Тустоголови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тустоголови
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Зборівський
Рада/громада Млиновецька сільська рада
Код КОАТУУ 6122686009
Основні дані
Засноване 1684
Населення 222
Територія 3.270 км²
Густота населення 67.89 осіб/км²
Поштовий індекс 47242
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°40′36″ пн. ш. 25°09′38″ сх. д. / 49.67667° пн. ш. 25.16056° сх. д. / 49.67667; 25.16056Координати: 49°40′36″ пн. ш. 25°09′38″ сх. д. / 49.67667° пн. ш. 25.16056° сх. д. / 49.67667; 25.16056
Водойми р. Стрипа
Відстань до
районного центру
2 км
Найближча залізнична станція Тустоголо́ви
Місцева влада
Адреса ради 47242, с. Млинівці
Карта
Тустоголови. Карта розташування: Україна
Тустоголови
Тустоголови
Тустоголови. Карта розташування: Тернопільська область
Тустоголови
Тустоголови

Тустоголови у Вікісховищі?

Тустоголо́ви — село в Україні, в Зборівському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району. Підпорядковане Млиновецькій сільраді.

У селі є станція Львівська залізниця з однойменною назвою. В Тустоголовах зупиняється приміський електропоїзд, який курсує між Львовом і Тернополем.

Населення — 247 осіб (2007).

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1532.

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Каменярі» та ін., кооператива.

У 19051918 належало до Зборівського повіту Галичини, відтак у 1920—1939 роках до Зборівського повіту Тернопільського воєводства у складі Другої Речі Посполитої.

Населення[ред. | ред. код]

У 1880 році в селі було 62 хати, у яких мешкало 398 осіб, та 5 двірських домів з 79 мешканцями. Разом в селі мешкало 477 осіб. Релігійний склад був таки:

Серед юдеїв-євреїв під час перепису 18 записалися як поляки, 2 як українці (русини).

У 1910 році в селі мешкало 717 осіб. Після Першої світової війни село потерпіло значних демографічних втрат. У міжвоєнний період у Тустоголовах було:

  • у 1921 році — 606 мешканців, 107 дворів;
  • у 1931 році — 732 мешканці, 129 дворів;
  • у 1939 році — 710 мешканців, 138 дворів.

Найпоширенішими прізвищами до Другої світової війни в селі були Барвінський, Вербицький, Мартинюк, Медвідь, Паламар, Кравець, Волошин та Гринькевич.

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква Пресвятої Богородиці (1939), зведена на місці старої. До 1938 року була дерев'яна церква, яка, за переказами, простояла 300 років. Згоріла під час пожежі, спричиненої ударом блискавки.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працює ЗОШ 1 ступеня.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Пов'язані із селом[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Буняк І. Білозір Оксана Володимирівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 134. — ISBN 966-528-197-6.

Література[ред. | ред. код]