. Після другого розділу Речі Посполитої (1793) Бостинь у складі Російської імперії належала Пінському повіту Мінської губернії[3].
У 1750 році орендар села Бостинь поміщик Йосип Щит збудував тут своїм коштом храм на честь святої Параскеви[4].
Згідно з Ризьким мирним договором (1921) село увійшло до складу міжвоєнної Польщі, належало Лунинецькому повіту Поліського воєводства. З 1939 — в БРСР[3].
1962 року Свято-Параскевінський храм було повністю знищено, 2001—2003 року збудовано нову церкву св. Параскеви[4].
Уродженці[ред. | ред. код]
- Бушило Іван Васильовичу – селянин, який ховався в лісі від міліції з 1947 по 1989 роки.
- Костюков Геннадій Андрійович – мер міста Краматорська Донецької області України (2006–2014).
- Качанович, Микола Павлович – контр-адмірал, заступник командувача Балтійського флоту з озброєння та експлуатації озброєння (з січня 1992 по вересень 2001 року). ) [5] .
- Дірман Іван Васильович – генерал-майор, заступник Міністра оборони з озброєння - начальник озброєння Збройних Сил Республіки Білорусь (з лютого 2004 по квітень 2012 року). ) [6] .
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
- Православний храм св. Параскеви. Побудований з дерева на початку XXI століття поряд із місцем історичного храму, зруйнованого у 1962 році.
- Склеп-усипальниця Ф. Двораковської (1833)[7]
- Протестантський храм. Побудований у 1990-ті роки[7]
- Братська могила радянських воїнів та партизанів. Поховано 66 бійців, які загинули у 44 році при звільненні села. В 1957 встановлено пам'ятник у вигляді скульптури солдата[8].
- Могила жертв фашизму. Знаходиться на схід від села, біля залізничного переїзду. Поховано 51 жителя села, розстріляних гітлерівцями в 1942[8].
Склеп-усипальниця та братська могила включені до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь[9].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Аркуш карти N-35-126 Дятловичи. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1991 р. (рос.)
- ↑ Бостынь на сайте radzima.org. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.
- ↑ а б Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах. Т. 4, кн. 2. Брэсцкая вобласць / пад навук. рэд. А. І. Лакоткі. — Мн.: БелЭн, 2006. ISBN 985-11-0373-X
- ↑ а б Сайт Пинской и Лунинецкой епархии. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.
- ↑ контр-адмирал Качанович Николай Павлович. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Глава государства освободил генерал-майора Ивана Дырмана от должности заместителя Министра обороны по вооружению. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ а б Бостынь на сайте globus.tut.by. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.
- ↑ а б «Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область». Минск, издательство «Белорусская Советская Энциклопедия имени Петруся Бровки», 1990 год. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 27 грудня 2017.
- ↑ Дзяржаўны спіс гісторыка-культурных каштоўнасцей РБ. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 27 грудня 2017.
