Буквар з різними повчаннями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рибний буквар
Бѹква̀рь съ разлѝчны поѹчѐніѧ
Перша сторінка
Жанр буквар
Автор Петар Берон
Мова болгарська
Опубліковано 1824
Країна  Австрійська імперія

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

Буквар з різними повчаннями (Бѹква'рь съ разлѝчны поѹчѐніѧ, болг. Буквар с различни поучения), також відомий як Рибний буквар (болг. Рибен буквар) — перший новоболгарський підручник для дітей, написаний болгарським педагогом і енциклопедистом Петаром Бероном і виданий 1824-го у Брашові[1]. Являв собою перший болгарський підручник з абеткою і граматикою болгарської мови, з відомостями з історії, природознавства, географії та арифметики.

Структура[ред. | ред. код]

Буквар складається з передмови, восьми розділів, звернення до читача і з додатком у вигляді 12 малюнків тварин.

У передмові Берон ділиться своїми мотивами написання підручника.

  1. Перший розділ. Являє собою буквар: абетку, вимову звуків, опис частин мови «іменник», «прикметник», «дієслово», «займенник» і т. д.
  2. Другий розділ. Список православних християнських молитов, які зобов'язана знати кожна дитина, в тому числі і «Отче наш».
  3. Третій розділ. «Корисні поради», 64 питання по вихованню дітей та надано на них відповіді.
  4. Четвертий розділ. «Розумні відповіді». Як і попередній розділ, дає поради з виховання дітей та ілюструє прикладами з життя стародавніх греків.
  5. П'ятий розділ. Байки.
  6. Шостий розділ. «Різні історії». Включає в себе історії з життя різних древніх цивілізацій з повчаннями і настановами молодому поколінню.
  7. Сьомий розділ. «Природні казки». Носить енциклопедичний характер, дає інформацію про побутові предмети і продукти, які використовуються в повсякденному житті (тютюн, кава, сіль і т. д.), а також розповідає про тварин, які не водяться на території Болгарії (дельфін, крокодил, верблюд, носоріг і т . д.).
  8. Восьмий розділ. «Арифметика». У ньому показані виключно приклади арифметичних дій без опису правил. Берон залишив цей розділ на розсуд вчителів, які повинні були самі пояснювати дітям арифметику і показувати приклади дій.

Історія[ред. | ред. код]

Назва «Рибний буквар» з'явилася через те, що наприкінці книги був зображений дельфін (хоча дельфіни належать до класу ссавців). Популярність букваря в Болгарії була надзвичайно високою. Протягом наступних 20 років підручник був перевиданий 6 разів, а Петар Берон отримав визнання. На думку публіциста Петра Карапетрова, буквар «був останнім підручником, який вивчали від палітурки до палітурки»[2].

10 жовтня 2014 року у Національного літературного музею Болгарії був викрадений екземпляр «Букваря». Один зі співробітників музею був звільнений після цієї події, а на наступний день книгу вдалося відшукати. Також була знайдена і друга копія букваря, яка не значилася у фондах музею. З нагоди виявлення нової книги міністр культури Мартін Іванов наказав провести термінову інвентаризацію[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Букварь с различными указаниями. World Digital Library. Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 22 січня 2013.
  2. Карапетров, П. Материали за описвание града Панагюрище и околните му села. Средец, 1893, с. 101
  3. В Болгарии обнаружен второй экземпляр «Рыбного букваря» Петара Берона (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]