Векуа Ілля Несторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Векуа Ілля Несторович
груз. ილია ვეკუა
Tbilisi3334.jpg
Народився 6 травня 1907(1907-05-06)[1]
Шашалатська сільська адміністрація, Кутаїська губернія, Російська імперія
Помер 2 грудня 1977(1977-12-02)[1] (70 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Georgia (1918–1921).svg Грузинська Демократична Республіка
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Діяльність математик, викладач університету, політик
Alma mater Тбіліський державний університет
Сфера інтересів математична фізика, інтегральне рівняння і теорія диференціальних рівнянь[d]
Заклад Математичний інститут імені Стєклова, Грузинська національна академія наук і Тбіліський державний університет
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторанти Вішік Марко Йосипович і Данилюк Іван Ілліч
Член Леопольдина, Російська академія наук, Академія наук СРСР, Академія наук НДР і Грузинська національна академія наук
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія Державна премія СРСР Сталінська премія

Векуа Ілля Несторович у Вікісховищі?

Ілля Несторович Векуа (груз. ილია ნესტორის ძე ვეკუა, рос. Илья́ Не́сторович Ве́куа; 19071977) — радянський учений-математик і механік, який спеціалізувався в диференціальних рівняннях з частинними похідними, сингулярних інтегральних рівняннях, узагальнених аналітичних функціях і математичній теорії пружних оболонок. Академік АН Грузинської РСР (1946) і АН СРСР (1958), президент АН Грузинської РСР (1972—1977). Герой Соціалістичної Праці (1969).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 23 квітня (6 травня за новим стилем) 1907 року в селі Шешелеті в селянській родині.

Закінчив Тбіліський державний університет (1930). У 1930—1933 роках в докторантурі ЛДУ. Кандидат фізико-математичних наук (1937). Став доктором фізико-математичних наук і професором у 1940 році. У 1944 році був обраний членом-кореспондентом, а в 1946 році — дійсним членом АН Грузинської РСР. У тому ж 1946 році обраний членом-кореспондентом, а в 1958 році — дійсним членом АН СРСР.

У 19511957 роках працював завідувачем кафедрою теоретичної механіки МФТІ[2]. З 1954 по 1959 — заступник директора Математичного інституту імені В. А. Стеклова.

У 1955 році підписав «Лист трьохсот».

Увійшов до першого складу Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки (1956).

Перший ректор Новосибірського державного університету (1959—1965).[3] Віце-президент АН Грузинської РСР (1964—1965). У 1965—1972 роках — ректор ТбГУ. З 3 травня 1972 року по 2 грудня 1977 року — президент АН Грузинської РСР.

Член ВКП (б) з 1943 року[4]. Член ЦК КП Грузії (1966—1977). Депутат ВС СРСР 7-9 скликань (1966—1977).

Помер 2 грудня 1977 року. Похований в Тбілісі на горі Мтацмінда.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Основні праці відносяться до різних наукових напрямів математичної фізики. Роботи в області диференціальних рівнянь з частинними похідними в основному присвячені створенню аналітичної теорії великого класу рівнянь еліптичного типу. Векуа зробив значний внесок до теорії одновимірних сингулярних інтегральних рівнянь, відкрив і досліджував новий клас нефредгольмових еліптичних крайових задач. В області механіки Векуа запропонував новий варіант математичної теорії пружних оболонок. Ним вирішені складні проблеми малих згинань поверхонь і тісно з ними пов'язані завдання безмоментної теорії оболонок.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Іменем І. Н. Векуа названо Інститут прикладної математики Тбіліського університету, а також 42-я фізико-математична школа в м. Тбілісі і Сухумський Інститут фізики і технології імені Іллі Векуа.
Файл:VekuaIN MemDoska Novosibirsk 2017.jpg
Меморіальна дошка Векуа на будівлі НГУ
  • На честь І. Н. Векуа на будівлі Новосибірського державного університету встановлена ​​меморіальна дошка[5]
  • До 100-річчя І. Н. Векуа в Новосибірському державному університеті проведена міжнародна конференція «Диференціальні рівняння, теорія функцій та додатки».
  • З 2007 року щорічно паралельно в Грузії і Росії проводиться Міжнародна олімпіада з програмування на Кубок Векуа, в якій передбачені як командний, так і особистий турніри.[6]
  • В місті Галі, біля адміністрації, встановлено пам'ятник І. Н. Векуа
  • На будинку № 14 по вулиці Кекелідзе в Тбілісі, в якому жив академік І. Н. Векуа, встановлено меморіальну дошку[7].
  • У Новосибірському Академмістечку ім'ям академіка названа стежка біля Новосибірського державного університету[8].

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Тамара Василівна Векуа.[12]

Дочка — Ламара Іллівна.[13]

Онук — Ілля Ношреванович Тавхелідзе, 1955 року народження, математик, у 1976 році закінчив механіко-математичний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова, кандидат наук (1979), доктор наук (2004), лауреат премії ім. І. Н. Векуа (1984), у 1988—2005 роках — заступник директора Інституту прикладної математики Тбіліського університету.[14][15]

Братом зятя І. Н. Векуа був відомий фізик А. Н. Тавхелідзе.[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Архів історії математики Мактьютор
  2. а б Институт гидродинамики им. М. А. Лаврентьева СО РАН. Архів оригіналу за 29 серпень 2009. Процитовано 24 квітень 2019. 
  3. Атмосфера: 9 апреля 1959 года первым ректором НГУ назначен академик Илья Нестерович Векуа. Архів оригіналу за 17 липень 2010. Процитовано 24 квітень 2019. 
  4. Советский Энциклопедический Словарь, Изд-во «Советская Энциклопедия», 1982
  5. Памяти академика И. Н. Векуа
  6. Vekua Cup — 2007
  7. Мемориальная доска И. Н. Векуа
  8. Тропинка академика И.Н. Векуа. OpenStreetMap. 
  9. а б Векуа Илья Нестерович
  10. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 13 марта 1969 г. в Высокая оценка достижений советской науки // Вестник АН СССР, 1969, № 4
  11. а б в Илья Векуа (1907—1977). Биобиблиография, Тбилиси, 1987 Архівовано 22 грудень 2015 у Wayback Machine. на сайте НАН Грузії
  12. 110 лет со дня рождения первого ректора НГУ Ильи Несторовича Векуа | Новосибирский государственный университет
  13. Музей НГУ
  14. https://www.tsu.ge/data/file_db/faculty_zust_sabunebismetk/CV_10_homepage.pdf
  15. ГЭНЖ: Компьютерные науки и телекоммуникации | Данные автора
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]