Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
| Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка | |
|---|---|
ГНПУ | |
 | |
| Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, фасад | |
| 51°40′40″ пн. ш. 33°54′57″ сх. д. / 51.67790000002777617° пн. ш. 33.916100000028° сх. д.Координати: 51°40′40″ пн. ш. 33°54′57″ сх. д. / 51.67790000002777617° пн. ш. 33.916100000028° сх. д. | |
| Тип | педагогічний університет |
| Країна |
 Україна[2] |
| Розташування |
Україна: м. Глухів (Сумська область) |
| Назва на честь | Олександр Довженко |
| Засновано | 25 жовтня 1874 |
| Акредитація | IV (ліцензія АВ № 443659 від 21.05.2009)[1] рівня |
| Ректор | Курок Олександр Іванович |
| Студентів | 5300 |
| Випускники | Категорія:Випускники Глухівського педагогічного університету |
| Адреса | вул. Київська, 24 |
| Сайт | new.gnpu.edu.ua/uk/ |
 | |
 Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка у Вікісховищі | |
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (англ. Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University) — заклад вищої освіти IV рівня акредитації у місті Глухові Сумської області.
Глухівський університет є одним з найстаріших педагогічних закладів вищої освіти України, вважається одним із найголовніших закладів вищої освіти Сумщини та частиною освітянської системи держави. Ректор — Курок Олександр Іванович, професор, доктор історичних наук, Заслужений працівник народної освіти України.
Три його історичні корпуси складають «Гуманітарно — просвітницького комплексу Глухова», до якого належать пам'ятки архітектури національного значення (охоронний № 180031/3-Н): «Будинок Глухівського учительського інституту», «Глухівська чоловіча гімназія» та «Пансіон Глухівської чоловічої гімназії».
Історія[ред. | ред. код]
Глухівський державний педагогічний університет заснований 25 жовтня 1874 року як учительський інститут[3][4]. 16 липня 2008 року було видано Розпорядження Кабінету Міністрів України № 858-р від «Про присвоєння імені Олександра Довженка Глухівському державному педагогічному університетові"[5][6][7].
Зі стін університету імені Олександра Довженка вийшли відомі випускники. За свою історію навчальний заклад підготував понад 25 тисяч учителів.
У ньому навчалися кіносценарист та відомий український письменник О. Довженко, батько братів Зерових Костянтин Зеров, російський письменник, академік С. Сергєєв-Ценський, український письменник і педагог С. Васильченко, український політичний діяч, за доби УНР, міністр пошти і телеграфу І. С. Паливода, білоруський поет, перекладач і публіцист Янка Журба, засновник академічної капели «Думка» Н. Городовенко, письменники О. Палажченко, П. Ключина, О. Столбін, академіки С. Шаповаленко і Ф. Овчаренко, лауреати державних премій професори Є. Квасников та П. Агалецький, академік Академії педагогічних наук України М. Вашуленко та інші відомі діячі науки і культури.[8][9]
Програми реорганізації системи педагогічної освіти обумовили такі етапи в його історії:
- учительський інститут (1874–1917);
- педагогічний інститут (1917–1921);
- інститут народної освіти (1921–1924);
- педагогічні курси (1924–1925);
- педагогічний технікум (1925–1930);
- інститут соціального виховання (1930–1933);
- педагогічний інститут (1933–1937);
- учительський інститут (1937–1941; 1943–1954);
- педагогічний інститут (1954–2001);
- педагогічний університет (від травня 2001 року)[10];
- національний педагогічний університет (від 4 жовтня 2009 року).[11][12][13]
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка є закладом вищої освіти, який забезпечує підготовку педагогічних кадрів за 16 напрямами та спеціальностями за освітньо-кваліфікаційними рівнями «Бакалавр», «Спеціаліст», «Магістр». На базі університету функціонує аспірантура.
