Вентогірус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вентогірус
Ventogyrus chistyakovi recon.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Петалонами
Рід: Ventogyrus
Вид: Ventogyrus chistyakovi
Біноміальна назва
Ventogyrus chistyakovi
Ivantsov and Grazhdankin 1997
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ventogyrus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ventogyrus

Вентогірус (лат. Ventogyrus) — рід організмів едіакарської біоти, що відноситься до типу петалоном. Скам'янілості вперше виявлені в середній течії річки Онега Архангельської області Ленінградським геологом В. Г. Чистяковим в середині 1980-х років. Надалі В. Г. Гражданкіним і А. Ю. Іванцовим виявлено сотні скам'янілостей. Нині є одним з найбільш вивчених докембрійських організмів[1].

Будова[ред.ред. код]

Вентогірус мав яйцевидне тіло, що складається з трьох однакових часток, розділених поздовжніми перегородками. Йому притаманна осьова симетрія третього порядку. Від поздовжніх перегородок відходили в два ряди поперечні перегородки, які розділяли організм на окремі порожнини. Осьова частина організму являла собою відокремлену порожнину у вигляді тригранної призми. На поверхні поздовжніх перегородок і центральної призми збереглися відбитки розгалуженої системи провідних судин[2]. На кожній з трьох граней центральної призми знаходився центральний стовбур провідної системи, від якого в порядку чергування відходили бокові гілки, які кілька разів роздвоюються у напрямку до зовнішньої поверхні організму. У кожну поперечну порожнину організму вело окреме відгалуження центрального стовбура[1].

Скам'янілості[ред.ред. код]

В залежності від збереженості перегородок і ступеня заповнення камер осадом, вентогірус утворює скам'янілості різного ступеня збереженості[3]. Завдяки м'якості вологих пісковиків Онезького родовища, скам'янілості розламуються по поверхнях, що відповідають перегородкам, це дозволяє детально вивчити його внутрішню будову[1].

Екологія[ред.ред. код]

Серед дослідників немає єдності щодо екології вентогіруса. Найбільш ймовірно, вентогірус був вільноплаваючою твариною. На загостреному кінці тіла перебував рот, а центральна призма являла собою травний орган. Плавання здійснювалося за допомогою війок, що покривали зовнішню частину тіла. Три великих поля, розташованих на задньому кінці тіла могли нести щупальця, які приводяться в рух м'язами, на наявність яких вказують характерні складки, що розходяться радіально. За багатьма ознаками вентогірус схожий з сучасними реброплавами, за винятком трипроменевою симетрії (гребневикам притаманна двопроменева або неповна чотирипроменева симетрія)[2].

Будь-яких органів для прикріплення до дна у вентогірусов не виявлено, однак не виключено, що їм належать знайдені поруч фрагменти трубок, які виконували роль прикріплювального стебла. М. О. Федонкіним висловлювалося також припущення, що яйцевидне тіло являло собою поплавок-пневматофор, який підтримував невідомий поки організм або колонію організмів[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Иванцов А.Ю. Вендский организм опознается по отпечаткам. Природа, 2003, №10, с. 3–9.
  2. а б Малаховская Я. Е., Иванцов А. Ю. Вендские жители Земли. Химия и жизнь, 2004, № 7.
  3. Иванцов А.Ю. Типичные позднедокембрийские ископаемые Намибии — петалонамы. В кн: «Палеострат-2009». Годичное собрание секции палеонтологии МОИП и Московского отделения Палеонтологического общества. Москва, 26–27 января 2009 г. Программа и тезисы докладов. Алексеев А.С. (ред.). М.: Палеонтологический ин-т им. А.А. Борисяка РАН, 2009. 49 с.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Вентогірус
← 4,6 млрд 542 488 444 416 359 299 251 200 145 65 23 2