Велика Річка (притока Обі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика Річка
Iimagen river uk-150px.png
53°00′47″ пн. ш. 85°27′10″ сх. д. / 53.01330000000000098° пн. ш. 85.45289999999999964° сх. д. / 53.01330000000000098; 85.45289999999999964
Витік с. Горнове, Троїцький район Алтайського краю, Росія
Гирло біля с. Чаузово, Топчихінський район Алтайського краю, Росія (права притока Обі)
Басейн ОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни басейну Flag of Russia.svg Росія
Площа басейну, км² 4 000 км²
Прирічкові країни Росія: Алтайський край
Регіон Республіка Алтай
Довжина, км 285 км
Середньорічний стік 4,5 м³/с (122 км від гирла)
Притоки Єльцовка (л.), Біла (л.), Боровлянка (л.), Листвянка (пр.), Камишенка (л.)
ідентифікатори та посилання
код ДВР Росії 13010200312115100010385
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 2,21
 
лютий: 2.23
 
березень: 2,95
 
квітень: 21,66
 
травень: 6,89
 
червень: 3,07
 
липень: 2,46
 
серпень: 2,35
 
вересень: 2,36
 
жовтень: 2,65
 
листопад: 2,72
 
грудень: 2,30
 
Троїцьке (112 км від гирла), 1960–1998

Вели́ка Рі́чка (рос. Больша́я Ре́чка) — річка у Росії, права притока Обі, тече в рівнинній частині Алтайського краю.

Фізіографія[ред.ред. код]

Велика Річка починається за 12 км вище села Горнове Троїцького району Алтайського краю. Від витоку спочатку петляє: тече на північ, захід, північний схід; після села Хомутіно приймає південно-західний напрямок, який утримує майже на всьому протязі, в низов’ях дещо відхиляючись до заходу.

Верхова частина басейну лежить на Бійсько-Чумиській височині з густою мережею улоговин з заболоченим дном, степова місцевість перемежається тут ділянками лісу. У селі Троїцьке річка досягає межі Верхньообського бору — великого лісового масиву, що займає закрут Обі. До села Загайново річка тече по краю бору, після чого уходить вглиб лісового масиву. Низова частина річкового басейну лежить у заболоченій древній долині Обі.

Велика Річка впадає в Об кількома гирлами нижче сіл Володарське і Чаузово Топчихінського району, які розташовані при розгалуженні її на рукави. Остання притока Великої Річки — Камишенка — впадає в її південне гирло приблизно за кілометр до злиття з Об’ю.

Річкова долина у верхів’ях та середній течії (до села Загайново) добре розроблена, з крутими схилами висотою 20–40 м. У низов’ях долина практично не виражена. Заплава розвинена практично на всьому протязі, особливо у середній та нижній течії; у низов’ях заплава сягає 5 км завширшки і щороку затопляється.

В басейні Великої Річки існує 294 озера спільною площею 28,9 км². Найбільше з них — озеро Велике Камишне, з якого витікає ліва притока Камишенка.

Найважливіші притоки: Єльцовка, Біла, Боровлянка, Камишенка — ліві, Листвянка — права.

Гідрологія[ред.ред. код]

Довжина річки 285 км, площа басейну 4 000 км². Середньорічний стік, виміряний за 112 км від гирла біля села Троїцьке у 1960–1998 роках, становить 4,48 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у січні (2,21 м³/с), максимум — у квітні (21,66 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (1,24 м³/с) спостерігався у березні 1990 року, абсолютний максимум (42,4 м³/с) — у квітні 1971.

Велика Річка замерзає в середині листопада, скресає на початку квітня. Товщина криги взимку 50–70 см. Річка не пересихає і не перемерзає до дна. Під час весняної повені у квітні рівень води піднімається на 2–3 м, при дощових паводках — на 0,1–0,2 м.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Велика Річка тече по території Целінного (невеликий відрізок у верхів’ях повз село Хомутіно), Троїцького і Топчихінського районів Алтайського краю. Ії басейн також лежить переважно в межах цих районів; лише у низов’ях частина водозбору її останньої притоки Камишенки та озера Велике Камишне знаходиться на території Усть-Пристанського і Бистроістокського районів.

Крупних міських центрів на річці немає, однак басейн її верхньої і середньої течії густо населений і на річці існує багато сільських поселень: Горнове, Хомутіно, Краснояри, Талдінка, Гордеєвка, Велика Річка, Троїцьке (райцентр), Тюмень, Зав’ялово. Лісова частина річки майже не населена; посередині бору на річці знаходиться село Листвянка, а біля розгалуження її на рукави перед злиттям з Об’ю — села Чаузово і Володарське.

Майже усі села над верхньою і середньою течією Великої Річки з’єднані регіональними та місцевими автодорогами з твердим покриттям. У селі Троїцьке річку перетинає залізниця Барнаул — Бійськ (станція Велика Річка), між селами Троїцьке і Велика Річка  — федеральна автомагістраль M52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт). В лісовій частині басейну існують лише ґрунтові дороги низької якості.

Річка несудноплавна. Нижче села Загайново (в межах Верхнеобського бору) річка використовувалася для лісосплаву; русло у низов’ях захаращене затонулими деревами.

Джерела[ред.ред. код]

Праві притоки Обі
→ → Чемровка Велика Річка Чумиш → →