Вовк азійський
| ?Вовк | |
|---|---|
_fig._1A.png) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Псовиді (Caniformia) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Рід: | Пес (Canis) |
| Вид: | Вовк звичайний |
| Підвид: | Азійський вовк |
| Триноміальна назва | |
| Canis lupus pallipes Sykes, 1831 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Canis lupus pallipes |
 Віківиди: | Canis lupus pallipes |
 EOL: | 1243300 |
 ITIS: | 726839 |
 NCBI: | 246882 |
Азійський, або індійський, або іранський, або південно-каспійський вовк (лат. Canis lupus pallipes) — підвид сірого вовка, який мешкає на території Лівану, Туреччини, Ірану, Афганістану, Пакистану, Сирії, Індії, Вірменії, Ічкерії, Дагестану та інших прилеглих регіонів.
Висота у холці 45—75 см, вага 25—32 кг. Хутро коротке, густе, бурого забарвлення. Воно допомагає їм злитися з місцевим ландшафтом. У них майже нема підшерстка, це допомагає ним зберігати прохолоду у жаркому кліматі Близького Сходу. Мабуть, іноді виють.
Автори останніх досліджень мітохондріальної ДНК індійського вовка припускають, що популяції, населяючі індійський півострів, достатньо генетично різні і повинні розглядатись як окремий вид — Canis indica[1][2].
Від арабського вовка відрізняється темнішим забарвленням, більшим розміром і пропорційно більшою головою.[3]
Азійському вовку, як і арабському, загрожує гібридизація з домашніми собаками, що небезпечно для генетичної чистоти підвиду. Головні причини скорочення чисельності популяції — деградація звичних місць проживання і полювання. У країнах Близького Сходу азійський вовк перебуває під охороною тільки на території Ізраїлю, де його популяція становить 150—250 особин.
Вовк, відомий у Туреччині як бозкурт, був головним тотемом древніх тюркських племен і був національним символом з часів гунів до Османськой імперії. Перед тим, як тюрки прийняли іслам, голову вовка надягали на кінці знамен. Пізніше вона була замінена на зорю і півмісяць. У турецькій (і в цілому тюркській) міфології існує повір'я про те, що гоктюрки пішли від вовчиці на ім'я Асена. Ця легенда перегукується з міфом про Ромула і Рема.
- ↑ Jhala, Y.; Sharma, D. K. The Ancient Wolves of India // International Wolf. — 2004. — No. 2. — P. 15—16.
- ↑ Aggarwal, R. K., Kivisild, T., Ramadevi, J., Singh, L. Mitochondrial DNA coding region sequences support the phylogenetic distinction of two Indian wolf species // Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research[en]. — Wiley-Blackwell, 2007. — No. 2. — P. 163—172. — DOI:10.1111/j.1439-0469.2006.00400.x.
- ↑ Bright, Michael. Beasts of the Field: The Revealing Natural History of Animals in the Bible. — 2006. — P. 346.