Боярська Людмила Данилівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боярська Людмила Данилівна
Народження 27 березня 1939(1939-03-27)
Борисоглєбськ, Воронезька область, РРФСР, СРСР
Смерть 9 липня 2016(2016-07-09) (77 років)
  Львів, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Одеське художнє училище
Діяльність художниця
Напрямок художник театру і кіно
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України

Людми́ла Дани́лівна Боярська (Толстих) (27 березня 1939, м. Борисоглєбськ, Воронезька область, РРФСР, СРСР — 9 липня 2016, м. Львів, Україна) — радянська і українська художниця театру і кіно. Заслужений діяч мистецтв України (1997)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила технікум лісового господарства з відзнакою, після того по пораді знайомого потайки від батьків поступила до художнього училища. Випускниця Одеського державного театрально-художнього училища, дипломною роботою були костюми до вистави «Жорж Данден» Мольєра.

Розпочала свій професійний шлях на Одеській кіностудії, де працювала художником з костюмів.

По тому — Вільнюський державний російський драматичний театр (Литовська РСР), Кримський академічний театр ім. Максима Горького, робота над виставою в Угорщині — міський театр Кечкемета.

У 1978 році переїхала до Львова, художник-сценограф Львівського академічного національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької.

Працювала головним художником театру Західного Оперативного Командування.

Театральна діяльність[ред. | ред. код]

Серед найвідоміших постановок у театрі Західного оперативного командування, до яких оформила костюми —

  • «Любов — книга золота» О. Толстого — 1992,
  • «Кіт Леопольд» М. Хайта − 1994,
  • «Зойкіна квартира» М.Булгакова − 1996,
  • «Корсиканка і Наполеон» М. Грубач − 2002,
  • «Поминальна молитва» Г. Горіна.

У театрі ім. М.Заньковецької:

У своєму доробку має понад 250 вистав на сценах Львова, Луцька, Хмельницького, Вінниці.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Художник по костюмах до фільмів:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Боярська Людмила Данилівна — Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]