Виринниця гачкувата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Виринниця гачкувата
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Рід: Виринниця (Callitriche)
Вид:
Виринниця гачкувата (C. hamulata)
Біноміальна назва
Callitriche hamulata
Синоніми

Callitriche brutia var. hamulata (Kütz. ex W.D.J.Koch) Lansdown

Виринниця гачкувата[1][2] (Callitriche hamulata) — вид трав'янистих рослин родини подорожникові (Plantaginaceae), поширений в Європі й Гренландії. Етимологія: лат. hamus — «гачок», лат. ulus — зменшувальний суфікс, лат. atus — прикметниковий суфікс[3]

Здебільшого однорічна рослина, завдовжки до 100 см. Стебла (0.3)0.4–0.7 мм в діаметрі, зеленого або жовтувато-зеленого кольору. Приквітки серпоподібні або напів-серпоподібні, 1×0.3 мм, напівпрозорі, білуваті, на верхівці гачкувато загнуті. Вид має довгі, паралельносторонні, занурені листки 25–50 × 0.5–1 мм і крихітні непримітні зелені квіти та плоди. Плоди сидячі, майже округлі, 1.4–1.5 × 1.3–1.5 мм.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид європейський широко-помірний (Австрія, Ліхтенштейн, Бельгія, Люксембург, Велика Британія, Болгарія, Чехія, Данія, Фарерські острови, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Швейцарія, Нідерланди, Ісландія, Італія, Норвегія, Польща, Румунія, Швеція); також зустрічається в Ґренландії, і як іноземець в Австралії. Росте в межах або поблизу ставків, канав, у струмках і річках, у стоячій, повільно рухомій і проточній воді, особливо в кислих водах (у т. ч. глибоких).

В Україні зростає у водоймах лівобережного лісостепу (передмістя Харкова)[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Callitriche hamulata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 313. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]