Данилевський Микола Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Микола Якович Данилевський
Данилевский, Николай Яковлевич
Nikolay Danilevski.jpg
Народження 28 листопада (10 грудня) 1822(1822-12-10)
  Оберець
Смерть 7 (19) листопада 1885(1885-11-19) (62 роки)
  Тифліс
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Петербурзький університет
Мова творів російська
Рід діяльності соціолог, публіцист, дослідник природи, ідеолог панславізму
Нагороди та премії
Костянтинівська медаль

Микола Якович Данилевський у Вікісховищі?

Данилевський Микола Якович (нар. 28 листопада 1822 — 1 листопада 1885) — російський природознавець, філософ і соціолог. Дійсний статський радник (1868).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Оберець Лівенського повіту Орловської губернії (нині село Липецької області, РФ) в родині генерала. Закінчив Царськосільський ліцей (1842) та Петербурзький університет (1849). Заарештований за участь у діяльності гуртка петрашевців та висланий із Санкт-Петербурга (1849). Працював чиновником у канцелярії вологодського та самарського губернаторів. Очолював кілька експедицій з вивчення промислових запасів риби та дичини в різних регіонах Російської імперії.

Був одним із перших, хто обстоював теорію циклічних культурно-історичних типів в історії людства (див. циклічності теорії).  Вважав, що єдиної загальнолюдської цивілізації не існує. У всесвітній історії виділяв 13 цивілізаційних типів: 1) єгипетський; 2) китайський; 3) давньосемітський; 4) індійський; 5) іранський; 6) єврейський; 7) грецький; 8) римський; 9) арабський; 10) германо-романський; 11) перуанський; 12) мексиканський; 13) слов'янський. Найбільшу увагу приділяв германо-романському та слов'янському типам цивілізацій. Обмежував час функціонування (цикл) будь-якого культурного типу строком у півтори тисячі років, і поділяв його на три періоди: 1) етнічний (1000 років); 2) державний (400 років); 3) творчий, цивілізаційний (50—100 років). Заперечував спадковість культурних засад від однієї цивілізації до іншої. Виступав за об'єднання всіх слов'ян у Всеслов'янську федерацію на чолі з Росією зі столицею в Царграді (Константинополі). До новоутвореної федерації мали увійти як Наддніпрянська Україна, так і Галичина та Угорська Русь. В політичному плані теорія Данилевського обґрунтовувала ідеї панславізму.

Твори[ред. | ред. код]

  • (рос.)О мерах по обеспечению народного продовольствия на крайнем Севере России. СПб., 1869;
  • (рос.)Россия и Европа. СПб., 1871; М., 1991;
  • (рос.)Дарвинизм: Критическое исследование, т. 1–2. СПб., 1885–89;
  • (рос.)О низком курсе наших денег и новых источниках государственных доходов. СПб., 1886;
  • (рос.)Сборник политических и экономических статей Н.Я. Данилевского. СПб., 1890.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • О.В. Ясь. Данилевський Микола Якович Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Страхов Н. Предисловие: Биографический очерк. Некролог. Список сочинений. В кн.: Данилевский Н.Я. Россия и Европа. СПб., 1888; (рос.)
  • Письма Н.Н. Страхова к Н.Я. Данилевскому. «Русский вестник», 1901, № 3; (рос.)
  • Авдеева Л.Р. Проблема «России и Европы» в воззрениях Н.Я. Данилевского и К.Н. Леонтьева. «Вестник Московского университета: Серия 7. Философия», 1982, № 3; (рос.)
  • Захарова А.А. Россия в философско-исторической концепции Н.Я. Данилевского. Томск, 1986; (рос.)
  • Авдеева Л.Р. Русские мыслители А.А. Григорьев, Н.Я. Данилевский, Н.Н. Страхов: Философская культурология второй половины XIX в. М., 1992; (рос.)
  • Айтов С.Ш. Українознавчі дослідження авторів журналу «Основа» і теорія культурно-історичних типів М.Я. Данилевського. «Бористен», 2000, № 5.(рос.)

Література[ред. | ред. код]