Скелеподібне оголення верхньої крейди
48°39′34″ пн. ш. 37°41′05″ сх. д. / 48.659444° пн. ш. 37.684722° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна, Донецька область, Костянтинівський район |
Водні об'єкти | р. Біленька |
Площа | 0,35 га |
Засновано | 1972 рік |
Розташування "Скелеподібного оголення верхньої крейди" на мапі України | |
Скелеподібне оголення верхньої крейди у Вікісховищі |
Скелеподібне оголення верхньої крейди, або Крейдяні́ Білокузьми́нівські ске́лі, Білокузьминівські стовпи — геологічна пам'ятка природи місцевого значення, крейдові скелі розташовані за 500 м від центру села Білокузьминівка Костянтинівського району, Донецька область, за 15 км на схід від Краматорська. Заповідна площа становить 0,35 гектара, під охороною знаходиться з 1972 року.
Породи складені крейдовими пластами з прожилками кременів верхньої крейди (90 млн років тому). У крейдяних породах знаходили залишки древніх морських організмів. Біля підніжжя скель знаходяться ковбані, ніші, малі і великі печери, а серед щебеню осипів можна зустріти кремінь. Останній формує округлі стяжіння (конкреції) та жовна іноді досить великих розмірів. У стяжіннях зрідка можна зустріти гнізда золотисто-жовтого мінералу з металічним блиском — марказиту (сульфід заліза).
Скельні ерозійні останці сягають у висоту 25 м. Крейдяна гора Меч зі сходу обривається вертикальними біло-сірими скелями, що нагадують руїни грандіозного замку. Деякі скелі за формою нагадують пальці або вітрила. Кремінні скалки вигадливих форм. Скелі в Білокузьминівці чимось нагадують знамениті Красноярські Стовпи.
Якщо скелі й відслонення зовсім вільні від рослин, то на осонні зустрічаються переважно представники ксерофільних і напівксерофільних видів, характерних для посушливої місцевості, лугову рослинність заплави невеличкої степової річки — притоки Казенного Торця. Місце цікаве значними ділянками неораного ковилового степу на карбонатних ґрунтах.
Всі ніші скель і межигір'я зайняті гніздами серпокрильців.
Археологами тут виявлена стоянка прадавньої людини, яку приваблювали розсипи кременів. В епоху неоліту такий кремінь був головною сировиною, з якої прадавня людина виготовляла знаряддя виробництва та зброю.
- Спеціальний культурологічний випуск аналітично-інформаційного журналу «Схід (журнал)» за 2004.
- Шабловська Л. Ландшафтні парки Донбасу // Український світ. — 2005. — № 4-6. — С. 21.
- (рос.) Аксенов В. С. Реконструкция экологических условий образования меловых отложений в районе с. Белокузьминовка // Летопись Донбасса / Ильяшенко Т. В. — Донецк: Донецкий областной краеведческий музей, 2003. — Т. 11. — С. 67-72. — 128 с.
- (рос.) Вовк И., Грибанова В. Памятник природы «Белокузьминовский» // Телегид. Специальный выпуск. Весь Донбасс. Маршруты выходного дня. 50 лучших мест для семейного отдыха. — Донецк, май 2010. — № 1. — С. 13.
- Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. — Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. — 168 с.
- Химченко В. А. Заповедными тропами Донетчины. Фотоальбом-путеводитель. — Донецк: «Донбасс», 2012. — 168 с.
- Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2 изд., доп. — Донецк: Донбасс, 1987—168 с.
- Геологические памятники Украины: справочник-путеводитель / Коротенко Н. Е., Щирица А. С., Каневский А. Я. и др. — Киев: Наук.думка, 1985. — 156 с.
- Інтерактивна карта геологічних пам'яток України.[недоступне посилання з травня 2019]
- Крейдяні білі скелі в селі Білокузьминівка.