Біполярний розлад у дітей
Біполярний розлад у дітей, або дитячий біполярний розлад (ДБР), є психічним розладом у дітей і підлітків, який, як біполярний розлад (БР) у дорослих, характеризується екстремальними змінами настрою і поведінки, що супроводжують періоди депресивних або дратівливих настроїв і періоди підвищених настроїв, так званих маніакальних або гіпоманічних синдромів.[1] Зазвичай ці зрушення поступові, але деколи можуть відбуватись дуже швидко.[2] Середній вік тих, хто страждає ДБР досі невизначений, але ризик зростає з настанням статевого дозрівання. ДБР, як правило, більш важкий і має гірші прогнози, ніж біполярний розлад в пізньому підлітковому або дорослому віці.[3]
У DSM уточнили, що критерії БР можуть застосовуватися до дітей з 1980 року.[4] Критерії діагностики ДБР залишаються темою для дискусій та суперечок.[3] Існують великі відмінності в тому, як часто він діагностується в різних клініках і в різних країнах.[5] Спостерігається швидке збільшення досліджень на цю тему, але навчання та клінічна практика значно відстають.
Діагностика БР в молодості є складним завданням. Хоча дорослі з БР часто переживають різні періоди депресії та манії, які тривають тижнями, місяцями або довше, молоді люди з діагнозом БР часто мають депресивні та маніакальні симптоми, які виникають щодня, а іноді одночасно як швидкі зрушення або періоди високого енергетичного негативного настрою.[5] Супутні розлади поважчують визначення того, які симптоми є ознаками БР, а які пов'язані з іншими розладами (наприклад, ОКР, СДУГ, проблеми з поведінкою), що призводить до ускладнень у лікуванні. Наприклад, поширеним лікуванням ОКР є інгібітори повторного захоплення серотоніну (SRIs), однак SRIs може призвести до нестабільності настрою та погіршення БР.[6]
Діагностика[ред. | ред. код]
Діагноз ставиться на основі клінічного заключення психіатра або іншого ліцензованого спеціаліста з психічного здоров'я. Аналізи крові або сканування мозку не допоможуть при виявленні БР.[2] Інформація про сім'ю та використання анкет є корисними для встановлення точного діагнозу. Часто використовувані інструменти оцінки включають K-SADS (Шкала Кідді для афективних розладів та шизофренії), шкалу діагностичних інтерв'ю для дітей (DISC) та шкалу дитячої манії (CMRS).[4]
Ознаки та симптоми[ред. | ред. код]
Як в DSM-5 (Американська психіатрична асоціація), так і в ICD-10 (Всесвітня організація охорони здоров'я) критерії, які використовуються для діагностики БР у дорослих, використовуються для встановлення діагнозу у дітей з деякими коригуваннями для обліку відмінностей у віковій категорії та стадії розвитку.[4][6] DSM-5 вказує, що у дітей депресивні епізоди можуть проявлятися як стійко дратівливі настрої.[1]
При діагностиці маніакальних синдромів важливо порівнювати зміни настрою і поведінки з нормальним настроєм і поведінкою дитини на базовому рівні, а не з іншими дітьми або дорослими. Наприклад, грандіозність (тобто надзвичайна переоцінка свого інтелекту, таланту або здібностей) є нормальною в тій чи іншій мірі в дитинстві і підлітковому віці. Таким чином, грандіозність вважається симптомом маніакального синдрому у дітей тільки в тому випадку, коли переконання зберігаються, незважаючи на те, що вони підкріплюються конкретними доказами або коли вони призводять до того, що дитина намагається займатися діяльністю, яка є явно небезпечною і, найголовніше, коли грандіозні переконання — це очевидний відхід від нормального самосприйняття конкретної дитини в проміжках між епізодами.[1]
Суперечки[ред. | ред. код]
Діагноз ДБР є суперечливим,[4] хоча типові симптоми БР є дисфункціональними і мають негативні наслідки для неповнолітніх, які страждають від них.[7] Дискусія полягає в тому, чи те, що називається БР у дітей, є БР у дорослих. Та чи є критерії для діагностики дорослих[8] корисними і точними при застосуванні до дітей.[4] Конкретно, основна дискусія щодо діагностики у дитячих колах навколо симптоматики манії та її відмінностей у дітей та дорослих.[9]