Загальна чисельність студентів університету становить 5100 осіб. Навчально-виховний процес в університеті забезпечують 33 доктори наук, професори, із них — 1 академік НАПНУ, 137 кандидатів наук, доцентів, 11 заслужених працівників освіти України.[14]
У структурі навчального закладу функціонують:
- Навчально-науковий інститут гуманітарної освіти,
- 5 факультетів (факультет дошкільної освіти, факультет початкової освіти, факультет технологічної і професійної освіти, факультет природничої і фізико-математичної освіти, факультет педагогіки і психології),
- 6 навчально-консультаційних пунктів, центр (м. Суми, м. Конотоп, м. Бар, м. Могилів-Подільський, м. Севастополь, смт Сосниця),
- професійно-педагогічний коледж.
В університеті діють спеціалізовані та науково-дослідницькі лабораторії з історії та культури Сіверщини і проблем початкового навчання в національній школі та діалектології, навчально-виробничі майстерні, сучасний спортивний комплекс з 2 басейнами, і 5 читальних залів. Фонди навчально-наукової бібліотеки університету налічують більше 400 000 екземплярів. Навчально-матеріальна база закладу нараховує 7 навчальних корпусів, три з яких є пам'ятками історії та архітектури і входять до складу Національного державного історико-культурного заповідника в місті Глухові.
У закладі також діє історико-педагогічний музей, створений 25 жовтня 2001 року на базі музею історії Глухівського педагогічного інституту. У музеї представлена історія університету, педагогічна, наукова та літературно-мистецька спадщина педагогів та вихованців закладу. Розташований музей в історичному першому корпусі, який є пам'ятником архітектури та історії. У його фондах знаходяться 1 127 одиниць зберігання. Музей прилучається до наукових досліджень, надає допомогу в написанні студентами курсових робіт та наукових статей, проведенні наукових конференцій тощо.[15][16]
Перелік спеціальностей[ред. | ред. код]
ОС "Бакалавр"[ред. | ред. код]
- 012 Дошкільна освіта
ОПП:
- Дошкільна освіта та мова і література (англійська),
- Дошкільна освіта та фізична культура,
- Дошкільна освіта та логопедія,
- Дошкільна освіта та психологія,
- Дошкільна освіта та початкова освіта
- 013 Початкова освіта
ОПП:
- Початкова освіта та інформатика,
- Початкова освіта та музичне мистецтво,
- Початкова освіта та мова і література (англійська),
- Початкова освіта та психологія
- 014 Середня освіта (Українська мова і література)
ОПП:
- Середня освіта (Українська мова і література),
- Середня освіта (Українська мова і література. Англійська мова)
- 014 Середня освіта (Англійська мова і література)
- Середня освіта (Мова і література (англійська))
- 014 Середня освіта (Історія)
- Середня освіта (Історія. Правознавство)
- 014 Середня освіта (Математика)
ОПП:
- Середня освіта (Математика та інформатика)
- Середня освіта (Математика та економіка)
- 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
ОПП:
- Середня освіта (Біологія та здоров’я людини та природознавство))
- Середня освіта (Біологія та здоров’я людини та фізична реабілітація),
- Середня освіта (Біологія та здоров’я людини та психологія)
- 014 Середня освіта (Фізика)
- Середня освіта (Фізика та інформатика)
- 014 Середня освіта (Інформатика)
- Середня освіта (Інформатика)
- 014 Середня освіта (Музичне мистецтво)
- Середня освіта (Музичне мистецтво)
- 014 Середня освіта (Природничі науки)
- Середня освіта (Природничі науки)
- 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології)
- Середня освіта (Трудове навчання та технології. Інформатика)
- 014 Середня освіта (Фізична культура)
- ОПП Середня освіта (Фізична культура та організація спортивно-масової і туристичної роботи)
- 015 Професійна освіта (Будівництво та зварювання)
- Професійна освіта (Будівництво))
- 015 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості)
- Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості))
- 015 Професійна освіта (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології)
