Височан Семен Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Височан Семен Гнатович
Семен Височан
Народився невідомо
с. Вікторів
Помер 1666(1666)
Діяльність військовослужбовець
Військове звання полковник

Семе́н Гна́тович Височа́н (? с. Вікторів Галицький район — 1666) — український військовий діяч, керівник селянського повстання, що розпочалося в Східній Галичині восени 1648 року при підході військ Богдана Хмельницького до Львова. Син керівника селянського руху на Галичині Гната Височана.

Біографія[ред. | ред. код]

Походження

Відомо, що Семен народився в козацькій родині, а його батьком був Гнат Височан.

Одначе існує дискусія в колах істориків з приводу соціального статусу Височанів. Так, польський дослідник В.Лозинський виводив коріння Семена від покозачених селян. Проте, з іншого боку, відомий український історик В. Липинський переконував, що родина Семена походить від покозаченої гілки шляхетського роду Височанських[1].

Ранні роки

Навчався у Львівській братській школі, де оволодів кількома мовами (старослов'янською, німецькою, польською, латинською). Військове мистецтво опанував під керівництвом батька Гната Височана[2].

Військова діяльність

У 1648 році із окремих повстанських загонів сформував у місті Отинії військо з селян і української шляхти, що налічувало 15 тис. осіб, і очолив повстання проти польської шляхти на Прикарпатті. Зокрема, пізно восени 1648 року Пнівський замок — найсильніша твердиня Покуття — був взятий та сильно зруйнований повстанцями під його командуванням.[3]

Після цього був сотником у війську полковника Івана Богуна. У 1651 році обороняв Вінницю, пізніше став полковником лисянським та канівським[4].

Брав участь у повстанні 1664–1665 років на Правобережній Україні, діючи разом із запорожцями кошового отамана Івана Сірка.

В 1665 р. мужньо захищав від польської шляхти м. Лисянку (тепер Черкаська обл.)[5].

У 1666 році був засланий гетьманом Іваном Брюховецьким у Росію, де й загинув[4].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Вулиця Семена Височана у містах Івано-Франківськ, Львів, Калуш, Коломия, Лисянка, Надвірна.

У 2011 році в смт Отинія відкрили пам'ятник Семену Височану.[6]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • В Отинії, столиці покутського повстання 1648 року, про полковника Височана побутують перекази, пов'язані з місцевою церквою Святої Трійці (її 1849 року перенесли в центр Отинії). В одному із переказів йдеться про те, що в цій церкві Семен Височан брав шлюб[7].
  • Найвідомішим з далеких нащадків Семена був кооперативний діяч Павло Височанський[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Липинський В. Твори. Т. 2: Участь шляхти у Великому Українському Повстанні під проводом Богдана Хмельницького. — Філадельфія, Пенсильванія: Східноєвропейський Дослідний Інститут ім. В. Липинського, 1980. — С. 459–460.
  2. Грабовецький В. В. Височан Гнат // Енциклопедія Історії України. — К: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 513. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2019. 
  3. Володимир Грабовецький. Західно-Українські землі в період народно-визвольної війни 1648–1654рр [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.].— К.: Наукова думка, 1972.— 192 с.— С. 89-90.
  4. а б Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.ISBN 978966024850. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 27 вересня 2011. 
  5. Височан [Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.] // Українська Радянська Енциклопедія.
  6. udeck.uax.cloud. Отинія - В Отинії відкрили пам’ятник полковникові Семену Височану. udeck.uax.cloud (амер.). Процитовано 4 травня 2023. 
  7. Хавлюк М. «Хмельницький Галицької землі» [Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.] // Незборима нація.
  8. Височа́нський Павло́ Фе́дорович [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Катеринопільська ЦБС.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]