Діагностичні критерії можуть неправильно відокремити дітей з БР від інших захворювань, таких як СДУГ, і підкреслити швидкі зміни настрою.[9]
Лікування[ред. | ред. код]
Ліки можуть провокувати побічні ефекти, тому будь-яке втручання рекомендовано ретельно контролювати та інформувати сім'ї пацієнтів про можливі ускладення, що можуть виникнути.[8] Нетипові антипсихотики більш ефективні, ніж стабілізатори настрою, але мають більше побічних ефектів.[7][10]Типові антипсихотики можуть призвести до збільшення ваги, а також інших метаболічних проблем, включаючи цукровий діабет 2 типу і гіперліпідемію. З цими препаратами можуть з'явитися екстрапирамідні вторинні ефекти. До них відноситься тардивна дискінезія, важколікувальний розлад руху (дискінезія), який може з'явитися після тривалого застосування антипсихотиків. Пошкодження печінки і нирок є можливими при використанні стабілізаторів настрою.[8]
Лікування зазвичай включає в себе поєднання групової терапії та когнітивно-поведінкової терапії. Діти з БР та їх сім'ї повинні бути проінформовані, відповідно до їх віку та сімейної ролі, про різні аспекти БР, включаючи причини, ознаки та симптоми та методи лікування. Групова терапія спрямована на підвищення соціальних навичок і управління груповими конфліктами, із застосуванням рольової гри як критичного інструменту. Когнітивно-поведінкова підготовка спрямована на учасників, які мають краще розуміння і контроль над своїми емоціями і поведінкою.[9]
Прогноз[ред. | ред. код]
Повторне лікування часто необхідне при рецидивах в осіб, що досягають більш ніж 90 % у тих, хто не дотримується режиму прийому ліків і майже до 40 % у тих, хто дотримується медикаментозних режимів. У порівнянні з дорослими, БР у дітей має в цілому аналогічний або гірший курс, хоча вік, у якому почався БР прогнозує тривалість епізодів краще, ніж сам прогноз. Фактором ризику гіршого результату є наявність додаткових (супутніх) патологій.[8]
Діти з БР частіше за інших дітей закінчують життя самогубством.[4]
Епідеміологія[ред. | ред. код]
Поширеність БР в ранньому віці оцінюється в 2 %.[11]
Історія[ред. | ред. код]
Описи дітей з симптомами, схожими на сучасні поняття манії, датуються XVIII століттям. У 1898 році була опублікована детальна історія психіатричної хвороби 13-річної дитини, яка відповідала критеріям Жана-П'єра Фальрета і Жюля Бейлларгера для циркулера Фолі, які відповідають сучасній концепції біполярного розладу.[12] В описах БР Еміля Крапеліна в 1920-х, які він назвав «маніачним депресивним божевіллям», він зазначив рідкісну ймовірність того, що це може статися у дітей. В додаток до Крапеліна, Адольф Мейер, Карл Авраам, і Мелані Кляйн були одними з перших, хто задокументував симптоми БР у дітей в першій половині 20-го століття. В цілому цей тип розладу вважався надзвичайно рідкісним і нечасто згадувався в літературі до 1970-х років, коли інтерес до дослідження теми збільшився. Він став більш прийнятим як діагноз у дітей в 1980-х після того, як DSM-III (1980) уточнив, що критерії діагностики БР у дорослих також можуть бути застосовані до дітей.[4]
Визнання прийшло через двадцять років після того, як епідеміологічні дослідження показали, що приблизно 20 % дорослих з БР вже мали симптоми в дитинстві або підлітковому віці. Тим не менш, розвиток БР до 10 років вважався рідкісним, нижче 0,5 % випадків. У другій половині століття неправильний діагноз з шизофренією не був рідкісним у молодого населення через поширене співіснування психозу і манії.[8][13]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в American Psychiatric Association.; American Psychiatric Association. DSM-5 Task Force. Diagnostic and statistical manual of mental disorders : DSM-5 (вид. Fifth edition). Arlington, VA. ISBN 978-0-89042-559-6. OCLC 847226928.
