Вериженко Євген Петрович

Євген Вериженко
Народився	27 серпня 1920(1920-08-27) Київ, УРСР
Помер	30 липня 1997(1997-07-30) (76 років) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Alma mater	Одеський інженерно-будівельний інститут (1946)
Галузь	будівельна механіка
Заклад	Київський автомобільно-дорожній інститут (1947—1997)
Посада	науковий співробітник, асистент, доцент, завідувач кафедри, декан, професор, ректор
Вчене звання	професор (1968)
Науковий ступінь	кандидат технічних наук (1951)
Науковий керівник	Олександр Пеньков
Членство	голова Федерації мотоспорту УРСР
Відомий завдяки:	реформам у структурі КАДІ, науковим дослідженням у галузі будівельної механіки
Нагороди

Євген Петрович Вериженко (27 серпня 1920, Київ — 30 липня 1997, Київ) — український науковець у галузі будівельної механіки, педагог. Кандидат технічних наук (1951), професор (1968). Заслужений працівник вищої школи УРСР.

Учасник німецько-радянської війни, інженер-капітан військової служби. Брав участь у бойових діях на Південно-Західному, Сталінградському та 1-му Українському фронтах, відновлював фронтові дороги та мости як технік. Після завершення війни, протягом півстоліття — педагог Київського автомобільно-дорожнього інституту (1947—1997), з яких 25 років — ректор інституту, реформатор його структури. Учень професора Олександра Пенькова.

Життєпис

Народився 27 серпня 1920 року в Києві у родині службовців.

У 1938 році вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту на спеціальність «Промислове і цивільне будівництво». Провчився три курси, був направлений на виробничу практику, але подальші плани змінив початок війни. Був евакуйований до Полтави, підпорядковувався Головному управлінню шосейних доріг НКВС.

З жовтня 1941 року — у складі Червоної армії. Брав участь у бойових діях на Південно-Західному та Сталінградському фронтах, відновлював фронтові дороги та мости як технік 53-го воєнно-дорожнього загону. Пройшов теоретичний курс мостового факультету Військово-транспортної академії РСЧА імені Л. М. Кагановича (Кострома). Після цього відправлений на 1-й Український фронт на посаду старшого техніка 143-го окремого дорожньо-будівельного батальйону, пізніше — 15-го окремого мосто-будівельного батальйону.

Демобілізований у листопаді 1945 року у званні інженера-капітана. Нагороджений низкою бойових орденів і медалей, зокрема орденом Вітчизняної війни II ступеня.

У 1946 році закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Міські шляхи сполучення». Приблизно пів року працював науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту споруд.

З 1947 року до кінця життя — педагог Київського автомобільно-дорожнього інституту (КАДІ). Через три роки став першим випускником аспірантури кафедри опору матеріалів. У 1951 році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Устойчивость мостовых арочных систем с учетом работы надарочного строения» (науковий керівник — професор Олександр Пеньков). Тоді ж був затверджений у вченому званні доцента та обійняв посаду декана дорожньо-будівельного факультету.

Могила Євгена Вериженка, Байкове кладовище

З 1959 по 1984 роки — ректор КАДІ, реформатор його структури. Паралельно — завідувач кафедри будівельної механіки. У 1968 році затверджений у вченому званні професора. З 1987 року — професор кафедри опору матеріалів і будівельної механіки.

Помер на 77-му році життя 30 липня 1997 року. Похований разом із дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д.).

Наукова та організаторська діяльність

Під керівництвом Євгена Вериженка у КАДІ були закладені основи його сучасної форми — Національного транспортного університету. За ініціативою ректора були створені філіали та факультети інституту в Луцьку (теперішній Луцький національний технічний університет), Кам'янець-Подільському та Києві, зокрема на заводі «Арсенал». Технічна база інституту налічувала сучасні ЕОМ, серед яких МИР-1 та МИР-2, ЄС-1022 тощо.

Організував та керував студентськими автоколонами на відновлювальних роботах після Ташкентського та Спітакського землетрусів. Ініціював заснування студентського проєктно-конструкторського бюро, за проєктами якого були прокладені сотні доріг, переважно у сільських місцевостях. Заснував щорічний Всесоюзний студентський мотокрос, був головою Федерації мотоспорту УРСР.

У період ректорства Євгена Вериженка завершена реконструкція головного корпусу, побудовані лабораторний корпус, гуртожитки № 2, № 3, № 4 тощо, розбудований та оснащений спортивно-оздоровчий табір КАДІ у селі Плюти на Київщині.

Як завідувач кафедри будівельної механіки організував створення класу аналогових обчислювальних машин. Спільно з професором Яковом Лівшицем написав підручник «Статика сооружений», перевиданий чотири рази, зокрема й китайською мовою. Автор перевиданого декілька разів «Сборника задач и упражнений по статике сооружений».

Депутат Київської міської ради депутатів трудящих, голова Ради ректорів Києва.

Науковий доробок (частковий)

• «Устойчивость мостовых арочных систем с учетом работы надарочного строения»: диссертация кандидата технических наук : 05.00.00. — Киев, 1951. — 218 с. : ил.
• «Статика сооружений»: [Учебник для техникумов строит. специальности] / Я. Д. Лившиц, Е. П. Вериженко. — Киев: Гостехиздат Украины, 1951. — 352 с. : черт.; 23 см.
• «Сборник задач и упражнений по статике сооружений»: Для строит. специальностей сред. спец. учеб. заведений УССР. — Киев: Гостехиздат УССР, 1955. — 163 с. : черт.; 23 см.
• «Статика сооружений»: [Учебник для строит. специальностей техникумов] / Е. П. Вериженко, Я. Д. Лившиц. — 3-е изд. — Москва: Высш. школа, 1962. — 307 с. : черт.; 22 см.
• «Статика сооружений»: [Учебник для техникумов] / Е. П. Вериженко, Я. Д. Лившиц. — 4-е изд. — Москва: Высш. школа, 1965. — 324 с. : черт.; 22 см.
• «Сборник задач и упражнений по статике сооружений»: [Для строит. специальностей техникумов]. — [3-е изд., доп. и перераб.]. — Киев: Будiвельник, 1968. — 335 с. : черт.; 21 см.
• «Расчеты с использованием ЭВМ»: Программы и примеры расчета стержневых систем на ЭВМ серии «Мир» / Е. П. Вериженко, П. В. Боровский, И. М. Бузун ; Киев. автомоб.-дор. ин-т. — Киев: [б. и.], 1975. — 113 с. : ил.; 20 см.
• «Примеры расчета рам на устойчивость»: Министерство высшего и среднего специального образования УССР, Киевский автомобильно-дорожный институт имени 60-летия Великой Октябрьской Социалиститческой революции ; составили: Вериженко Е. П. [и др.]. — Киев: КАДИ, 1981. — 35 с. : ил., табл.; 20 см.

Нагороди

• орден Вітчизняної війни II ступеня
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• заслужений працівник вищої школи УРСР
• орден «Знак Пошани»
• два ордени Трудового Червоного Прапора