Горін Григорій Ізраїльович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Горін Григорій Ізраїлевич)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горін Григорій Ізраїльович
Ім'я при народженнірос. Григорий Израилевич Офштейн
ПсевдоГоринштейн[1] і Горин[1]
Народився12 березня 1940(1940-03-12)
Москва, СРСР
Помер15 червня 2000(2000-06-15) (60 років)
Москва, Росія
·інфаркт міокарда
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьдраматург
письменник
прозаїк
сценарист
Alma materПерший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова (1963)
Знання мовросійська
Жанрсатира, п'єса, оповідання, повість, фейлетон і публіцистика
Нагороди
IMDbID 0330945

Григорій Ізраїльович Горін (прізвище при народженні — Офштейн; 12 березня 1940(19400312), Москва, РРФСР, СРСР — 15 червня 2000, Москва, Російська Федерація) — радянський і російський драматург, прозаїк, письменник-сатирик, сценарист, автор низки літературно-публіцистичних статей.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині військового Ізраїля Офштейна. Дошлюбне прізвище матері було Горинська, від нього пішов псевдонім — спочатку Горінштейн, потім Горін, пізніше Григорій офіційно змінив прізвище. Закінчив 1-й 1-й Московський медичний інститут імені І. М. Сеченова (1963), декілька років працював лікарем швидкої.

«Радянський лікар був і залишається найунікальнішим спеціалістом у світі, бо він вміє лікувати, не маючи ліків, оперувати без інструментів, протезувати без матеріалів…» — Григорій Горін

Літературну діяльність почав з написання сценок для студентського КВК, з 1960-х років активно публікувалися в пресі його з фейлетони, гумористичні оповідання та скетчі. Деякий час завідував відділенням гумору журналу «Юність», вів популярну рубрику від імені Галки Галкіної. Неодноразово публікував гумористичні оповідання у відділ гумору «Клуб 12 стільців» «Літературної газети».

У 1966 році вийшла перша книга прози «Четверо під однією обкладинкою» (рос. «Четверо под одной обложкой») (спільно з іншими авторами).

У 1978—1990 роках Григорій Горін був регулярним учасником телепрограм «Навколо сміху» («рос. Вокруг смеха»).

Смерть

[ред. | ред. код]

Помер Григорій Горін у ніч на 15 червня 2000 року. Причиною смерті став обширний інфаркт. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Творчість

[ред. | ред. код]

Драматургія

[ред. | ред. код]

1966 написав п'єсу рос. «Свадьба на всю Европу» (у співавторстві з Аркадієм Аркановим, співавтором Горіна також у п'єсах «Банкет», рос. «Маленькие комедии большого дома», «Тореадор», «Соло для дуета»).

У 1970—1990 роки Горін створює низку п'єс.

  • 1970 «Тіль», (рос. «Тиль»)
  • 1972 «Забути Герострата!», (рос. «Забыть Герострата!»)
  • 1974 «Найправдивіший», (рос. «Самый правдивый»)
  • 1980 «Будинок, який побудував Свіфт», (рос. «Дом, который построил Свифт»)
  • 1984 «Феномени», (рос. «Феномены»)
  • 1985 «Прощавай, конферансьє!», (рос. «Прощай, конферансье!»)
  • 1989 «Кіт домашній середньої пухнастості», (рос. «Кот домашний средней пушистости»)
  • 1989 «Поминальна молитва», (рос. «Поминальная молитва»)
  • 1991 «Кін IV», (рос. «Кин IV»)
  • 1994 «Чума на обидва ваші дома!», (рос. «Чума на оба ваши дома!»)
  • 1995 «Королівські ігри», (рос. «Королевские игры»)
  • 1997 «Щасливчик-Нещасливчик», (рос. «Счастливцев-Несчастливцев»)
  • 1999 «Блазень Балакірєв», (рос. «Шут Балакирев»)

Кіносценарії

[ред. | ред. код]

Екранізації

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • На питання про причину вибору такого псевдоніму митець відповідав, що це лише: рос. «Гриша Офштейн Решил Изменить Национальность»

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]