Браницька Олександра Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олекса́ндра Васи́лівна Брани́цька (Енгельга́рдт)
рос. Александра Васильевна Браницкая (Энгельгардт)
пол. Aleksandra z Engelhardtów Branicka
Alexandra Branicka by Grassi.jpg
Портрет Олександри Браницької. Художник Йосип Марія Грассі. 1793 рік
Народилася 1754(1754)
Померла 15 (27) вересня 1838(1838-09-27)
Біла Церква
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність росіянка
Діяльність Фрейліна
Титул графиня
Конфесія православ'я
Рід Салтикови (Енгельгардти)
Батько Сергій Салтиков (Василь Андрійович Енгельгардт)
Мати Катерина ІІ (Марфа Олександрівна Потьомкіна)
У шлюбі з Францішек Ксаверій Браницький
Діти Владислав-Гжегож Браницький
Воронцова Єлизавета Ксаверівна
Катерина Браницька[d]
Зофія Браницька[d]
Александр Браницький[d]
Нагороди
Герб

Корчак

Алекса́ндра Васи́лівна Брани́цька (позашлюбна первістка Катерини ІІ та Сергія Салтикова, офіційно — з дому Енгельга́рдт[1]; рос. Александра Васильевна Браницкая; 1754 — 15 (27) вересня 1838[2], Біла Церква, Київська область, Україна) — графиня, обер-гофмейстрина. Тітка поміщика Тараса Шевченка Павла Енгельгардта. Племінниця та коханка князя Григорія Потьомкіна. Дружина великого гетьмана коронного Королівства Польського Францішека Ксаверія Браницького.

Біографія[ред. | ред. код]

Пам'ятник Александрі Браніцькій у Білій Церкві.

За даними Генрика Мосцицького (Henryk Mościcki), вона була позашлюбною первісткою великої княгині, майбутньої цариці Катерини та її коханця Сергія Салтикова, однак присутня під час пологів цариця Єлизавета наказала підмінити немовля, і породіллі сказали, що у неї народився хлопчик (насправді — невідомого походження), якого потім назвали Павлом. Офіційно ж її батьками вважалися Василь Енгельгардт (?—1794) та його дружина Марфа Александрівна з Потьомкіних (пом. бл. 1767), рідна сестра Григорія Потьомкіна, фаворита та коханця Катерини ІІ. Після смерті «матері» її виховувала «бабуся» Дарія Потьомкіна[1]. Вважалася першою дочкою підполковника Василя Андрійовича Енгельгардта[джерело?].

1775 року разом зі «сестрами» приїхала до Москви, де вродливі дівчата захопили Г. Потьомкіна, що означало стати його коханками. Олександрі найбільше серед усіх симпатизував Потьомкін[1]. 10(21) липня 1775 року 21-річна Олександра за заслуги свого «дяді» стала фрейліною при дворі російської імператриці Катерини II. 24 листопада (5 грудня) 1777 року їй надано звання камер-фрейліни.

12(23) листопада 1781 року 27-річна Олександра вийшла заміж за Францішека Ксаверія Браницького (присутніми під час вінчання у церкві при царському дворі у Петербурзі були Катерина ІІ та «названий батько» Микола Рєпнін[3] (Николай Репнин)). Того ж дня її оголосили статс-дамою. 20(31) березня 1787 року під час перебування в Києві Катерина II відзначила Олександру Браницьку орденом святої великомучениці Катерини. 3(15) листопада 1807 року дочки Браницьких Софія та Єлизавета стали фрейлінами. 1(13) січня 1824 року Олександрі надали звання обер-гофмейстрини.

Дідичка Нігина з 1795 року[4].

Ії коштом збудували костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Умані та костел[5] Святої Трійці[6] у Ставищах.

Перед смертю спалила цінні родинні папери. Померла 15 серпня 1838 у Білій Церкві[5], проживши 84 роки.

Пам'ять[ред. | ред. код]

11 травня 2014 року у денропарку «Олександрія» встановлено їй пам'ятник. Відкриття прив'язали до «поширеної легенди», що сам парк називається на її честь.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Mościcki H. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838)… — S. 393.
  2. Чернецький Є. Браницькі… — С. 200.
  3. Mościcki H. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838)… — S. 394.
  4. Nihin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. (пол.) — S. 146. (пол.)
  5. а б Mościcki H. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838)… — S. 395.
  6. Костел в Ставищах

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Лазанська Т. Гетьманша Білоцерківщини та її нащадки (з історії роду Браницьких) // Проблеми історії України XIX — початку ХХ ст. — Випуск 7. — К. : Інститут історії України НАН України, 2004. — С. 229—246.
  • Томазов В. В. Браницькі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 367. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Чернецький Є. Браницькі. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — 736 с. — ISBN 978-617-604-001-9.
  • Браницкая // Энциклопедический словарь / Под редакцией профессора И. Е. Андреевского. Издатели Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 4а: Бос — Бунчук. — Санкт-Петербург, 1891. — С. 596—597.
  • Браницкая Александра Васильевна // Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / Под редакцией С. Н. Южакова и профессора П. Н. Милюкова. — Санкт-Петербург, 1901. — Т. 3: Беллинг — Бугульник. — С. 641. (рос.)
  • Духовное завещание гр. А. В. Браницкой / Сообщил В. Щербина // Киевская старина. — 1893. — № 6. — С. 513—517.
  • Карабанов П. Статс-дамы и фрейлины русского двора в XVIII столетии // Русская старина. — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1870. — С. 474—475.
  • Лихач Е. Браницкая, графиня Александра Васильевна, рожденная Энгельгардт // Русский биографический словарь. — Т. 3: Бетанкур — Бякстер. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 326—327.
  • Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 332, 347, 361, 365, 369, 371, 378, 400, 408, 411.
  • Роспись, кому какие именно деревни и в каком числе душ от Её Императорского Величества Всемилостивейше пожалованы в вечное и потомственное владение в губерниях Минской, Брацлавской, Волынской и Подольской и в частях отделенных от оных к сопредельным намесничествам. 1795 года августа 18-го // Материалы для истории Подольской губернии: Прибавление к № 5 «Подольских губернских ведомостей». — Каменец-Подольский, 1885. — С. 213—214.
  • Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 91, 147, 218, 219, 238, 242, 245, 246, 293, 332, 334, 361, 419, 440, 455.
  • Шумигорский Е. Графиня А. В. Браницкая: Из галлереи исторических силуэтов // Исторический вестник. — 1900. — № 1. — С. 171—202.
  • Mościcki H. Branicka Aleksandra hr. (1754—1838) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1936. — T. 2: Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 393—396. (пол.)