Вулиця Стуса (Броди)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Василя Стуса
Броди
Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста
Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста
Місцевість Місто
Назва на честь поета Василя Стуса
Колишні назви
Костельна, Парафіяльна Велика, Коженьйовського, Сталіна, Ломоносова
польського періоду (польською) Kościelna, Korzeniowskiego
радянського періоду (українською) Сталіна, Ломоносова
радянського періоду (російською) Сталина, Ломоносова
Загальні відомості
Протяжність 228 м.
Координати початку 50°04′58″ пн. ш. 25°08′38″ сх. д. / 50.0829028° пн. ш. 25.1440611° сх. д. / 50.0829028; 25.1440611
Координати кінця 50°04′56″ пн. ш. 25°08′49″ сх. д. / 50.0824306° пн. ш. 25.1471889° сх. д. / 50.0824306; 25.1471889
Поштові індекси 80600[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 5,6,9
Храми Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста
Поштові відділення ВПЗ «Броди» (пл. Ринок, 15)[1]
Забудова модерн, конструктивізм, сецесія
Парки Райківка
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця Сту́са — одна з центральних вулиць м. Броди, Львівської області. Починається від площі Ринок та прямує до майдану Свободи.

Прилучаються вулиці Вірменська, Столяр, Щурата.

Назва[ред. | ред. код]

За свою історію вулиця не одноразово змінювала свою назву. Так у XVII-XIX століттях  вулиця складалася з двох ділянок, що мали окремі назви. Так ділянка від площі Ринок й до костелу — була вулиця Костельна, а від костелу й до парку Райківка — вулиця Парафіяльна Велика. Вулиця Костельна зберегла свою назву до закінчення другої світової війни, а вулиця Парафіяльна Велика наприкінці ХІХ століття перейменована на вулицю Коженьовського, на честь відомого польського письменника, драматурга, педагога Юзефа Коженьовського, а від 1944 року іменувалася вулицею Сталіна, на честь радянського диктатора Йосипа Сталіна. Після смерті диктатора у 1953 році та розвінчання його культу особи по усьому колишньому Союзу почалася хвиля перейменувань об'єктів, названих на його честь. Не оминуло це й Броди, так у середині 1950-х років вулиця Сталіна перейменована на вулицю Ломоносова, на честь російського вченого-натураліста Михайла Ломоносова. 1991 року рішенням Бродівської міської Ради народних депутатів вулицю названо на честь видатного українського поета, перекладача, прозаїка, правозахисника Василя Стуса.[2]

Забудова[ред. | ред. код]

Забудова друга половина XIX — перша половина XX століття[3]. У забудові вулиці переважають архітектурні стилі — модерн, конструктивізм, сецесія. Декілька кам'яниць на вул. Стуса є пам'ятками архітектури місцевого значення:

№ 5. Кам'яниця Артура Шнеля.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1755-М
Житловий будинок, споруджений наприкінці ХІХ століття відомим на той час броварем зі Старих Бродів Артуром Шнелем.[4]

№ 6.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1756-М
Житловий будинок початку ХІХ століття.[5]

№ 9. Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2865-М
Костел Воздвиження Чесного Животворящого Хреста, споруджений коштом Олександра Конєцпольського у 1596 році.[6] Діяв до 1946 року, пізніше у приміщенні храму містилася спортивна школа. На початку 1990-х років храм передано греко-католицькій громаді міста, а згодом освячено як церкву Воздвиження Чесного Животворящого Хреста.[7]

№ 12. Двоповерхова кам'яниця, в якій за Польщі містилася єврейська приватна початкова школа ім. барона Гірша.[2] У цій школі у 1901-1905 роках навчався відомий австрійський поет єврейського походження Йозеф Рот.

№ 16. Крамниця Владислава Коциана. Одноповерхова будівля початку ХХ століття, до якої вже у наш час добудовано другий поверх. Тут у першій чверті ХХ століття містилася одна з крамничок «паперового магната» Владислава Коциана, що спеціалізувалася на реалізації паперу, канцтоварів, газет, листівок, тощо. Вона діяла до початку другої світової війни та під час німецької окупації Бродів.[8]

№ 20. Перша міська пожежна служба.[3]

№ 22. Будівля колишнього суду.[3] Нині за цією адресою розташований Відділ освіти Бродівської РДА.

№ 22а. У цій будівлі міститься КП «Бродиводоканал».

№ 24. Міський кінотеатр ім. М. Горького, відкритий у 1950 роках та мав два зали, розрахованих загалом на 400 глядачів.[9] На початку 1990-х років кінотеатр отримав назву «Галичина» і відтоді перебуває у підпорядкуванні відділу культури і туризму Бродівської РДА, але вже понад два десятиліття не працює, а деякі приміщення кінотеатру перебувають в оренді приватних підприємців. На початку червня 2012 року на першому поверсі будівлі відкрився сучасний 3D кінотеатр «Прем'єра», розрахований на 25 глядачів.[10]

Пам'ятники, меморіальні таблиці[ред. | ред. код]

Меморіальна таблиця о. Адріану Зафійовському, греко-католицькому священику, громадському діячеві, катехиту шкіл міста Броди (1908-1944), встановлена на фасаді будівлі Бродівської центральної районної бібліотеки (вхід від вул. Стуса). Відкриття та освячення таблиці відбулося 29 квітня 2012 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси України: Львівська обл., Бродівський р-н, м. Броди, вул. Стуса
  2. а б Вулиця Василя Стуса
  3. а б в Телерадіокомпанія Броди (2018-04-06). Публічний лекторій: «Архітектурні пам'ятки вулиці Василя Стуса міста Броди» (ТРК «Броди»). Процитовано 2018-09-25. 
  4. Стуса 5 | Історична спадщина Бродів. www.brodyhistory.org.ua (uk). Процитовано 2018-07-10. 
  5. Стуса 6 | Історична спадщина Бродів. www.brodyhistory.org.ua (uk). Процитовано 2018-07-10. 
  6. Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною... — С. 55.
  7. Церква Чесного Хреста | Історична спадщина Бродів. www.brodyhistory.org.ua (uk). Процитовано 2018-07-10. 
  8. Вулиця Василя Стуса, Броди. www.lvivcenter.org (uk). Процитовано 2018-09-24. 
  9. ІМСУ... — С. 127.
  10. У Бродах відкрився сучасний 3D кінотеатр

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — Київ : Держбудвидав, 1956. — 111 с.
  • Кісь Я., Уваротов С. Броди // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Тронько П.(голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 116-131.