Віктор Баворовський (колекціонер)
| Віктор Баворовський | |
|---|---|
| пол. Wiktor Baworowski | |
 | |
| Псевдо | Виктор из Баворова[1] |
| Народився | 1826[3][4][…] або 1825 Колтів, Золочівський район, Львівська область, Україна |
| Помер | 3 грудня 1894[2] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Поховання | Баворів |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | перекладач, землевласник, благодійник, письменник, літературознавець, бібліофіл, поет, колекціонер, літератор, донатор |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Знання мов | польська[1][6], німецька, англійська і французька |
| Членство | Краківське наукове товариствоd[7] |
| Титул | граф[d] |
| Рід | Баворовські і Q63532148? |
| Батько | Józef Baworowskid |
Віктор Баворовський гербу Прус ІІ (1826, Колтів, нині Золочівський район, Львівська область — 3 грудня 1894, Львів) — граф, перекладач світової літератури польською мовою[8], бібліофіл, колекціонер, представник роду Баворовських. Засновник «Бібліотеки Баворовських» в Арсеналі Сенявських (Львів; нині Відділ мистецтв Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України).
Батько — граф Юзеф Баворовський (1780—1841), мати — Феліція з роду графів Стаженських (пом. 1837). Після смерті батьків його опікуном став вуйко — граф Міхал Стаженський. Віктора та його брата Влодзімєжа він віддав навчатися до Львова, де їхнім учителем був, зокрема, Юрґас — педагог пруського походження.
Постійно мешкав у своєму маєтку в с. Острів (нині Тернопільського району однойменної області).
У 1857 році запрошував Йоахіма Лелевеля завідувати його колекціями, але той відмовився, щоби померти в притулку. Того року, правдоподібно, за зібрані колекції став членом-кореспондентом Наукового товариства у Кракові.
Його ощадливість була на межі зі скупістю, тому «панство» уникало відвідувати його маєток в Острові, щоби не зазнати голоду.
Захворів хворобою очей, яка прогресувала та загрожувала цілковитою сліпотою. Це й стало головною причиною того, що наклав на себе руки.
Похований у костелі святого Вацлава у Баворові, де у фамільному гробівці спочиває вся родина Баворовських[8][9].
- ↑ а б Баворовский, Виктор // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IIа. — С. 642.
- ↑ а б http://www.litopys.lviv.ua/content/bavorovskyy-viktor
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ opac.vatlib.it
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/baworowski-wiktor/
- ↑ а б Таємниці дивака. Граф Віктор Баворовський [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Село Баворів. Костел святого Вацлава мученика. (1747 р.) / (2013). Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 12 березня 2016.
- Таємниці дивака. Граф Віктор Баворовський [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2016. — 12 березня.
- Baworowski hr. Wiktor // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 368—370. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 133—134. (пол.)
- Баворовський Віктор // Енциклопедія Львова [Архівовано 12 червня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |