Вікіпедія:Перейменування статей/Тюркські назви з -ЙЫ- → -Ї-
Тюркські назви з [ЙЫ] → Ї
[ред. код]- В українській мові орфографічно не розрізняються йи та йі.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:34, 30 листопада 2015 (UTC)
2. Правописне і та ї вимовляються близько до и (йи) в таких випадках, коли вони в певних закінченнях, аналогічних до закінчень із и:
- а) у всіх м’яких прикметниках відповідно до твердих закінчень: синій, безкраїми... (вимовляються "синьий", "безкрайими" – див § 52)
- б) у наростках -їна, -їха, -їще, -їсько, -їк, -їн, -їкий, їнський, -їстий: Україна (вимовл. "Украйина"), Солов’їха, гноїще, боїсько, покоїк, Маріїн, солов’їний, український, троїстий... (порівн. долина, багнище, столик, Ганнин, качиний, танцюристий...)
- в) у дієслівних закінченнях без наголосу: стоїмо (вимовл. "стойимо"), го́їти, озбро́ївся... (але під наголосом стоїть, напоїти... з йі).
— Олекса Синявський, "Норми української літературної мови" (Харків, 1931)
- Прямо з -ЙЫ- (не з -ЙИ-) в українській Вікіпедії? І чому саме тюркські? Бо з -ЙИ- трапляється багато естонських назв: Йихві, Алайие (волость), Емайигі, Вяяна-Йиесуу, Йигевамаа, Йигева, Йигева (волость), Миза Йигісоо, Йие (Ляене-Сааре), Орайие (Пилва), Тарвасйигі тощо. Причому це ще й суперечить УЛІФу, де Йихві нема, а є Їхві. Турків там мало: один лише Окан Йилмаз, решта ж його колег уже давно на Ї: Месут Їлмаз, Месут Їлмаз, Єкта Їлмаз Гюль та інші. Натомість чимало казахів, передусім через Мойинкумський район та Райимбецький район. І тут теж є протиріччя з УЛІФом, бо в нас Мойинти (станція), а в УЛІФі Моїнти. В підсумку я
За, але за умови, що перейменування пошириться не лише на тюркські назви — NickK (обг.) 09:31, 30 листопада 2015 (UTC)
- Моїнти — це колишня назва. (за часів СРСР).--Анатолій (обг.) 19:31, 30 листопада 2015 (UTC)
- Хм, то значить писане "Україна" слід вимовляти "Украйина"? Цікаво...
- Бо неятеве йотоване и.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:27, 30 листопада 2015 (UTC)
- Я так розумію, що за тим правописом говорили й інші слова через "и" замість "і". Згадав, одна людина, якій на початку 90-х було близько 60-и, говорила "стадион"...--Unikalinho (обговорення) 16:04, 30 листопада 2015 (UTC)
- Хм, до речі, у "Норми української літературної мови" навпаки стверджується, що правильніше інший через і.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:31, 30 листопада 2015 (UTC)
- Бо неятеве йотоване и.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:27, 30 листопада 2015 (UTC)
- По темі. Наявність естонських назв з "йи" не може бути аргументом, щоб у тюркських назвах це "йи" скасовувати. Але я
За те, щоб його перетворити всюди (тобто і в естонських теж) на "ї", бо якщо буква "и" у, наприклад, Кім Чжон Ин ще якось в'яжеться з укр. фонетикою, то буквосполучення "йи" -- це вже занадто--Unikalinho (обговорення) 11:05, 30 листопада 2015 (UTC)
- Про інші мови якось не подумав. Просто я -ЙЫ- найчастіше в тюрків зустрічав (казахи теж тюрки). Звісно, мова йде про некоректність передачі -йы- як -йи-.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:20, 30 листопада 2015 (UTC)
Вимова звуків і й и не завсіди відповідає правописним і й и, а до того обидва ці звуки визначаються ще й літерою ї.
