Веллінгтон (регіон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веллінгтон

англ. Wellington
маор. Te Whanga-nui-a-Tara

Адм. центр Веллінгтон
Найбільше місто Веллінгтон
Країна Нова Зеландія Нова Зеландія
Острів Північний
Межує з: сусідні адмінодиниці
Манавату-Вангануї, Мальбороу ?
Територіальні управління 9 округів
Офіційна мова англійська
маорі
жести
Населення
 - повне 492 500 (оц.2013-07-01)[1] (3-е)
 - густота 61 особи/км² (3-е)
Етнікон веллінгтонці
Площа
 - повна 8,124 [2] км² (13-е)
Висота
 - максимальна 1 571  м
н.р.м.) (хребет Тараруа[en])
Часовий пояс UTC+12 (NZST)
Літній: UTC+13 (NZDT)
Дата заснування 1989
Регіональна рада Великого Веллінгтона
Вебсайт сайт ради
ISO 3166-2 NZ-WGN
   Веллінгтон
   Веллінгтон

   Веллінгтон
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Веллінгтон

Веллінгтон (англ. Wellington, маор. Te Whanga-nui-a-Tara) — один з шістнадцяти регіонів Нової Зеландії, розташований у південній частині Північного острова. Населення 492 500 осіб, площа регіону — 8,124 км². Регіон отримав назву на честь свого адміністративного центру міста Веллінгтон, котре є столицею держави та другим за чисельністю в ній. До складу регіону входить майже 9 округів (територіальних управлінь).

Географія[ред. | ред. код]

Супутниковий знімок пд-зх частини регіону, де мешкає більшість населення
Острів Ману (попереду) та
острів Капіті (на виднокраї)

Регіон Веллінгон знаходиться в південній частині Північного острова, з трьох сторін омивається морем. До регіону відноситься також острів Капіті площею 19.65 км², котрий розташований за 5 км на північному заході та низка дрібних островів:

Регіон омивається Тасмановим морем (на заході), Тихим океаном (на півдні та сході) та на південному-заході неспокійною протокою Кука котра їх сполучає. Всього за 26 км через протоку розташований регіон Марлбороу на Південному острові. З північного боку суходолом проходить межа з регіоном Манавату-Вангануї.

Регіон Веллінгтон простягнувся найдовше по лінії південний захід — північний схід на 150 км. Ділиться на чотири географічні зони.

  • На крайньому заході вузенькою смужку простягнулося рівнинне узбережжя Капіті[en] з прекрасними пляжами та розвиненим туризмом, через що отримало назву "Золоте узбережжя".
  • У центральній частині лежить хвиляста рівнина географічного регіону Ваірарапа[en]. Через рівнину протікає 124 км річка Руамаханга[en]. У басейні річки є проточне озеро Ваірарапа[en] площею 78 км² із заболоченими берегами. У регіоні багато сільськогосподарських угідь.
  • У південно-східній частині багато заліснених пагорбів. Щільність населення та економічне значення дуже незначне.

У Веллінгтоні є сім регіональних парків [3]:

  • Акатарава Форест
  • Баттл Хілл Фарм Форест парк
  • Белмонт регіональний парк
  • Іст Харбор регіональний парк
  • Каіток регіональний парк
  • Пакуратахі Форест
  • Куін Елізабет парк

Геологія[ред. | ред. код]

У західній частині Веллінгтона проходить розлом конвергентної границі між Індо-Австралійською та Тихоокеанською тектонічними плитами. У Веллінгтоні відсутні діючі чи згаслі вулкани, але часті землетруси силою до 6 балів

Економіка[ред. | ред. код]

Станом на березень 2013 року річний ВВП Веллінгтона становить 28.5 млрд $ (13.5% загальнонаціональної економіки). ВВП на душу один з найвищих в державі — 57 941 $, по державі (47 532 $), за цим показником Веллінгтон поступається лише Таранакі[4]

Проте економіка регіону має посередні темпи зростання по країні, з 2007 до 2013 ВВП зріс на 21.7%, що дещо менше загальнодержавного розвитку (24.5% за цей же період). [4]

Населення[ред. | ред. код]

Щільність населення (перепис 2006)
Динаміка за
переписами

(тис.осіб) [2]

Станом на середину 2013 населення регіону становить 492 500 (11.02% населення Нової Зеландії). Регіон є третім за чисельністю та щільністю населення в державі. [1]

Значна частка населення 41.4% (204 000 осіб)сконцентрована в адміністративному центрі та найбільшому місті регіону, столиці держави — в місті Веллінгтон. Ще 20.9% (102 900) мешкає в місті Ловер Хатт. Ловер Хатт, Аппер Хатт та Поріруа входять до агломерації Веллінгтона, сукупне населення якої складає 401 900 (81.6% населення регіону). [1]

Впродовж років регіон має незначну позитивну динаміку приросту населення, середній приріст за останні сім років (2006-2013) близько 3,771 осіб (+0.76%) щороку, з них 3,714 природного приросту та 57 міграційного приросту. Проте в останній рік міграційне сальдо стало від'ємним і регіон покинуло на 800 осіб більше аніж приїхало. [1]

Для веллінгонтців, як і для більшості землян характерне старіння населення, середній вік постійно зростає та становить 36.5 роки (сер.2013). Віковий розподіл: 0-14 років — 19.1%, 15-39 — 35.4%, 40-64 — 32.2% , 65+ — 13.3%. [1]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Веллінгтон є одним з 11 дворівневих регіонів Нової Зеландії. Значна частина питань вирішується на рівні територіальних управлінь — округів.

До регіону Веллінгтон входить 9 округів (територіальних управлінь). Округ Тараруа входить у два регіони: Веллінгтон (1.58% площі, де проживає 6 осіб) та Манавату-Уангануі (відповідно 98.42% та 99.97% населення). Чотири територіальні управління Веллінгтон, Поріруа, Ловер Хатт та Аппер Хатт складають Веллінгтонську агломерацію.

Перелік територіальних управлінь
Назва Англійська Маорі Площа
(км2)[2]
Населення
(оц.2013-07-01)[1]
Щільність
осіб/км²
Картертон округ Carterton 1,180 7 820 6.63
Капіті коаст округ Kapiti Coast 731 50 000 68.40
Ловер Хатт місто Lower Hutt Awakairangi 377 102 900 272.94
Мастертон округ Masterton Whakaoriori 2,299 23 400 10.18
Поріруа місто Porirua Porirua 182 53 300 292.86
Сауз Ваірара округ South Wairarapa 2,457 9430 3.84
Тараруа округ* Tararua 69 6 0.09
Аппер Хатт місто Upper Hutt Orongomai 540 41 700 77.22
Веллінгтон місто Wellington Te Whanga-nui-a-Tara 290 204 000 703.45
Веллінгтон регіон Wellington Te Whanga-nui-a-Tara 8,125 492 556 60.62
* — Тараруа лише частково входить в регіон Веллінгтон.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Всенаціональна оцінка населення ((англ.)) . Статистика Нової Зеландії. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 28 червня 2014.
  2. а б в Нова Зеландія ((англ.)) . Geohive.com. 5 березня 2013. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 27 червня 2014.
  3. Парки Великого Велінгтона ((англ.)) . Рада Великого Велінгтона. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 30 червня 2014.
  4. а б Інфографіка Ново Зеландської регіональної економіки. Статистика Нової Зеландії. 28 березня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.