Білоцерківець Наталка Геннадіївна
| Наталка Білоцерківець | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Наталка Геннадіївна Білоцерківець |
| Народилася | 8 листопада 1954 (71 рік) Куянівка, Білопільський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР  |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | поезія |
| Сфера роботи | поезія[1] і переклад[1] |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d][2] |
| Знання мов | українська[1] |
| Мова творів | українська |
| Членство | Український ПЕН[3] |
| Мати | Лисивець Анастасія Іванівна |
| У шлюбі з | Рябчук Микола Юрійович |
| Премії | Премія Грузії імені В. Маяковського |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Ната́лка Генна́діївна Білоцеркі́вець (нар. 8 листопада 1954, Куянівка, Сумська обл., УРСР) — українська поетеса і перекладачка. Член Українського ПЕН-клубу.
Народилася Наталія Білоцерківець на Сумщині в селі Куянівка. Батьки — вчителі української мови та літератури, покоління тієї сільської інтелігенції, котра, за словами поетеси, сказаними ще на початку 90-х, «вимирає як явище».
У родоводі — відоме прізвище Гамалій (лінія бабусі по батькові), а також Лисивець, котре також зустрічається у козацьких реєстрах. Батько походить із Сумщини, мама — Анастасія Лисивець — з Березані на Лівобережній Київщині. Батько писав прозу (у 1960-і вийшли друком дві збірки оповідань), мама оприлюднила двома виданнями спогади про пережитий Голодомор та примусові роботи у гітлерівській Німеччині. Її «Спомини. Великий голод. Велика війна» перекладені французькою та румунською.
Французьке телебачення ще встигло відзняти в Києві свідчення Анастасії Лисивець для фільму про український Голодомор незадовго до її смерті.
Серед збірок і книжок письменниці:
- Балада про нескорених : лірика : перша поетична збірка / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Молодь, 1976. – 47 с.
- У країні мого серця: лірика / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Рад. письменник, 1979. – 64 с.
- Підземний вогонь / Н. Білоцерківець. – Київ : Молодь, 1984. – 80 с.
- Листопад : поезії / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Рад. письменник, 1989. – 93 с.
- Алергія : вірші / Н. Білоцерківець. – Київ : Критика, 1999. – 59, [4] с. : іл. 10.
- Готель Централь : вибрані вірші / Н. Білоцерківець. – Львів : Кальварія, 2004. – 120 с.
- Róża i nóż / Natałka Biłocerkiweć ; wybrał i przełożył Bogdan Zadura. – Rzeszów: “Fraza”, 2009. – 60 s.
- У контексті епохи : літературно-критичні статті / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 207 с.
- Ми помрем не в Парижі : вибрані вірші / Наталка Білоцерківець ; [післям. К. Москальця, Л. Таран]. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015. - 240 с. – (Українська Поетична Антологія).
- Ми помрем не в Парижі : вибр. вірші / Наталка Геннадіївна Білоцерківець ; [післямова К. Москальця, Л. Таран]. – Вид. 2-ге. – Київ : А-БА-БАГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 239 с. – (Серія «Українська Поетична Антологія»).
- Eccentric Days of Hope And Sorrow : poetry / Natalka Bilotserkivets ; пер. англ.: Ali Kinsella, Dzvinia Orlowsky. – Sandpoint : Lost Horse Press, 2021. – 201 с.
- Subterranean Fire : poetry / Natalka Bilotserkivets ; пер. англ.: James Brasfield, Lada Kolomiyets, Olena Jennings, Michael M. Naydan, Dzvinia Orlowsky, Andrew Sorokowski, Myroslava Stefaniuk, and Virlana Tkacz and Wanda Phipps. – London : Glagoslav Publications, 2022. – 156 с.
Автор тексту популярної пісні «Ми помрем не в Парижі», яку виконує гурт «Мертвий Півень»[4].
Деякі твори Наталки перекладені німецькою[5], англійською, польською, шведською, білоруською і російською мовами.
 | Цей розділ потребує доповнення. (липень 2012) |
- Райх А. Тіло – голодний вовк ; Любов ; Ландшафт ; І знов про моє кохання ; Літні підвали ; На світанку / Ашер Райх ; пер. Наталка Білоцерківець // «І покоління приходить...» : антологія сучасної ізраїльської поезії : [переклади] / [упоряд., ред. Ю. Морозюк, А. Дубинська]. – [Київ] : Дух і Літера, [2012]. – С. 66-73.
