Вовчуг маленький
Вовчуг маленький | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Рід: | Вовчуг (Ononis) |
Вид: | O. pusilla
|
Біноміальна назва | |
Ononis pusilla L.
|
Вовчуг маленький[1][2] (Ononis pusilla) — вид квіткових рослин з родини бобових (Fabaceae).
Це багаторічна рослина 10–30 см заввишки, залозисто-запушена, без колючок. Стебла від прямовисних до висхідно-прямовисних, поодинокі чи ± численні. Всі листки трійчасті; листочки зубчасті, від субокруглих до довгастих, 4–13 × 2–8 мм. Квітки пазушні, прикриті листками, утворюють щільні кінцеві китиці. Чашечка дзвоникоподібна, 6–11 мм. Віночок жовтий, 5–12 мм. Боби яйцеподібно-ромбоподібні, 4–9 x 3.5–5.5 мм, залозисто-волосисті. Насіння кругле, 2 мм, злегка горбисте[2][3].
Росте у середземноморсько-чорноморсько-каспійському регіоні (Албанія, Алжир, Австрія, Болгарія, Кіпр, Чехія, Словаччина, Франція [у т. ч. Корсика], Греція, Угорщина, Іран, Ірак, Італія (у т. ч. Сардинія, Сицилія), Крим, Ліван, Сирія, Марокко, Північний Кавказ, Португалія, Румунія, Іспанія (у т. ч. Балеарські острови), Швейцарія, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Туніс, Туреччина, колишня Югославія)[4][5]. Населяє вапнякові виступи, узбіччя доріг, сосновий ліс, дубові чагарники[3].
В Україні вид росте на сухих кам'янистих місцях — у Криму[2].
- ↑ Ononis pusilla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 184.
- ↑ а б Ononis pusilla. Türkiyebitkileri.com. Kew Science. Процитовано 02.04.2023. (англ.)
- ↑ Ononis pusilla. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 02.04.2023. (англ.)
- ↑ Ononis pusilla. The Euro+Med Plantbase Project. Kew Science. Процитовано 02.04.2023. (англ.)