Власівка (Зіньківський район)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Власівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район/міськрада | Зіньківський район |
| Рада | Власівська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 5321381601 |
| Основні дані | |
| Населення | 607 |
| Площа | 3,901 км² |
| Густота населення | 155,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38105 |
| Телефонний код | +380 5353 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°10′04″ пн. ш. 34°18′55″ сх. д. / 50.16778° пн. ш. 34.31528° сх. д.Координати: 50°10′04″ пн. ш. 34°18′55″ сх. д. / 50.16778° пн. ш. 34.31528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
104 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38105, Полтавська обл., Зіньківський р-н, с. Власівка |
| Карта | |
  Власівка | |
 Власівка  Власівка | |
| Мапа | |
| |
Вла́сівка — село в Україні, у Зіньківському районі Полтавської області. Населення становить 607 осіб. Орган місцевого самоврядування — Власівська сільська рада.
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Село Власівка знаходиться на березі річки Ташань, вище за течією на відстані 4 км розташоване місто Зіньків, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Дадакалівка. До села примикає лісовий масив (сосна).
Історія[ред. | ред. код]
Жертвами голодомору 1932—1933 років стало 203 особи.[1]
Економіка[ред. | ред. код]
- ПП АФ «Ташань».
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа I-II ст.
- Клуб.
- Стоматолог.
Визначні місця[ред. | ред. код]
- Свято-Троїцька церква
- Санаторій «Сосновий бір» з джерелом мінеральної води «Ташань».
- Братська могила радянських воїнів
- Пам'ятник жертвам голодомору 1932—1933 рр.
Односельці[ред. | ред. код]
- Павленко Павло Панасович, 1896 р. н., с. Власівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Фрунзе (Киргизька РСР). Робітник м'ясокомбінату. Заарештований 22 квітня 1942 р. Засуджений Військовим трибуналом Фрунзенського гарнізону Середньо-Азіатського ВО 5 листопада 1942 р. за ст. 58-10 ч. 2 КК РРФСР до розстрілу. Верховним Судом СРСР 18 грудня 1942 р. розстріл замінено на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 27 грудня 1994 р.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
- ↑ Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 29 жовтень 2013. Процитовано 13 травень 2011.