- ↑ а б Bose, K. S.; Sarma, R. H. (27 жовтня 1975). Delineation of the intimate details of the backbone conformation of pyridine nucleotide coenzymes in aqueous solution. Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1173—1179. doi:10.1016/0006-291x(75)90482-9. ISSN 1090-2104. PMID 2. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б Smith, R. J.; Bryant, R. G. (27 жовтня 1975). Metal substitutions incarbonic anhydrase: a halide ion probe study. Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1281—1286. doi:10.1016/0006-291x(75)90498-2. ISSN 0006-291X. PMID 3. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б в г д е ж Renk, Kimberly; White, Rachel; Lauer, Brea-Anne; McSwiggan, Meagan; Puff, Jayme; Lowell, Amanda (2014). Bipolar Disorder in Children. Psychiatry Journal. Т. 2014. с. 1—19. doi:10.1155/2014/928685. ISSN 2314-4327. Процитовано 17 грудня 2020.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б State of New York, resolution, 1791 February 24. 2015. doi:10.1349/ddlp.1130. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б Amerio, A.; Odone, A.; Marchesi, C.; Ghaemi, S.N. (2014-09). Treatment of comorbid bipolar disorder and obsessive–compulsive disorder: A systematic review. Journal of Affective Disorders (англ.). Т. 166. с. 258—263. doi:10.1016/j.jad.2014.05.026. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б Peruzzolo, Tatiana Lauxen; Tramontina, Silzá; Rohde, Luis Augusto; Zeni, Cristian Patrick (2013-12). Pharmacotherapy of bipolar disorder in children and adolescents: an update. Revista Brasileira de Psiquiatria. Т. 35, № 4. с. 393—405. doi:10.1590/1516-4446-2012-0999. ISSN 1516-4446. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б в г д McClellan, Jon; Kowatch, Robert; Findling, Robert L. (2007-01). Practice Parameter for the Assessment and Treatment of Children and Adolescents With Bipolar Disorder. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry. Т. 46, № 1. с. 107—125. doi:10.1097/01.chi.0000242240.69678.c4. ISSN 0890-8567. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б в Leibenluft, Ellen; Rich, Brendan A. (2008-04). Pediatric Bipolar Disorder. Annual Review of Clinical Psychology. Т. 4, № 1. с. 163—187. doi:10.1146/annurev.clinpsy.4.022007.141216. ISSN 1548-5943. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Jochim, Janina; Rifkin-Zybutz, Raphael P; Geddes, John; Cipriani, Andrea (7 жовтня 2019). Valproate for acute mania. Cochrane Database of Systematic Reviews. doi:10.1002/14651858.cd004052.pub2. ISSN 1465-1858. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Pediatric Bipolar Disorder: Learning From Our Past, Creating a Roadmap for the Future. Bipolar Disorders. Т. 19. 2017-05. с. 28—29. doi:10.1111/bdi.12_12477. ISSN 1398-5647. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Mason, Brittany; Brown, E.; Croarkin, Paul (15 липня 2016). Historical Underpinnings of Bipolar Disorder Diagnostic Criteria. Behavioral Sciences. Т. 6, № 3. с. 14. doi:10.3390/bs6030014. ISSN 2076-328X. Процитовано 17 грудня 2020.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Anthony, James; Scott, Peter (1960-01). MANIC?DEPRESSIVE PSYCHOSIS IN CHILDHOOD. Journal of Child Psychology and Psychiatry. Т. 1, № 1. с. 53—72. doi:10.1111/j.1469-7610.1960.tb01979.x. ISSN 0021-9630. Процитовано 17 грудня 2020.