Бух Арон Фроїмович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бух Арон Фроїмович
Народився 31 березня 1923(1923-03-31)
Бердичів, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 21 лютого 2006(2006-02-21) (82 роки)
Москва, Росія
Поховання Востряковський цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність художник
Знання мов російська
Членство Спілка художників СРСР

Бух Арон Фроімович (31 березня 1923 року, Бердичів (тоді Київської губернії - нині Житомирської обл.) - 21 лютого 2006, Москва) - російський художник-імпресіоніст, член Союзу художників СССР.

Біографія[ред. | ред. код]

Бух Арон Фроімович народився 21 лютого 1923 року в єврейській родині дрібного підприємця. Його батько тримав у місті мануфактурний магазин.

Маленький Арон ще з півторарічного віку почав захоплюватися малюванням. А з трьох років в його руках практично завжди був олівець.

У 1926 році відбулося фактичне згортання НЕПу і сім'я маленького Арона, побоюючись погромів, переїхала до Москви, залишивши все майно та магазин у Бердичеві. Жили вони у глибокому підвалі. У 1937 р., у віці 14 років, розпочинає навчання у Будинку художнього виховання дітей Радянського району Москви. Але у 1941р. навчання змушено припинилося в зв'язку з початком Другої світової війни. Сім'я переїхала до міста Енгельс Саратовської області.

Арон збирався піти добровольцем на фронт, але його не взяли. І у 1941-1944 рр. працював на оборонному заводі у м. Енгельс , де робив прилади нічного бачення для військових літаків. Після повернення до Москви, у 1944-1945 рр. Арон відвідував художню студію при Всесоюзній центральній раді професійнх спілок (ВЦРПС). Там він навчався у талановитого майстра пейзажу та художника-живописця К. Ф. Юона. У 1947 р. закінчив з відзнакою Московське обласне художнє училище "Пам'яті 1905 р" у знаменитого радянського художника та педагога В. М. Бакшеєва. Арон пройшов чудову професійну школу і захистив з відзнакою дипломну роботу "Весна на Срітенці". Після цього почав активно виставляти свої роботи.

З 1948 р. - постійний учасник московських, республіканських та всесоюзних художніх виставок.

З 1959 р. - член Спілки художників СРСР

Помер 21 лютого 2006 року у віці 82 років. Похований у Москві на Востряковському кладовищі.

Творчість[ред. | ред. код]

З зошита Буха: "Не втомлюватися кожен день бачити вперше. Найвірніший спосіб кинути щось – це не починати зранку. Я працюю – значить живу, я живу – значить працюю". "Не чекати, поки якась бездарна, злочинна чи випадкова рука долі уб'є тебе, сам знищ себе працею". "Тільки праця дає можливість відрізнити дійсність від сну". [1]

Арон Бух щодня практикувався в художньому мистецтві. Інколи навіть писав нові роботи зверху старих, коли не знаходилось чистих полотен. Він малював лише те, що любив найбільше - ліс, стару Москву, квіти та оголених жінок. А найбільше - свою музу та опору - жінку Майю.

З 1950-х до початку 1980-х Арон Бух захоплювався імпресіонізмом. Незважаючи на членство у Спілці художників, він не був офіційним художником — стосунки із системою у нього не склалися, що призвело до творчої самоізоляції. Втім, неофіційне мистецтво, яке існувало в Радянському союзі паралельно, художника також не приваблювало. Все життя він працював так, ніби довкола не існувало жодних актуальних течій.[2]

Однак, на початку 1980-тих, захопився експресіонізмом. Художник працював у різних жанрах: натюрморт, пейзаж, "міські фантазії", ню, портрет, автопортрет. Праці зрілого періоду відрізняються енергійним різноманіттям барв, покладеним сміливим мазком. Бух неначе ліпив свої полотна. Він не змішував фарби, а накладав їх широкими кистями, мастихіном, флейцем чи руками. Іноді картина складалася із 10 шарів.

