Олександр IV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр IV
B Alexander IV.jpg
Папа Римський
12 грудня 1254 — 25 травня 1261
Попередник: Іннокентій IV
Наступник: Урбан IV
Народження: бл.1199, Ананьї, Італія
Єнне, Провінція Рим, Лаціо, Італія
Смерть: 25 травня 1261[1]
Вітербо, Лаціо, Італія[1]
Віросповідання: християнство
У миру Ріналдо ді Дженне деі Конті ді Сеньї
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Олександр IV (лат. Alexander; *бл.1199—†25 травня 1261) — сто вімдесятий папа Римський, понтифікат якого тривав з 12 грудня 1254 по 25 травня 1261.

З боку матері член сім'ї Конті, графів Сеньї, як і папи Іннокентій III та Григорій IX. Його дядько Григорій IX призначив його кардиналом-дияконом у 1227 та єпископом Остії у 1231. Після смерті Іннокентія IV обраний папою у Неаполі 12 грудня 1254 року.

Олександра IV описували як міцну, добродушну людину, проте не наділену великими здібностями. Спадкував Іннокентію IV як захисник Конрадіна, останнього з Гогенштауфенів, однак уже через два тижні організував змову та протистояв дядькові Конрадіна Манфредові. Папа громив партію Манфреда відлученнями, проте він зміг змусити королів Англії та Норвегії розпочати хрестовий похід проти Гогенштауфенів. Рим також став прихильником гібелінів, тому папа втік до Вітербо, де й помер. Його було поховано у кафедральному соборі у Вітербо ,але могила була зруйнована під час будівельних робіт XVI століття.

Його правління відзначалось спробами до досягнення єдності між православною церквою та римо-католицькою церквою, запровадженням інквізиції у Франції, прихильністю до бідних орденів, спробами організувати хрестові походи проти татар після їхнього другого нападу на Польщу 1259 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]