Відро
Відро́, конівка, коновка[1], діал. кі́нва[2] — ємність для зберігання рідин, дрібних і середніх ягід та овочів, сипучих матеріалів чи сміття. Зазвичай відра роблять у формі відкритого зверху циліндра або зрізаного конуса.
Українське відро походить від прасл. *vědro, що вважається спорідненим з *voda, теж пов'язаним з пра-і.є. *wódr̥ («вода»)[3].
Первісно відра робили з шкіри, потім з'явилися дерев'яні відра, які також називали цеберками. Майстрів з виробництва коновок називали коновкаря́ми[4].
На флоті, поряд з відрами зі звичайних матеріалів, використовуються і парусинові: їх шиють з парусини №1, обшивають по верхній крайці тросом, під яким роблять два люверси для мотузки-штерта, що виконує роль дужки[5].
Середній об'єм відра до впровадження метричної системи дорівнював близько 12 л: він становив старовинну міру, що так і називалася — «відро».
У алюмінієвих і емальованих відрах можна кип'ятити рідини, варити їжу (так роблять, наприклад, в лікарнях). Вони ж є і найдовговічнішими, особливо алюмінієві. Ще одна перевага останніх — легкість і відсутність металевого присмаку у воді, яка там зберігалася.
Під час польових робіт використовували так звану «стійку» — відро з прикріпленим віком, у якому був пророблений отвір. Воду туди наливали за допомогою лійки, а пили — за допомогою очеретяної чи бузинової трубочки[6].
Для перенесення двох відер з водою може використовуватися коромисло.
Відра використовують для підняття води з криниць (якщо ті не обладнані електронасосами). З цією метою їх прикріплюють на кінці мотузки (чи ланцюга), закріпленої другим кінцем на барабані коловорота або на кінці жердини-ключа, закріпленої на журавлі.
- Зрізаний конус з малою збіжистістю — звичайні побутові відра
- Конічні відра — вивішують на пожежні щити
- Циліндричні: є випадки, коли стінки відра мають бути вертикальними (наприклад, опадомір, що являє собою прозоре проградуйоване відерце). Також циліндричними зазвичай є відерця від морозива та оселедцю. Взагалі пластикові відра частіше циліндричні, ніж металеві.
- Кубічні. Їх популярність уже відходить, бо вони частіше ламаються по ребрах, ніж заокруглені. Але певний час були популярні, бо коли в двох руках людини — по відру, то при однаковому діаметрі кубічне відро має більший об'єм, відтак — місткість.
Відра бувають без кришки, з кришкою, яку просто кладують зверху, і із закрутною кришкою.
Особливий вид відра — «дійниця» («дійничка»)[7][8], у яку збирають (здоюють) молоко корови.
-
Римська бронзова ситула з Німеччини, друге-третє століття
-
Німецьке шкіряне відро 19 століття
-
Малюнок людини з відром
-
Відро для прибирання
-
Відро для гасіння пожеж з вертольота
-
Дерев'яне відро, Покровський музей
-
Шкіряне відро. Абу-Дабі
-
Морське відро
- ↑ Коновка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кінва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Коновкар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Самойлов К. И. Ведра // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- ↑ Стійка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Дійниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Дійничка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |