Арсенал Сенявських
Арсенал Сенявських | ||
---|---|---|
м. Львів, вул. Бібліотечна, 2 | ||
Арсенал Сенявських у Львові | ||
Архітектор | Павло Ґродзицький | |
Нинішній власник | Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України | |
| ||
Початок будівництва | 1630 | |
Збудовано | 1635 | |
Реконструйовано | 1830—1840 Ігнатій Хамбрез; 2006 | |
| ||
Тип споруди | оборонна, палацова, громадська | |
Архітектурні стилі | класицизм, бідермаєр | |
Арсена́л Сеня́вських (також відомий як Палац Баворо́вських) — фортифікаційна споруда у Львові на вул. Бібліотечній, 2.
Історія[ред. | ред. код]
Арсенал Сенявських збудований за проектом військового інженера генерала Павла Ґродзицького біля костелу Святої Марії Магдалени, оскільки захоплення костелу, що знаходився поза стінами міста, загрожувало безпеці останнього. Арсенал був опорним пунктом у зовнішньому кільці оборонних споруд Львова. Наприкінці XVII століття арсенал перед шведським наступом перенесли до резиденції Сенявських у Старому Селі, а сама будівля перейшла до родини князів Чорторийських, які влаштували поряд з будинком стайню і манеж. На початку XIX сторіччя будинок перейшов до родини Баворовських.
Архітектурні особливості[ред. | ред. код]
У 1830—1840-х роках будівлю перебудовано за проектом архітектора Ігнатія Хамбреза (Шамбре) у дусі бідермаєрівського класицизму. Увага архітектора була зосереджена на східному фасаді, оформленому трикутним фронтоном і балконом на тосканських колонах. Скульптури на фасаді і в інтер'єрі роботи Йоана Баптиста Шімзера. У нижньому фронтоні поміщена скульптура лежачого коня (у натуральний розмір), а балкон прикрашений рельєфами із зображеннями орлів, які тримають гірлянди квітів.
Будівля арсеналу Сенявських цегляна, тинькована, прямокутна на плані, двоповерхова, з потужним цокольним поверхом, вимуруваним з рваного каменю. До кінця XIX століття цоколь був прикритий шаром ґрунту, який усунуто при реконструкції вулиці і реставрації костелу. Східний фасад увінчаний доричним фризом, бічний фасад декорований скульптурою.
Бібліотека[ред. | ред. код]
У 1877 році Віктор Баворовський перевіз до будинку свою бібліотеку, яка з 1900 року стала публічною і з того часу мала назву бібліотеки Баворовських.
За радянських часів тут знаходився Відділ мистецтв Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника.
У 2006 році була завершена реставрація будівлі на кошти меценатів (Омеляна і Тетяни Антоновичів, уряду Польщі та державного бюджету України) і тепер тут розташовано Палац мистецтв Омеляна і Тетяни Антоновичів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.
Архітектурні елементи арсеналу Сенявських[ред. | ред. код]
-
Герб Леліва на Арсеналі Сенявських
-
Еркер на південному фасаді Арсеналу Сенявських
-
Фронтон східного фасаду Арсеналу Сенявських
-
Скульптура роботи Йогана Шімзера на фронтоні східного фасаду Арсеналу Сенявських
Див.також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007 — 656 с. — Т. 1. — ISBN 966-7007-67-1, ISBN 966-7007-68-8.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К.: Будівельник, 1983—1986. — Т. 3. — С. 14.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Lwów—Warszawa: Ksiąznica-Atlas, 1925. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Оборонные сооружения Львова(рос.).
|
Координати: 49°50′08″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.83556° пн. ш. 24.01861° сх. д.