Святі Гори (національний природний парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний природний парк «Святі Гори»
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Свято-Успенська Святогірська Лавра

Свято-Успенська Святогірська Лавра
49°00′09″ пн. ш. 37°44′31″ сх. д. / 49.00250° пн. ш. 37.74194° сх. д. / 49.00250; 37.74194Координати: 49°00′09″ пн. ш. 37°44′31″ сх. д. / 49.00250° пн. ш. 37.74194° сх. д. / 49.00250; 37.74194
Розташування: Україна Україна, Донецька область
Найближче місто: Святогірськ
Площа: 40,589 га
Заснований: 13 лютого 1997 року
Національний природний парк «Святі Гори» is located in Донецька область
Національний природний парк «Святі Гори»
Національний природний парк «Святі Гори»


CMNS: Святі Гори на Вікісховищі
Долина Сіверского Дінця у тумані
Сіверский Донець восени

Націона́льний приро́дний парк «Святі́ Го́ри» — національний природний парк, розташований в північній частині Донецької області, в Слов'янському (11 957 га), Лиманському (27 665 га) і Бахмутському районах. Створений 13 лютого 1997 року Указом Президента України № 135/97.

Розташування[ред.ред. код]

Парк в основному протягнувся уздовж лівого берега річки Сіверський Донець із великими виступами на правому березі. У 2008 році крейдяні гори на території національного природного парку «Святі гори» потрапили в Top-100 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України»[1]. Загальна площа парку — 40 589 га, із них у власності парку перебуває 11 878 га.

Зазнав великої руйнації під час війни на сході України 2014 року[2]. Додатково з цього питання інформаці місттиться у статті про екологічні наслідки війни на сході України

Історія створення[ред.ред. код]

Вперше пропозиція створити національний парк у Святих горах була опублікована В.Талієвим у 1913 році у Бюлетенях Харківського товариства любителів природи[3]. Вже за рік, пропозиція була також згадана у його книжці «Охороняйте природу» як приклад природної території, що потребує заповідання на Харківщині[4].

Природне значення[ред.ред. код]

Ранок у «Святих горах»

У парку знаходяться крейдяні гори, на яких збереглися рідкісні рослини, наприклад, сосна крейдяна збереглася з дольодовикового періоду.

Біота[ред.ред. код]

Флора: загальна кількість видів рослин, що зростають на території парку — 943, з них 48 занесені в Червону книгу України. Охороняється рослинність долини річки Сіверський Донець: реліктові бори сосни крейдяної, реліктові та ендемічні рослинні угрупування на відшаровуваннях крейди, байрачні ліси, степи, лугова і болотяна рослинність заплав. Флора налічує 20 ендемічних видів..

Фауна: на території парку живуть 256 видів тварин, з них 50 занесені в Червону книгу України. Фауна налічує 43 види ссавців, 194 — птахів, 10 — плазунів, 9 — земноводних, 40 — риб.

Стан охорони біорізноманіття[ред.ред. код]

У парку звичайним явищем є самовільні рубки, причому дерева рубаються навіть у заповідній зоні за участю співробітників парку[5]. Парк відвідує величезна кількість відвідувачів — понад 2 млн осіб на рік, які залишають купи сміття, розполохують птахів[6].

Значну шкоду біорізноманіттю парку завдають санітарні рубки, що проводяться в ньому щорічно. Тільки в 2013 р. парк отримав ліміти на проведення рубок на площі 292 га[7].

Території парку[ред.ред. код]

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території національного природного парку «Святі Гори» входять такі об'єкти ПЗФ України:

  • Заказник місцевого значення «Заплава-1», лісовий
  • Пам'ятка природи загальнодержавного значення «Маяцька дача», ботанічна
  • Пам'ятка природи місцевого значення «Тополя», ботанічна

Історичне значення[ред.ред. код]

На території парку знаходиться 129 об'єктів археології (від палеоліту до середньовіччя), 73 пам'ятники історії. У 1980 році на нинішній території парку був заснований державний історико-культурний заповідник. Основу комплексу пам'ятників заповідника складає — Свято-Успенська Святогірська Лавра (заснована в XIII — XVI століттях, статус лаври отримала в 2005 році), розташована на скелястому правом березі Сіверського Дінця. До комплексу історичних пам'ятників також відноситься монументальна скульптура Артема роботи І. Кавалерідзе. Поруч із пам'ятником розташований Меморіал німецько-радянської війни.

На території парку побудовані шосейні дороги й залізниці, розташований ряд населених пунктів (у тому числі — місто Святогірськ). З півдня до території парку примикає місто Слов'янськ.

Склад[ред.ред. код]

До складу Національного природного парку «Святі Гори» входять такі природні території[8]:

Панорама[ред.ред. код]

Велика панорама національного парку "Святі гори"

Посилання[ред.ред. код]

Біблографія[ред.ред. код]

  • Геологические памятники Украины: справочник-путеводитель / Коротенко Н.Е., Щирица А.С., Каневский А.Я. и др. - Киев: Наук.думка, 1985. - 156 с.
  • Брызгалин Г. А., Захаров С.С. Что такое национальные парки и для чего они учреждаются? – Харьков, 1919. – 95 с.
  • Донбас заповідний: Наук.-інформац. довідник-атлас. – 2003. – 159 с.
  • Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.З. Дидова. – 2 изд., доп. – Донецк: Донбасс, 1987 – 168 с.
  • Котов М. «Святі гори» на Артемівщині, як забуток природи // Вісник природознавства, 1927. – №3-4. – С.190-196.
  • Котов М. Новые заповедники на Украине // Природа, 1937. – №8. – 105-108.
  • Котов М. Святі Гори. Фенологічні спостереження // Щорічна метеорологічна характеристика України, 1923. – Ч.8. – К. – С.23-24.
  • Котов М.І. Святі Гори Артемівської округи // Матеріали до охорони природи на Україні. Вип. 1. – Харків, 1928. – С. 115-126.
  • Лавренко Е. М., Гептнер В. Г., Кириков С. В., Формозов А. Н. Перспективный план географической сети заповедников СССР (проект). // Бюллетень «Охрана природы и заповедное дело в СССР», 1958. – Вып. 3. – С. 3-87.
  • Лавренко Є. Охорона природи на Україні // Вісник природознавства, 1927. – №3-4. – С. 165.
  • Постанова Президії Донецького Обласного Виконавчого Комітету «Про збереження та охорону пам’яток історії та природи» від 15.04.1938 р. – Науковий архів Маріупольського краєзнавчого музею. – № 5674–Д.
  • Святые горы Харьковской губ., как «памятник природы» / Прив.-доц. В. И. Талиев; Харьк. о-во любителей природы. – Харьков : Типо-лит. М. Сергеева и К. Гальченка, 1914. – 20 с. – (Серия изданий «Охраняйте природу»; № 6).
  • Шалит М. Заповідники та пам’ятки природи України. – Харків, 1932. – 76 с.



Виноски[ред.ред. код]

  1. Джерело: 7 Чудес України
  2. Через бойові дії на Донбасі зруйновано 5 заповідників
  3. Талиев В. Охраняйте природу! Бюллетени Харьковскаго общества любителей природы. № 4, 1913
  4. Талиев В. Охраняйте природу! Харьков, 1914. — 16 с.
  5. Вдала перевірка національного парку Святі гори
  6. Борейко В. Е. Троянский конь экотуризма — смерть для заповедной природы. — К.: КЭКЦ, 2010. — 116 с.
  7. Відповідь Мінприроди України від 20.08.2014 р № 5/1-9/10160-14
  8. Джерело Національний природний парк «Святі Гори»


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.