Волошка неплідна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волошка неплідна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Дводольні (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Carduoideae
Триба: Cardueae
Рід: Волошка (Centaurea)
Вид: Волошка неплідна
Біноміальна назва
Centaurea sterilis
Steven, 1856
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Centaurea sterilis
EOL logo.svg EOL: 6217427
IPNI: 191681-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 351337

Волошка неплідна[1][2] (Campanula rapunculoides) — вид трав'янистих рослин родини Айстрові (Asteraceae), ендемік Криму.

Опис[ред. | ред. код]

Дворічна рослина до 100 см завдовжки. Обгортка яйцеподібна або довгасто-яйцеподібна, 9–14 мм завдовжки, 6–10 мм завширшки. Придатки листочкової обгортки б. м. плоскі; середні — найбільші, 3–6 мм довжиною; всі — 2-кольорові, в центральній частині з трикутною непрозорою жовтою або коричневою плямою, різко відмежованою від крайової тонкоплівчатої ​​прозорої частини, на краю нерівнодрібнозубчаті, на спинці з кілем, який переходить на верхівці придатка в тонке вістря. Квіти світло-пурпурові. Сім'янка 2.5–3.5 мм довжиною, білувата або світло-коричнева, з білими реберцями. Чубчик 0.5–1.5(2) мм довжиною, білий, іноді майже нерозвинений. Стебла разом з листками павутинисті[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Європа: Україна — Крим[3][4]

В Україні зростає на кам'янистих схилах — у передгірному і гірському Криму та на ПБК (від Сімферополя — Білогірська — Старого Криму до Судака і Ялти), нерідко[2]. Входить до переліку видів, які перебувають під загрозою зникнення на території м. Севастополя[5].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Centaurea sterilis // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 358. (рос.)(укр.)
  3. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 09.05.2018.  (англ.)
  4. Catalogue of Life. Процитовано 09.05.2018.  (англ.)
  5. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.