Велі Каюм-хан
| Велі Каюм-хан | |
|---|---|
| узб. Vali Qayumxon тур. Veli Kayyum Han | |
 | |
| Народився |
15 липня 1904 Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Помер |
13 серпня 1993 (89 років) Дюссельдорф, Німеччина |
| Країна |
 Російська імперія Бухарська Народна Радянська Республіка.svg){kind=small} Німецька імперія Німеччина |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | узбецька і німецька |
| Партія | Національний комітет об'єднання Туркестануd і Антибільшовицький блок народів |
Велі Каюм-хан (тур. Veli Kayyum Han; узб. Vali Qayumxon 15 липня 1904 Ташкент — 13 серпня 1993, Дюссельдорф) — туркестанський ідеолог, узбецький націоналіст, антикомуніст, антирадянщик. Засновник Національного комітету об'єднання Туркестану, один з організаторів Туркестанського легіону. У післявоєнний період — активний діяч Антибільшовицького блоку народів.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї ташкентського (за іншими даними, бухарського) торговця. У Бухарі навчався в педагогічному технікумі. Дотримувався націоналістичних і антикомуністичних поглядів, належав до підпільної антирадянської організації «Кумек»[1].
У 1922 році з ініціативи Абдурауф Фітрата група з 70 студентів була спрямована на навчання в Німеччину. У цій групі перебував і Велі Каюм. Закінчив в Берліні сільськогосподарську школу, потім Берлінський університет. Відмовився повертатися в СРСР і залишився в Німеччині. У 1926 був заочно засуджений в СРСР до страти.
Тісно співпрацював з лідером та ідеологом Туркестанської націоналістичної еміграції Мустафою Шокаєм, видавав разом з ним журнал «Яш Туркестан»[2] . Встановив контакт з німецькими дипломатами та розвідниками.
Велі Каюмов був прихильником націонал-соціалізму, з ентузіазмом сприйняв прихід до влади НСДАП . Вважав Третій рейх союзником Туркестанського націоналізму.
Наприкінці 1941 року раптово помер Мустафа Шокай. Велі Каюм став лідером Туркестанської еміграції і став називатися Велі Каюм-хан. Заснував Національний комітет об'єднання Туркестану, взяв активну участь у формуванні Туркестанського легіону вермахту[3].
У той же час нацистські функціонери висловлювали думку, що Каюмов-хан «непридатний для виконання відведеної йому ролі, так як ставить своє марнославство вище спільної справи», схильний до вождизму, усуває здатних туркестанцев, що «завдало шкоди інтересам розвідувальних служб». При цьому Каюмов-хан вів розкішний спосіб життя, мав квартиру і персональний автомобіль. За свідченнями бійців Туркестанського легіону, в комітеті Каюмов-хана процвітали доноси, хабарництво, трайбалізм.
23 листопада 1944 року Каюм-хан привітав Празький маніфест і заявив про солідарність Туркестанського комітету з Комітетом визволення народів Росії[4] . У той же час Каюм-хан зневажливо відхиляє пропозицію генерала Власова про співпрацю: «Ми будемо самостійною державою. З Росією ніяких справ мати не хочу!»[5].
5 травня 1945 Велі Каюм-хан заарештований американською контррозвідкою в Марієнбаде за співпрацю з нацистами. Звільнений через півтора роки.
У повоєнні роки Велі Каюм-хан проживав в Західній Німеччині, спочатку в Мюнхені і Міндені, потім в Дюссельдорфі . Був помітною фігурою антикомуністичної еміграції, продовжував керувати НКОТ. Орієнтувався швидше на Велику Британію, ніж на США.
У свій час Каюм-хан входив до складу керівної ради Антибільшовицького блоку народів.
Після розпаду СРСР Велі Каюм-хан побував в незалежних Узбекистані і Казахстані[6] . Точна дата відвідування незрозуміла, оскільки в одних джерелах вказується 1995 рік, тоді як Каюм-хан помер в 1993[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вали-Каюм-хан. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Восточный легион Гитлера. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Hijratda vatan yodi: turkiyalik olim va yozuvchi Chig‘atoy Ko‘char bilan suhbat. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ ПРОКЛЯТЫЕ СОЛДАТЫ. ПРЕДАТЕЛИ НА СТОРОНЕ III РЕЙХА. Восточный легион Гитлера. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Р. Эсенов. Фрагменты из нового документального романа «Красный падишах»
- ↑ Вели Каюм — горы лжи или упоение властью?[недоступне посилання з Июль 2018]
- ↑ Veli Kayyum Han. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 28 грудня 2020.
|
