Видрін Дмитро Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Гнатович Видрін
Dmytro Vydrin.jpg
Дмитро Видрін у 2014
Народився 25 травня 1949(1949-05-25) (70 років)
місто Назрань, Інгушетія, Росія
Громадянство Україна Україна
Національність росіянин
Діяльність політик, політолог, політтехнолог
Alma mater Філософський факультет КНУ
Науковий ступінь кандидат філософських наук
Посада Народний депутат України[1]
Партія Logo pvd.gif Партія вільних демократів
Україна Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 23 листопада 2007

Дмитро́ Гна́тович Ви́дрін (нар. 25 травня 1949, місто Назрань, Інгушетія, Росія) — український політик, політолог та політтехнолог. Кандидат філософських наук1984). Радник Президента України (поза штатом) (з 28 грудня 2010). Директор Європейського інституту інтеграції та розвитку. Член Президії Політради Партії вільних демократів.

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько — Гнат Дмитрович (1924–1997).

Мати — Валентина Григорівна (1922–2001).

Дружина — Надія Григорівна (* 1959).

Дочка — Олена (* 1982).

Син — Олексій (* 1987).

Освіта, наукові звання[ред. | ред. код]

Київський університет ім. Т.Шевченка, філософський факультет (1967–1972), викладач філософських дисциплін і суспільствознавства.

Кандидат філософських наук, дисертація «Методологічні аспекти теорії якості життя» (Інститут філософії АН УРСР, 1982).

Біографія[ред. | ред. код]

Вересень 1972 — вересень 1973 — інженер лабораторії соціальної психології Інституту кібернетики АН УРСР.

Вересень 1973 — жовтень 1977 — кореспондент газети «Комсомольское знамя» (Київ).

Жовтень 1977 — січень 1981 — аспірант Інституту філософії АН СРСР (Москва).

Січень 1981 — вересень 1987 — науковий працівник Інституту філософії АН УРСР.

Вересень 1987 — вересень 1991 — завідувач кафедри політології Київського інституту політології та соціального управління.

Вересень 1991 — жовтень 1994 — директор Міжнародного інституту глобальної та регіональної безпеки.

Жовтень 1994 — лютий 1996 — радник Президента України з питань внутрішньої політики.

Квітень — червень 1996 — радник Прем'єр-міністра України.

З 1996 — директор Європейського інституту інтеграції та розвитку.

Жовтень 1997 — червень 1998 — співголова Південноукраїнського економічного союзу.

Липень 2000 — лютий 2001 — президент Всеукраїнської медіа-корпорації «Відомості».

25 травня 2006 — 23 листопада 2007 — народний депутат України 5-го скликання від «Блоку Юлії Тимошенко», № 92 в списку. На час виборів: директор Європейського інституту інтеграції та розвитку, безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Голова підкомітету з питань глобальної безпеки і сталого розвитку Комітету у закордонних справах (з липня 2006).

Березень 2009 — грудень 2010 — заступник секретаря РНБО України.

Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (липень 2001 — листопад 2002).

Був членом президії Політради Політичної партії «Яблуко».

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України від партії «Яблуко», № 3 в списку. На час виборів: директор Європейського інституту інтеграції та розвитку, член партії «Яблуко».

Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від Партії вільних демократів, № 4 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПВД.

Праці[ред. | ред. код]

Автор (співавтор) понад 300 праць, зокрема 15 індивідуальних і колективних монографій з політології, міжнародних відносин і філософії.

  • «Все на продажу» (1986)
  • «Очерки практической политологии» (1991)
  • «Невостребованные идеи» (1990)
  • «Украина на ядерных качелях» (1994)
  • «Украина на пороге XXI столетия» (1996)
  • «Политика: история, технология, экзистенция» (2001)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]