Бугайчук Сергій Анатолійович
| Сергій Бугайчук | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
28 вересня 1988 Мизове | |
| Смерть |
25.8.2014. Кутейникове | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Анато́лійович Бугайчу́к (1988—2014) — український військовик, учасник війни на сході України, солдат Збройних сил України. Лицар Ордена «За мужність» III ступеня, Почесний громадянин Нововолинська.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1988 року в селі Мизове і проживав в місті Нововолинськ (Волинська область). Батько Анатолій Оксентійович шахтар, 23 роки підземного стажу, 2013 року переніс операцію з онкозахворювання. Закінчив нововолинську ЗОШ № 6, по тому здобув професію підземного електрослюсаря та машиніста підземних установок — у Нововолинському ВПУ. Любив спорт, мотоцикли. Працював на шахті у Нововолинську.
В часі війни мобілізований, командир мінометного розрахунку, 51-ша окрема механізована бригада.
В ніч на 25 серпня 2014-го загинув у бою за Іловайськ під Кутейниковим. Тоді 3-й батальйон бригади був оточений російсько-терористичними силами біля Березного — Оленівки, та перебував під постійним артобстрілом.
Похований в селі Мизове Старовижівського району 1 вересня 2014 року.
Без Сергія лишились батько і мама Галина Оверківна та молодший брат.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 5
- Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
- Почесний громадянин Нововолинська (посмертно)[2]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ № 873/2014 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Бугайчук Сергій Анатолійович [Архівовано 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- «Це не АТО, це війна»: розповіли історії загиблих на Сході Героїв-випускників Нововолинського ВПУ
- Він їм сина віддав, а вони…
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 28 вересня
- Народились 1988
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Мизового
- Померли в Амвросіївському районі
- Поховані в Старовижівському районі
- Почесні громадяни Нововолинська