- Чеслав Мілош. Вибране — К.: Юніверс, 2008 (переклад Наталки Білоцерківець та інших).
- Мілош Ч. Поезії / Чеслав Мілош ; пер. з пол. Наталки Білоцерківець // Сучасність. – 1993. – № 1 (січ.). – С. 13-21.
- Орловська Д. Поезії / Дзвиня Орловська ; пер. з англ Н. Білоцерківець // Всесвіт. – 2003. – №7-8.– С.51-55.
- Вернадський В. Українське питання і російська громадсь кість / публ., передм. В. Брюховецького; пер. Н. Білоцерківець // Урок української.– 2002. – № 10. – С. 57-61.
- «Ось дівчина, майже дитина…» / пер. з рос. Наталка Білоцерківець // Олександр Блок. Поезії / передм. М. Рильського ; ред. І. Драча. – Київ : Дніпро, 1989. – С. 93
- Вернадський В. І.[Українське питання і російська громадськість] / публ. та прим. В. Брюховетського ; пер. з рос. Наталка Білоцерківець // Молода гвардія. – 1988. – № 50(12 берез.).
- Володимир Вернадський. Українське питання і російська громадськість. 1988
- Udensiva-Brenner Masha In Conversation with Ukrainian Poet Natalka Bilotserkivets (Harriman Resident, 22-23) [Розмова з українською поетесою Наталкою Білоцерківець]
- Наталка Білоцерківець: «І хтось напише вірш про вірші в час війни»
- Наталка Білоцерківець: «Мій перший і останній роман з романом»
- Наталка Білоцерківець: «Нам потрібна література другого ряду»
- Наталка Білоцерківець: Цінності лишаються незмінними
- Наталка Білоцерківець: Книжки не можна писати «під контракт»
- Наталка Білоцерківець: Родина для мене не менш важлива, ніж поезія : розмова з романтичною одруженою жінкою
- Перші у другому ряду : інтерв’ю з Наталкою Білоцерківець
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (вересень 2025) |
- Державної премії Грузії імені Володимира Маяковського для молодих поетів (1983);
- премії Міжнародного літературного фестивалю у Словенії «Кристал Віленіци» («Crystal Vilenica», 2001).
- журналу «Сучасність» у номінації «Кращий вірш року» (2000 і 2004);
- польського літературного журналу «Фраза»/«Fraza» (за добірку віршів у перекладах Б. Задури, 2002);
- американського журналу «Агні»/«Agni» (за кращу перекладну поезію, поему «Травень» і виставу за нею, присвячені Чорнобильській ядерній катастрофі 1986).
- почесна грамота Верховної Ради України (2006).
- чоловік Микола Рябчук (1953) — культуролог, журналіст;
- дочка Анастасія (1984) — соціолог;
- син Юрій (1988) — музикант[6].
- The Great Famine of 1932-l933 in Ukraine: a presentation at Penn State University A cruel lesson by Natalia Bilotserkivets [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Вірші Н. Білоцерківець у Бібліотеці української літератури ПОЕТИКА [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Н. Г. Белоцерківець, Л. В. Таран. Літературно-меморіальний музей Максима Рильського в Києві. Короткий путівник. Київ, Реклама, 1984.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://www.ji-magazine.lviv.ua/PEN-club/chleny_pen_clubu/Bilocerkivec.htm
- ↑ Члени ПЕН
- ↑ Пісня у виконанні «Мертвого Півня» та Каші Сальцової. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 20 вересня 2010.
- ↑ Hans Thill (Hrsg.). Vorwärts, ihr Kampfschildkröten: Gedichte aus der Ukraine. Wunderhorn 2006. ISBN 3-88423-259-2.
- ↑ Барабанщик
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Білоцерківець Наталка Геннадіївна
- Письменницький довідник НСПУ
- Natalka Bilotserkivets (англ.)
- Наталка Білоцерківець: «Засади людської поведінки не повинні залежати від політичної ситуації» («ЛітАкцент») [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — С. 52.
|
Це незавершена стаття про літераторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/012228h7 · GND: 1038156785 · ISNI: 0000000025717682 · J9U: 987011561348705171 · LCCN: n85192703 · LIH: LNB:BWQq;=Bx · MAK: 9810543007605606 · NKC: js2017941753 · NUKAT: n2010104148 · VIAF: 161974872 · РНБ: 770182320 |