Войнар Мелетій Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Мелетій Войнар, ЧСВВ
Мелетій Войнар.jpg
Ім'я при народженні Михайло
Народився 15 жовтня 1911(1911-10-15)
с. Босько, нині Сяноцький повіт, Лемківщина
Помер 22 жовтня 1988(1988-10-22) (77 років)
м. Глен-Ков, Нью-Йорк, США
Діяльність священик-василіянин, церковний історик, письменник, педагог
Відомий завдяки знавець церковного права
Alma mater Папський східний інститут
Конфесія греко-католик
Родичі батьки Микола і Катерина

Мелетій Войнар (хресне ім'я Михайло, 15 жовтня 1911, с. Босько, повіт Сянік, Лемківщина — 22 липня 1988, Глен-Ков, Нью-Йорк, США) — священик Української Греко-Католицької Церкви, василіянин, знавець церковного права, церковний історик, письменник, педагог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчання[ред. | ред. код]

Народився в с. Босько в сім'ї Миколи Войнара і Катерини з роду Каршень.

По закінченні 5 класу Місійного інституту ім. св. Йосафата в Бучачі вступив на новіціат оо. Василіян у Крехові 22 серпня 1929 р. Перші чернечі обіти склав 7 квітня 1931 р., а вічні — 12 лютого 1935 р. 16 жовтня 1938 висвячений на священика владикою Григорієм Лакотою в Перемишлі у василіянській церкві на Засянні. Восени 1939 р. виїхав на студії до Риму, де в Григоріянському університеті вивчав канонічне право, перейшовши всі три цикли: бакалаврат, ліцензіят і докторат. Тоді повторив 4-й рік богослов'я і здобув ліцензіят. Крім того студіював у Священній Римській Роті (2 роки) процесуальне право, в Священній Конгрегації Собору (2 роки) адміністративне право, в Папському Східному Інституті (2 роки) канонічне право Східних Церков. В часі Другої світової війни був висланий на східний фронт перекладачем на італійську мову.

Душпастирська і викладацька праця[ред. | ред. код]

В 1947 р. переїхав до США, де в Глен-Кові штат Нью-Йорк став професором василіянських студентів: навчав канонічного права й етики, а одночасно був радником Філадельфійського Апостольського Екзархату. В 1952 р. був парохом у Вест Айслип, поблизу Нью-Йорка. В 1953 р. іменований віце-ректором Української Папської Колегії св. Йосафата в Римі, а після двох років — професором східного канонічного права в Католицькому університеті у Вашингтоні, спочатку як асистент, а потім — професор керівник студій канонічного права.

Як знавець канонічного права, о. Войнар займав важливі посади при різних його редакціях: 1) як член Комісії для пристосування Конституцій Чину Святого Василія Великого до нового східного канонічного права; 2) консультор Папської Комісії для Східних Церков у приготуванні Другого Ватиканського собору; 3) виступав як знавець східного канонічного права під час Другого Ватиканського собору; 4) аж до самої смерті був радником Папської Комісії для ревізії кодексу латинського канонічного права. Опрацював для папської Комісії з редакції східного канонічного права епістолярну спадщину Папи Інокентія IV (1243—1254) та Папи Олександра IV (1254—1261).

«Визначався о. Войнар як кропіткий — педантний дослідник, науковий автор і переконливий публіцист. Його основні наукові праці, оперті на архівних матеріялах, появились друком у латинській мові, а його численні наукові розвідки й доповіді поміщені в різних українських й англомовних наукових журналах»[1]. Його часто запрошували українські наукові й культурні організації з історичними доповідями. Останній такий захід, у якому він взяв участь, був Науковий Конгрес в системі СКВУ, присвячений 1000-літтю Хрищення Руси-України, що відбувся в Мюнхені з 28 квітня по 2 травня 1988 р. Зачитав тоді доповідь на тему «Право Київської Церкви за св. Володимира Великого. Джерела і збірки». Після повернення з Мюнхена був госпіталізований. Помер в Глен-Кові біля Нью-Йорка 22 липня 1988 р., а похований 25 липня на єпархіальному цвинтарі в Гемптонбурзі, Нью-Йорк.

Твори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Василіянський Вісник… С. 142.

Джерела[ред. | ред. код]