Бузовський Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Бузовський
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження27 січня 1992(1992-01-27)
с. Локня, Кролевецький район, Сумська область
Смерть23 вересня 2018(2018-09-23) (26 років)
поблизу смт Луганське Світлодарської міської громади Бахмутського району Донецької області
Alma MaterГлухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Псевдо«Бузя»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Олекса́ндрович Бузо́вський (нар. 27 січня 1992(19920127), с. Локня, Кролевецький район (з 2020 року - Конотопський район), Сумська область — 23 вересня 2018, смт Луганське, Світлодарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1992 року у селі Локня (Кролевецький район, Сумська область); закінчив Локнянську школу; здобув середню спеціальну освіту, отримавши диплом вчителя фізичної культури.

З травня 2014-го по березень 2015 року служив за мобілізацією в НГУ. У травні 2016-го обраний депутатом Локнянської сільської ради. Від березня 2016 року проходив військову службу за контрактом у 58-й бригаді, з 2017-го — у 72-й бригаді; старший сержант. У вересні 2017 року вступив на факультет педагогіки та психології Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка.

23 вересня 2018-го загинув поблизу смт Луганське Бахмутського району на Донеччині. Обгоріле тіло військовика було знайдене 25 вересня у бліндажі, за 160 метрів від лінії розмежування. Загинув під час обстрілу ввечері 23 вересня внаслідок прямого влучення снаряду.

Після проведення експертизи ДНК 16 листопада 2018 року похований в селі Локня.

У загиблого залишились дружина та син.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • указом Президента України № 26/2019 від 31 січня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Наказом Міністра оборони України #747 від 12 серпня 2016 року нагороджений Нагрудним знаком «Знак пошани».
  • Наказом Міністерства оборони України # 531 від 07 серпня 2017 року нагороджений Нагрудним знаком"За зразкову службу".
  • Наказом ВО «Країна» # 11 від 01 листопада 2019 року нагороджений медаллю «За незламність духу» (посмертно).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 31 січня 2019 року № 26/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]