Велика Плавуча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Велика Плавуча
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Козівський
Рада/громада Великоплавучанська сільська рада
Код КОАТУУ 6123080801
Облікова картка Велика Плавуча 
Locator Dot2.gif
Розташування села Велика Плавуча
Основні дані
Засноване 1530
Населення 728
Територія 0.420 км²
Густота населення 1733.33 осіб/км²
Поштовий індекс 47620
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°35′33″ пн. ш. 25°13′19″ сх. д. / 49.59250° пн. ш. 25.22194° сх. д. / 49.59250; 25.22194Координати: 49°35′33″ пн. ш. 25°13′19″ сх. д. / 49.59250° пн. ш. 25.22194° сх. д. / 49.59250; 25.22194
Водойми Цівка
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Ярчівці
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47620, с.Велика Плавуча, вул. Куток, 1
Карта
Велика Плавуча is located in Україна
Велика Плавуча
Велика Плавуча
Велика Плавуча is located in Тернопільська область
Велика Плавуча
Велика Плавуча

Вели́ка Плаву́ча — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Цівка, на півночі району. Центр Великоплавучанської сільради, якій підпорядковане село Цицори. До села приєднано хутір Заруда. Хутір Гашена виключений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів. Населення становить 728 осіб (2001)[1].

Історія[ред.ред. код]

На околицях села виявлене курганне поховання доби ранньої бронзи. Розкопано 3 давньоруські городища.

Історична дата утворення 1530 рік (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=02.12.2013&rf7571=31156)

Перша писемна згадка — 1733 рік, текст візитації парафії св. Миколая. (Книга - Ркл - 11, аркуш 164-165 у НМЛ).

Діяли читальня «Просвіти», товариства «Січ», «Сільський господар», кооператива.

Під час німецької окупації село було частково спалене.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,31
російська 0,55
польська 0,14

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є дерев'яна церква святого Миколая 1750 року, яка була реконструйована в 1977 році.

Споруджено пам'ятники:

  • полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985),
  • Тарасу Шевченку (1990)
  • насипано символічну могилу Борцям за волю України (1989).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

У селі душпастирював отець доктор В. Левицький. Під його керівництвом збудовано Народний дім.

У церкві служив дияконом П. Дикий, котрий у дитинстві був учнем Андрея Шептицького.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тернопільський Енциклопедичний Словник, том І, стор. 236
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.