Ваньо Теодор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ваньо Теодор
Ваньо Теодор.jpg
Народився 1880(1880)
Буськ
Помер бл. 1959
Жовква
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність політик
Відомий завдяки начальник Харчового Уряду ЗУНР (січень — травень 1919)
Alma mater Львівський та Віденський університети
Посада посол до Галицького сейму[d]
Партія Українське національно-демократичне об'єднання

Теодор Ваньо (1880, Буськ — бл. 1959, Жовква — український галицький громадсько-політичний діяч.

Ваньо Теодор

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1880 року у місті Буську (нині Львівської області, Україна) в родині міщанина-рільника.

Навчався в школі Буська, Золочівській гімназії, на факультеті Львівського університету. Доктор права Віденського університету. Адвокат у Сколе в 1910-13. Заснував разом з Євгеном Петрушевичем Українську торговельну спілку «Єдність». Краєвий адвокат у Золочеві з перервами із 1910 по 1921 рік. Голова філії товариства «Сільський Господар» там же.

Діяч УНДП, посол до Галицького краєвого сейму (1913—1914).

У роки Першої світової війни мобілізовано, служив у Чехії. Арештований і засуджений до розстрілу за політичними мотивами. Після перегляду помилуваний, понижений у званні, демобілізований.

Після Листопадового чину обраний заступником повітового комісара ЗУНР Михайла Балтаровича[1] у Золочеві. Член комісій УНРади ЗУНР. Як начальник Харчового Уряду ЗУНР (січень — травень 1919) налагодив безперебійне постачання харчування для бійців УГА та найбідніших мешканців міст.

Учасник Надзвичайного з'їзду УНДП у Станиславові 1919 р. Урядовець Міністерства господарства УНР у Кам'янці. Заарештований жандармами, привезений до Золочева. Діяч УНДО. Співзасновник та голова Товариства імені Маркіяна Шашкевича Золочева. Видавець, редактор, автор публікацій часопису «Шашкевичівські Вісти» (Золочів, 1931).

У 1920-х роках співпрацював у «Рідній школі». Прилучився до заснування на Золочівщині товариств «Бесіда», «Родина», «Січ», «Сокіл», ощадних кас по селах, «Руської каси» у Золочеві.

Після другого радянського приходу арештований червоними спецслужбами та ув'язнений у концтаборі (1944 — друга половина 1950-х).

Помер наприкінці 1950-х років у будинку для престарілих у Жовкві на Львівщині, де й похований.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]