- Професійна освіта (Технологія виробництва і переробки продуктів сільського господарства))
- 053 Психологія
- Психологія
- 231 Соціальна робота
ОПП:
- Соціальна робота та соціальна педагогіка,
- Соціальна робота та психологія
ОС "Магістр"[ред. | ред. код]
- 012 Дошкільна освіта
ОПП:
- Дошкільна освіта
- Дошкільна освіта та управління закладом освіти
- Дошкільна освіта та початкова освіти
- 013 Початкова освіта
ОПП:
- Початкова освіта
- Початкова освіта та управління закладом освіти
- 014 Середня освіта (Українська мова і література)
ОПП:
- Середня освіта (Українська мова і література)
- Середня освіта (Мова і література (англійська))
- Середня освіта (Мова і література (англійська))
- 014 Середня освіта (Історія)
- Середня освіта (Історія. Правознавство)
- 014 Середня освіта (Математика)
- Середня освіта (Математика та інформатика)
- 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
- Середня освіта (Біологія та здоров’я людини та природознавство)
- 014 Середня освіта (Фізика)
- Середня освіта (Фізика та інформатика)
- 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології)
- Середня освіта (Трудове навчання та технології)
- 014 Середня освіта (Фізична культура)
- Середня освіта (Фізична культура)
- 015 Професійна освіта (Будівництво та зварювання)
ОПП:
- Професійна освіта (Будівництво)
- Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості)
- Професійна освіта (Технологія виробництва і переробки продуктів сільського господарства)
- 053 Психологія
- Психологія
- 231 Соціальна робота
- Соціальна робота
- Соціальна робота та управління соціальним закладом
- 073 Менеджмент
ОПП:
- Управління закладом освіти
- Управління закладом освіти та психологія
ОНС "Доктор філософії"[ред. | ред. код]
- 011 Освітні, педагогічні науки
ОНП Теорія і методика вищої освіти
- 013 Початкова освіта
- ОНП Початкова освіта
- 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями)
- ОНП Теорія і методика професійної освіти
- 032 Історія та археологія
- ОНП Історія та археологія
- 073 Менеджмент
- ОНП Управління закладом освіти
НС "Доктор наук"[ред. | ред. код]
- 015 Професійна освіта
Ректори[ред. | ред. код]
- Олександр Бєлявський (1874—1894 рр.)
- Іван Андрієвський (1894—1905 рр.)
- Павло Міловський (1905—1909 рр.)
- Митрофан Григоревський (1909—1913 рр.)
- Леонід Апостолов (1913—1916 рр.)
- Костянтин Ягодовський (1916—1923 рр.)
- Яків Колубовський (1923—1924 рр.)
- Павло Івченко (завідувач педагогічними курсами, вересень 1924 — грудень 1924 рр.)
- Яків Морачевський (завідувач педагогічними курсами, грудень 1924 — липень 1925 рр.)
- Юрій Нестеренко (директор педтехнікуму, 1925—1927 рр.)
- Іван Лошняков (директор педтехнікуму, 1927—1930 рр.)
- Платон Горілий (директор інституту соціального виховання, 1930—1931 рр.)
- Дмитро Донський (директор інституту соціального виховання, 1931—1932 рр.)
- Юрій Рожков (директор інституту соціального виховання, педінституту, педтехнікуму і робітфаку, 1932—1934 рр.)
- Леонід Гаркуша (директор педкомбінату, 1934—1935 рр.)
- Олександр Стрельцов (директор педагогічного, а потім учительського інституту, 1935—1938 рр.)
- Навоєнко С. Д. (директор учительського інституту, 1938 р.)
- Дмитро Гаран (директор учительського інституту, 1938—1941, 1943—1945 рр.)
- Іван Чуйко (1945—1947 рр.)
- Григорій Сапітон (1947—1952 рр.)
- Фелікс Мазур (1952—1954 рр.)
- Олександр Томчук (ректор педінституту, 1954—1971 рр.)
- Іван Качан (1971—1980 рр.)
- Микола Великолуг (1980—1985 рр.)
- Леонід Гнатюк (1985—1990 рр.)
- Микола Волос (виконує обов'язки ректора з 15.05.1990 р. по 27.11.1990 р.)
- Володимир Куриленко (1990—1995 рр.)
- Горбенко О. І. (виконує обов'язки ректора з 05.10.1995 р. по 19.03.1996 р.)
- Володимир Чирва (1996—1999 рр.)
- Микола Волос (виконує обов'язки ректора з 26.10.1999 р. по 31.05.2000 р.)
- Олександр Курок (з 2000 р.)
Керівництво[ред. | ред. код]
- Ректор Курок Олександр Іванович − доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України.
