Бердь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бердь
Ob river basin.png
Мапа басейну Обі
54°47′00″ пн. ш. 83°04′10″ сх. д. / 54.78333333336077259900775971° пн. ш. 83.06944444447178455° сх. д. / 54.78333333336077259900775971; 83.06944444447178455
Витік Західні схили Салаїрського кряжу, Алтайський край, Росія
• координати 54°16′01″ пн. ш. 85°21′17″ сх. д. / 54.266944444471775455° пн. ш. 85.3547222222497766° сх. д. / 54.266944444471775455; 85.3547222222497766
висота, м 330 м
Гирло Бердськ, Новосибірська область, Росія (права притока Обі, впадає у Новосибірське водосховище).
• координати 54°40′58″ пн. ш. 83°15′14″ сх. д. / 54.68300000002777495° пн. ш. 83.25400000002778711° сх. д. / 54.68300000002777495; 83.25400000002778711
Басейн ОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Flag of Russia.svg Росія
Площа: 8 740 км² км²
Прирічкові країни: Росія: Алтайський край (30 км), Новосибірська область (333 км)
Регіон Республіка Алтай і Новосибірська область
Довжина 363 км
Середньорічний стік 45,8 м³/c (в Іскітимі)
Притоки: Суєнга (пр.), Єлбань (л.), Ік (пр.), Чем (пр.)
код ДВР Росії 13010200512115200004428
GeoNames 6314509, 1510356
Бердь у Вікісховищі?

Бердь — річка у Росії, права притока Обі.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Витік річки знаходиться на західних схилах Салаїрського кряжу на крайньому північному сході Алтайського краю на межі з Кемеровською областю на висоті 330 м над рівнем моря. Алтайським краєм річка тече лише близько 30 км, після чого переходить на територію Новосибірської області. Далі вона тече по звивистому руслу на захід і північний захід. У верхній течії Бердь — типова гірська річка. Її характер остаточно змінюється на рівнинний після Маслянино; її плин уповільнюється, а долина подекуди розширюється до 3 км.

За теперішнього часу Бердь впадає у Новосибірське водосховище на Обі (висота над рівнем моря 113 м), яке в 1952 році затопило її долину протягом близько 40 км від її початкового гирла, утворивши Бердську затоку. Безпосередньо перед впадінням до Обі русло Берді має 75 м завширшки і глибину 1,7 м; швидкість плину 0,5 м/c.

Довжина річки 363 км (до будівництва водосховища — 416 км), площа басейну 8 740 км². Середньорічний стік, виміряний в Іскітимі — 45,8 м³/c; мінімум стоку спостерігається у лютому (10,9 м³/c), максимум — у травні (183 м³/c). Бердь замерзає на початку листопада і скресає в середині квітня.

На річці розташовані смт Маслянино, міста Іскітим і Бердськ (усі в Новосибірській області). Біля Бердська річку перетинає залізниця Новосибірськ — Барнаул, а також федеральна автотраса М52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт).

Водокористування і екологія[ред. | ред. код]

Води Берді активно використовуються для зрошення, питного та промислового водопостачання і рекреації двох густонаселених районів Новосибірської області — Маслянинського та Іскітимського; як наслідок, вони зазнають значного забруднення. Зокрема, концентрація фенолів у водах Бердської затоки в 1994 році перевищувала гранично допустиму норму в 16 разів, нафтопродуктів — у п'ять разів. Основними джерелами забруднення є продукти ерозії берегів внаслідок гідробудівництва, надмірного випасу худоби та пошкодження прибережної рослинності, а також сільськогосподарське і промислово-побутове забруднення.[1]

Бердь обмежено використовується для лісосплаву.

Маслянинська ГЕС[ред. | ред. код]

За 12 км на схід від смт Маслянино біля села Перебор в минулому існувала невелика гідроелектростанція. Рішення про її будівництво було прийняте 7 липня 1934 року, але фактично почалося лише в 1947 році і тривало чотири роки. ГЕС була запущена в експлуатацію в 1951 році і стала першою гідроелектростанцією у Сибіру; її потужність становила 600 кВт. Гребля електростанції створила на Берді водосховище об'ємом 8 млн. м³. ГЕС забезпечувала електрикою господарство Маслянинського району до його підключення до єдиної енергосистеми, після чого була виведена з експлуатації і демонтована.[2] Гребля електростанції існує до сих пір; вода переливається просто через неї, створюючи водоспад висотою близько 5 м. По верху греблі проходить міст через Бердь.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Киприянова Л. М. «Ценотическое разнообразие водной и прибрежно-водной растительности бассейна реки Берди». (рос.)
  2. Le Petit Fute: Новосибирская область / Michel Strogoff & Ass., City-Guides, Country-Guides ; Сост. А. Юдин ; Отв. ред. В. Петров. — Paris — Luxembourg — Москва, 2000. — 192 с. — ISBN 5-86394-104-9 (рос.)
  3. Отчет о водном туристическом путешествии 2-й категории сложности по рекам Елбань и Бердь (Маслянинский район, НСО), Новосибирск, 2000 (рос.)
Праві притоки Обі
→ → Чумиш Бердь Іня → →