Балка Кровецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Балка Кровецька»
 
Категорія МСОПIII (Пам'ятка природи)
Вид на балку Кровецьку
Вид на балку Кровецьку
48°27′37″ пн. ш. 37°47′13″ сх. д. / 48.46028° пн. ш. 37.78694° сх. д. / 48.46028; 37.78694Координати: 48°27′37″ пн. ш. 37°47′13″ сх. д. / 48.46028° пн. ш. 37.78694° сх. д. / 48.46028; 37.78694
Розташування: Костянтинівський район, Донецька область, Україна Україна
Найближче місто: Костянтинівка
Площа: 15,0 га
Водні об'єкти: Кривий Торець
Заснований: 14 жовтня 1975
Керівна
організація:
Регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик»
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Балка Кровецька» (Донецька область)
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Балка Кровецька»
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Балка Кровецька»


Commons-logo.svg Балка Кровецька у Вікісховищі

Ба́лка Крове́цька — один з об'єктів природно-заповідного фонду Донецької області, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення.

Розташування[ред.ред. код]

Балка Кровецька. Монументальна плита

Балка розташована в Костянтинівському районі Донецької області на відстані 0,8—1,0 км на південний схід від села Іванопілля на землях Іванопільської сільської ради. Координати: 48° 27' 37" північної широти, 37° 47' 13" східної довготи[1].

Історія[ред.ред. код]

Назва балки за версією місцевих жителів походить від прізвища каменотеса Кравця, який жив тут, на схилі балки, і добував тут же камінь.

Статус пам'ятки природи присвоєно розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 780-р від 14 жовтня 1975 року. Територія пам'ятки природи «Балка Кровецька» входить до складу регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик», створеного рішенням Донецької обласної ради від 29.02.2000 N 23/11-256.

Мета[ред.ред. код]

Мета створення пам'ятки природи — збереження балки з унікальними відслоненнями араукаритової світи верхньокам'яновугільних відкладень з розривними порушеннями, які чітко видно на поверхні.

Завдання[ред.ред. код]

Основним завданням пам'ятки природи є:

  • створення умов для збереження в природному стані унікальних у природоохоронному, науковому, пізнавальному та естетичному відношенні геологічних утворень;
  • поширення екологічних знань серед населення регіону;
  • підтримання загального екологічного балансу в регіоні.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Площа заказника — 15 га. Являє собою оголення араукарітової світи верхньокам'яновугільних відкладень з розривними порушеннями, які чітко видно на поверхні.

Оголення у вигляді дрібно роздроблених частинок дерев араукарій, які змішані з пісковиком. Роздроблення скам'янілих стовбурів дерев сталося в результаті бурхливих тектонічних процесів, водної та повітряної ерозії. Гірські породи утворили складчасте гірське утворення, їх зміщення яскраво виражено. Явище досить рідкісне, особливо в Донецькому вугільному басейні.

У балці м'які грубозернисті пісковики були зім'яті і витіснені сірими і сіро-зеленими дрібнозернистими пісковиками, в результаті чого складки м'яких крупнозернистих пісковиків знаходяться майже у вертикальному стані.

Балка з правого боку впадає в Кривий Торець. Недалеко від місця впадання балка розділена на дві частини. Одна частина балки йде в напрямку північного заходу, друга частина балки йде в напрямку північного сходу.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]