- Перший проректор Хроленко Марина Володимирівна — доктор педагогічних наук, доцент.
- Проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків Ткаченко Наталія Миколаївна — доктор педагогічних наук, доцент
- Проректор з науково-педагогічної роботи Луценко Григорій Васильович — доктор педагогічних наук, доцент
- Помічник ректора Коротич Анатолій Володимирович
Відомі випускники[ред. | ред. код]
- Богданович Михайло Васильович
- Вашуленко Микола Самійлович
- Городовенко Нестор Феофанович
- Довженко Олександр Петрович
- Зеров Костянтин Іраклійович
- Онацький Дометій Григорович
- Палажченко Олексій Овсійович
- Паливода Іван Симонович
- Петрова Олена Анатоліївна
- Седнєв Сергій Анатолійович
- Сергєєв-Ценський Сергій Миколайович
- Співак Ель Гершович
- Столбін Олексій Петрович
- Шаповаленко Сергій Григорович
- Шелестюк Тарас Олександрович
- Ярошевич Никанор Казимирович
Загиблі в російсько-українській війні[ред. | ред. код]
- Вознюк Олександр Олегович (нар. 12 січня 1992 - пом.. 2 березня 2017) — український військовослужбовець морської піхоти, молодший сержант Військово-морських сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни. 2011 року вступив до Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка, на факультет фізико-математичної і природничої освіти. Після першого курсу у 2012 році пішов на строкову військову службу, згодом підписав контракт. Війна застала Олександра в Криму, в с. Перевальне Сімферопольського району, де він проходив службу у 36-ій окремій бригаді берегової оборони, коли російські війська почали захоплення території Криму. Залишився вірним військовій присязі і разом з іншими військовослужбовцями виїхав на материкову частину України. З 2014 року захищав Батьківщину на східному фронті. Загинув 2 березня 2017 року внаслідок підриву САУ на фугасі в районі між смт Талаківка та окупованим селом Пікузи (колишнє Комінтернове) Волноваського району на Донеччині. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2017, посмертно).
- Бузовський Володимир Олександрович (нар. 27 січня 1992 — пом.. 23 вересня 2018) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. У 2014-2015 рр. служив за мобілізацією в НГУ. З 2016 року знову проходив військову службу за контрактом. У вересні 2017 року вступив на факультет педагогіки та психології Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка. Загинув ввечері 23 вересня 2018 року внаслідок прямого влучення снаряду поблизу смт Луганське Бахмутського району на Донеччині. Обгоріле тіло військовика було знайдене 25 вересня у бліндажі, за 160 метрів від лінії розмежування. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2019, посмертно).
- Свіргун Ольга Анатоліївна (19 січня 1988 - 24 лютого 2023) - українська військовослужбовиця 9 ОМПБ «Вінницькі скіфи» 59-тої окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ ЗС України. Навчалась у Глухівському національному педагогічному університеті, де здобула спеціальність вчительки молодших класів. У 2019 році вирішила присвятити життя військовій справі, проходила військову службу в складі 9 ОМПБ «Вінницькі скіфи» 59-тої окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України на Херсонщині. Загинула у перший день російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року, при виконанні бойового завдання, разом з побратимами потрапила у ворожу засідку в районі м. Олешки. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
- Проневич Сергій Іванович (5 червня 1991 - 12 березня 2022) - тренер-викладач спортивного клубу "Олімпієць" Боромлянської сільської ради. Закатований росіянами 12 березня 2022 року в Боромлі на Охтирщині. Випускник факультету дошкільної освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура). Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
- Абрамчук Віталій Васильович (12 травня 1983 - 13 березня 2022) - штаб-сержант Державної прикордонної служби України. Закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка у 2006 році. Загинув 13 березня 2022 року в складі зведеної бойової групи прикордонників під час бою з російською піхотою на околицях села Стара Краснянка Кремінської міської територіальної громаді Сєвєродонецького району на Луганщині. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
- Силко Ірина (нар. 7 лютого 1997 - пом. 14 березня 2022) - уродженка с. Сосниця, закінчила університет за спеціальністю 053 Психологія. Працювала менеджеркою одного з київських ресторанів. Загинула 14 березня 2022 року в с. Загребелля на Чернігівщині. Авто, в якому вона їхала додому з села Шестовиця в Чернігів, розстріляли російські військові[17][18].
- Лукунін Сергій Віталійович (13 лютого 1993 - 16 березня 2022) - старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. У 2015 році закінчив дошкільний факультет Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура). Загинув 16 березня 2022 року беручи участь у обороні Миколаєва. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно).
- Максимов Микола Валерійович (нар. 18 липня 1987 — пом. 6 травня 2022) — український військовий, сержант 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну 6 травня 2022 року поблизу м. Попасної (з 2020 р. — Попаснянської міської громади Сєвєродонецького району) на Луганщині під час мінометного обстрілу. У 2018 році вступив на дошкільний факультет Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка, який закінчив за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура). Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
- Сердюк Олександр Олександрович (4 травня 1981 - 1 червня 2022) - військовослужбовець 16-го окремого мотопіхотного батальйону, закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Загинув 1 червня 2022 року біля села Покровське Бахмутської міської громади Донецької області. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
- Тищенко Ігор Володимирович (нар. 17 жовтня 1998 - пом. 2 червня 2022) - лейтенант 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ої окремої мотопіхотної бригади. У 2022 році закінчив дошкільний факультет Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура). Загинув 2 червня 2022 року під час обстрілу ворожими російськими військами в районі села Покровське Бахмутської міської громади Донецької області. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня.
- Волошин Олег Валерійович (нар. 11 серпня 1994 - пом. 20 липня 2022) - старший лейтенант поліції поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 3 УПП у місті Києві Департаменту патрульної поліції. Навчався на факультеті природничої і фізико-математичної освіти Глухівського НПУ ім. О. Довженка. Загинув 20 липня 2022 року унаслідок обстрілу, виконуючи бойове завдання[19][20].
- Антоненко Сергій Миколайович (20 грудня 1988 - 29 серпня 2022) - доброволець полку "Азов" (позивний "Прапор"), навчався у ППК ГНПУ, а у 2014 році здобув вищу освіту в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка. Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійських ударів у Запорізькій області 29 серпня 2022 року.[21][22].
- Білевич Ігор Володимирович (4 жовтня 1971 - 29 вересня 2022) - український майстер-різьбяр на дереві, педагог, викладач Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, закінчив Глухівський педагогічний інститут у 1993 році. Загинув 29 вересня 2022 року під селищем Ямпіль на Донеччині[23][24].
- Салій Олександр Геннадійович (9 вересня 1997 - 20 жовтня 2022) - військослужбовець Збройних сил України, доброволець, учасник російсько-української війни. Навчався на факультет педагогіки та психології Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка. Загинув 20 жовтня 2022 року внаслідок вибухового поранення, несумісного з життям[25][26].
- Панюта Віталій Володимирович (29 жовтня 1978 - 24 жовтня 2022) - солдат 53-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Загинув 24 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в бою поблизу Бахмута на Донеччині. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
- Скоренцов Валерій Анатолійович (14 липня 1987 - 8 листопада 2022) - майстер спорту України з панкратіону, майстер спорту міжнародного класу з військово-спортивного багатоборства, український військовий, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року, в 2013 році закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Загинув 8 листопада 2022 року в бою з російським окупантом на Херсонщині.
- Асмаковський Микола Михайлович (псевдо «Морті») (2 січня 1997 — 11 листопада 2022) — український військовий, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року, в 2020 році закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за спеціальністю 014 Середня освіта (Історія та правознавство). З початком повномасштабної війни ніс військову службу в складі 3-го батальйону оперативного призначення «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення НГУ. Загинув 11 листопада 2022 року в битві за Бахмут[27][28].
- Пластун Богдан Ігорович (11 серпня 1995 — 20 листопада 2022) — український військовий, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року. Після закінчення школи вступив до Глухівського педагогічного університету за спеціальністю фізичного виховання, після закінчення у 2017 році підписав контракт. Загинув у ДТП поблизу села Славне в Запорізькій області 20 листопада 2022 року[29][30].
- Табірца Іван Іванович (24 грудня 1989 - 5 січня 2023) - санітарний інструктор медичного пункту 61 ОМБр, учасник АТО, закінчив Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Загинув 5 січня 2023 року під час бойових дій у Соледарі на Донеччині[31][32].
- Нечипоренко Максим Олександрович (нар. 6 липня 1996 - 27 січня 2023) - український військовослужбовець. Після закінчення Глухівського агротехнічного інституту імені С.А. Ковпака Сумського національного аграрного університету (2017) навчався на ОС Магістр у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка. Ніс службу у лавах Державної прикордонної служби України в Сумському загоні, а згодом долучився до колективу Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Загинув 27 січня 2023 року поблизу с. Іванівське Бахмутської міської громади Донецької області. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня[33], медаль "Захиснику Вітчизни"[34][35]).
- Коваленко Юрій Олександрович (нар. 22.03.1966 - 14 березня 2023) - український археолог, кандидат історичних наук. Загинув 14 березня 2023 року поблизу с. Кузьмине на Луганщині.
- Приймачок Юрій Петрович ("Сокіл"; нар. 4 квітня 1988 - пом. 22 травня 2023) - український військовослужбовець, випускник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (ОС Магістр). Загинув 22 травня 2023 року поблизу с. Іванівське під Бахмутом Донецької області. Похований у рідному селі Уздиця на Глухівщині[36].
- Рознятовський Олександр Володимирович (нар. 13 лютого 1987 у м. Білопілля - пом. 26 травня 2023) - український військовослужбовець, у 2004 році вступив до Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Загинув від підриву дроном-камікадзе 26 травня 2023 року поблизу м. Куп'янська на Харківщині[37].
- Бондаренко Данило Олександрович (7 грудня 1990 - 29 липня 2023) - український військовослужбовець, випускник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка[38][39].
- Солонинка Оксана Вікторівна (1990 - 23 серпня 2023) - український педагог, заступниця директора, вчителька початкових класів Роменської ЗОШ №8, уродженка с. Хмелів Роменського району. Закінчила Путивльський педагогічний фаховий коледж, а в 2013 році – Навчально-науковий інститут педагогіки та психології Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка за спеціальністю «Початкова освіта», а також здобула ступінь магістра психології.
- Аносов Ігор Анатолійович (6 вересня 1975 – 10 вересня 2023) - український військовослужбовець, випускник Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (навчався заочно)[40].
- Загута Юрій Григорович (1 лютого 1991 - 23 листопада 2023) - військовослужбовець ЗСУ, закінчив Глухівську ЗОШ №2, навчався у місцевому агроколеджі, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка[41][42].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка на www.osvita.org.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 5 лютого 2010.
- ↑ GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- ↑ наук, Олександр Курок, доктор історичних наук, професор, ректор Глухівського національного педагогічного університету ім Олександра Довженка, Андрій Гриценко, доктор педагогічних. Курок Олександр, Гриценко Андрій. Глухівський національний педагогічний університет - найстаріший заклад вищої педагогічної освіти України. history.sumy.ua (uk-ua). Процитовано 6 серпня 2023.
- ↑ Важливі дати заснування Глухівського національного педагогічного університету – 150 років тому. Глухів.City (укр.). Процитовано 15 жовтня 2023.
- ↑ Глухів), Андрій Гриценко, доктор педагогічних наук, доцент (м. Величне Довженківське ім'я. history.sumy.ua (uk-ua). Процитовано 6 серпня 2023.
- ↑ Величне Довженківське ім’я. ГЛУХІВ.INFO (рос.). Процитовано 6 серпня 2023.
- ↑ Величне Довженківське ім'я. Глухів.City (укр.). Процитовано 6 серпня 2023.
- ↑ Історія університету [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.] на Городинфо [Архівовано 29 липня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Сумськийй портал новин [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. року № 878 «Про утворення Глухівського державного педагогічного університету ».
- ↑ Стаття «Глухов посетил Президент Украины» [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.] на неофіційному сайті Глухова [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Сайт Сумськойї ОДА. Архів оригіналу за 16 червня 2008. Процитовано 23 липня 2011.
- ↑ Величне Довженківське ім’я. ГЛУХІВ.INFO (рос.). Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ Сотня — сумська інтернет-газета. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 23 липня 2011.