"Сам процес роботи Арона Буха є неймовірно красивим творчим актом. Він не просто сідає за мольберт і починає писати натюрморт, портрет чи краєвид. Цьому передує складний підготовчий процес, коли художник налаштовує себе, переживає майбутню картину. Він каже, що "натуру треба не сприймати, як вона є, а надихатися нею. Бух намагається пізнати суть пейзажу, букету квітів або конкретної людини, вникнути, спробувати відчути їх і тільки потім, «зголоднівши», буквально накидається на полотно! Він як вулкан, який спить, але в певний момент раптом прокидається і з жерла якого з шумом вириваються снопи диму, вогню, - і на поверхню з надр землі виливається неймовірно красива вогненна лава, що вирує…» Валерій Сілаєв (старший науковий співробітник Державної Третьяковської галереї) [3]

Родина та особисте життя[ред. | ред. код]

Після повернення до Москви одружився. Жінка - Майя. Разом з нею виховував сина Фелікса, який народився 1948 р - майбутнього художника-графіка та живописця, який займався прикладною мозаїкою. В 50 років Арон Бух пішов від жінки.

Роботи митця[ред. | ред. код]

Його твори знаходяться у музеях та приватних колекція більш ніж у 20-ти країнах Америки, Азії та Європи. В Російській Федерації твори зберігаються в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, Архангельському обласному музеї образотворчих мистецтв, Пензенській обласній картинній галереї ім. К. А. Савіцького, "Музеї перемоги" на Поклінній горі в Москві, музеї Ю. О. Гагаріна в м. Гагарині, Переяславі-Заліському історико-художньому музеї. Його картини є в колекції іспанської королеви, в музеї Гугенхейма в Нью-Йорку. Є припущення, що одна з картин ("Полдень") в експозиції Музею історії міста Бердичева (де народився Арон Бух) належить його пензлю.

Картина Арона Буха, яка знаходиться в музеї м. Бердичева

Персональні виставки[ред. | ред. код]

1971 Художній салон Комбінату живописних мистецтв, Москва

1984 Виставкова зала на вул. Вавілова, Москва

1989 Галерея ЕКСПО-88, Москва

1990 Галерея 454, Детройт, США

1992 Галерея ЕКСПО-88, Москва

1993 Галерея Les OREADES, Москва

1994 Галерея FONTANAR, Мадрид, Іспанія

1996 Галерея ЕКСПО-88, Москва

1997 Галерея Les OREADES, Москва

1998 «Російський дім», Белград, Сербія

Галерея Les OREADES, Москва

Галерея ЕКСПО-88, Москва

2000 ST / art, Страсбург, Франція

EUROP / ART, Женева, Швейцарія

2001 Галерея ЕКСПО-88, Москва

Галерея ЕКСПО-88, Москва

Галерея Donkersloot, Амстердам, Нідерланди

2002 Галерея ЕКСПО-88, Москва

2003 Центральний Дім художника, Москва

Арт-Манеж, Санкт-Петербург

Галерея «ЕКСПО-88», Москва

Російська Академія мистецтв, Москва

2004 Арт-галерея Ліга, Коломна, Росія

2005 Галерея Гармонія контрастів, Москва

2006 Арон Бух. Стихія кольору. Живопис. Бізнес-центр «Павелецька», Москва

2009 Державний Російський музей, Санкт-Петербург

Арон Бух в районі. Музей Об'єкт на районі, Санкт-Петербург

Музей Арона Буха, Москва

2010 Галерея ЕКСПО-88, Москва

галереї "ЛЕС" ( спільна виставка робіт батька і сина), Москва.

2011 Музей Арона Буха, Москва

Галерея Dresden, Москва

Арт-Манеж, Москва

2012 Галерея ЕКСПО-88, Москва

2013 Московський музей сучасного мистецтва, Москва

2015 АРОН БУХ. День Різдвяна. Галерея ЕКСПО-88, Москва [4]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 2009 в Москві було створено Музей Арона Буха.

Фото Арона Баха знаходиться на стеллі слави в Музеї єврейства м. Бердичева.

Популяризацією творчості художника займається московська галерея "Єкспо'88" . [1]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Бух Арон. www.expo-88.ru. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. 
  2. Бух Арон. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2021. 
  3. Gallerix. АРОН БУХ. Живописать, так быть в полете. Gallerix.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021. 
  4. Арон Бух. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2021.