- ↑ Глухівський національний университет на сайті Інформаційної системи «„Конкурс“». Архів оригіналу за 26 липня 2010. Процитовано 1 червня 2010.
- ↑ Науково-практична конференція [Архівовано 20 січня 2009 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Глинської пустині[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Менеджерка столичного ресторану загинула від російських куль. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Shcherbina, Natalia (10 листопада 2022). Вбиті росією: 25-річну дівчину розстріляли, коли вона намагалася виїхати. ЧЕline | (ru-RU). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Героїчно загинув, захищаючи Україну (укр). Бахмацька міська громада. 22 липня 2022. Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ #назавжди_в_строю: Волошин Олег Валерійович (uk-UA). Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ Глухів у жалобі: в бою загинув колишній “азовець”. ГЛУХІВ.INFO (рос.). Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ Глухів провів в останню дорогу світлого воїна, колишнього добровольця полку «Азов» Сергія Миколайовича АНТОНЕНКА. Газета Кур'єр - ТРК Глухів. Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ На війні загинув герой з Глухова. https://sumy.today (укр.). 2 жовтня 2022. Процитовано 2 жовтня 2022.
- ↑ Скакун, Сергій (2 жовтня 2022). На війні загинув герой з Глухова. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 2 жовтня 2022.
- ↑ Admin (14 серпня 2023). Олександр Салій, дружбянин, поклав своє життя за Україну.... НОВИНИ ПІВНОЧІ СУМЩИНИ (uk-ua). Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ Ямпіль.INFO (26 жовтня 2022). 🔴 📸 «Пішов на війну з перших днів»: в Дружбі прощались з Олександром Салієм. ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ Загинув земляк з Семенівки - Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина". siver.com.ua. Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ Білоус, Світлана (17 листопада 2022). На Донецькому напрямку загинув житель Семенівки Микола Асмаковський. ЧЕline | (ru-RU). Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ Богдан Пластун загинув у Запорізькій області - Панорама (uk-UA). 28 листопада 2022. Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ Шосткинщина прощалася зі своїм земляком, захисником Батьківщини | Данкор онлайн | Сумской информационный портал: все новости Сумщины. dancor.sumy.ua. Процитовано 14 серпня 2023.
- ↑ Shcherbina, Natalia (6 січня 2023). Чорна звістка: під Бахмутом загинув Герой із Чернігівщини. ЧЕline | (ru-RU). Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ Іван Табірца, що загинув у битві за Соледар був із рідкісної за мірками кожної війни касти воїнів. m.gorod.cn.ua. Процитовано 8 серпня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 2 березня 2023 року № 126/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 22 липня 2022 року № 524/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На Сумщині рідні загиблого прикордонника Максима Нечипоренка отримали орден «За мужність». Державна прикордонна служба України (англ.). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ «Загинув, витягуючи поранених»: побратими розповіли про героїчний вчинок глухівчанина Юрія Приймачка. Глухів.City (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ «Прийшов у військкомат у перший день вторгнення». Як Глухів прощався з Олександром Рознятовським. Глухів.City (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Місто в скорботі. У Глухові в останню путь проводжають Героя Данила Бондаренка. Глухів.City (укр.). Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ «Випадково виїхали на ворожі позиції». Побратими Данила Бондаренка розповіли про його загибель. Глухів.City (укр.). Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ На війні загинув захисник із Глухова Ігор Аносов. debaty.sumy.ua (ru-RU). Процитовано 14 вересня 2023.
- ↑ На фронті загинув герой із Глухова. debaty.sumy.ua (ru-RU). Процитовано 26 листопада 2023.
- ↑ Ще один захисник з Глухова віддав життя за Батьківщину. ГЛУХІВ.INFO (рос.). Процитовано 26 листопада 2023.
Література[ред. | ред. код]
- Викладачі Глухівського інституту (1874-1924 рр.) : біобібліографічний словник / В. М. Крижанівський. – Глухів; Кропивницький : ФОП Піскова М.А., 2017. – 96 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Освіта в Глухові на Городинфо (рос.)
- Фото Педагогического института [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] на сайте Жемчужины Украины [Архівовано 14 вересня 2010 у Wayback Machine.]