- Якщо зазирнути в Правопис, а саме у § 90, пн. 5, в), то видно, що И після Й не пишеться (Й відсутня в переліку можливих варіантів), чи просто не регламентована. Тому використання більш старого авторитетного джерела, де ситуація з "йи" описана, цілком правомірна, як на мене.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:55, 30 листопада 2015 (UTC)
- Мені здається, причина отого "йи" в тодішньому Правописі не в транслітерації полягає. А просто в особливостях тодішньої вимови ("стадион" і т.д.)--Unikalinho (обговорення) 16:08, 30 листопада 2015 (UTC)
- "Тодішньої"? Взагалі-то "синьий" та решта м'яких та йотованих И нікуди з орфоепії не викидали. Особисто я так і говорю.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:34, 30 листопада 2015 (UTC)
- Щодо естонських назв: маємо проблему - Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Естонії» та результати його громадського обговорення. Чи затвердили цю механічну передачу?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:14, 30 листопада 2015 (UTC)
- Одна передача Ördi – Єрді чого тільки варта! Початкове Ö як Є...--ЮеАртеміс (обговорення) 13:16, 30 листопада 2015 (UTC)
- Передавати початкові ü та ö на слов'янські мови -- відома проблема. Бо в цих мовах немає нейотованого "ю" та "йо", яке б можна було поставити на початку слова...--Unikalinho (обговорення) 16:10, 30 листопада 2015 (UTC)
- Для ö це давно вирішена проблема.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:36, 30 листопада 2015 (UTC)
- Ні. Просто знайшли найточніший (мабуть) спосіб передачі зі всіх можливих. (А відступи я за Вас маю робити?)?
- Для ö це давно вирішена проблема.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:36, 30 листопада 2015 (UTC)
- Передавати початкові ü та ö на слов'янські мови -- відома проблема. Бо в цих мовах немає нейотованого "ю" та "йо", яке б можна було поставити на початку слова...--Unikalinho (обговорення) 16:10, 30 листопада 2015 (UTC)
- Затвердили. Ну, все в кращих традиціях...--ЮеАртеміс (обговорення) 13:19, 30 листопада 2015 (UTC)
- Виявив, що за Швайки Мінагро (яким боком вони до цього?) масово позатверджували правила передачі з різних мов. Треба вікіпедистам подивитися на них усіх.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:34, 30 листопада 2015 (UTC)
- У нас ці правила транслітерації не є найвищим пріоритетом, вони нижчі за словники, енциклопедії та правопис. Тож так, подивитися цікаво, але вони не є обов'язковими до виконання, особливо враховуючи, що Мінагрополітики навряд чи має спеціалістів з мови, щоб хоч якось аналізувати ці документи — NickK (обг.) 15:17, 30 листопада 2015 (UTC)
Проти У нас постійно намагаються ліпити ґ, де тільки можна, мотивуючи це тим, що це найближче відповідає вимові. Так тут йи теж буде найближче відповідати вимові. P.S. І як у такому разі (при передачі через ї) відобразити те, що станція Моїнти була перейменована Мойинти?--Анатолій (обг.) 19:44, 30 листопада 2015 (UTC)
- Буква ґ в укр. мові є, а буквосполучення -йи нема. В цьому різниця--Unikalinho (обговорення) 20:44, 30 листопада 2015 (UTC)
- Ніяк. А як відобразити теоретичне перейменування у англійській, коли вимова не змінюється? Писати назви мовою оригіналу, коли подібні перейменування описуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:25, 30 листопада 2015 (UTC)
- І я з тих людей, які вважають, що в українських орфографії та фонетики пріоритет перед написанням та вимовою в мові-донорі.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:28, 30 листопада 2015 (UTC)
- Насправді між цими двома аспектами має бути баланс--Unikalinho (обговорення) 20:46, 30 листопада 2015 (UTC)
- І я з тих людей, які вважають, що в українських орфографії та фонетики пріоритет перед написанням та вимовою в мові-донорі.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:28, 30 листопада 2015 (UTC)
- А якби рос. Моинты перейменували на рос. Мойинты, ми теж не могли б цього відобразити, хоча теоретично ми могли б обрати два різні набори букв — Моінти та Моїнти. Проблема якраз в тому, що це набори букв, а не слова української мови — NickK (обг.) 23:28, 1 грудня 2015 (UTC)
- Але російської и може читатися як йи, тому Моинты на Мойинты перейменовувати сенсу ніякого.--Анатолій (обг.) 00:00, 2 грудня 2015 (UTC)
- Сенс може бути політичним. Що, власне, і маємо з перейменуваннями у Казахстані. Та і справдешні росіяни не їкають - у них там "твердий приступ", чи щось таке. В новинах російських добре чутно.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 2 грудня 2015 (UTC)
- А взагалі питання: хто і кого перейменував? Я бачу лише зміну російськомовної транскрипції в 2002 році. Казахською ж станція як була, так і лишилася Мойынты. Оскільки ми мали б транслітерувати казахські назви з російської, а не з казахської (назва Мойынты не є російського походження), для нас назва станції не мала б змінитися — NickK (обг.) 09:28, 2 грудня 2015 (UTC)
- Гарне спостереження. До речі, українсько-казахська транслітерація офіційна існує?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:31, 2 грудня 2015 (UTC)
- ДО ПИТАННЯ ТРАНСЛІТЕРАЦІЇ ВЛАСНИХ НАЗВ ТА ІМЕН У ПРАКТИЦІ ТУРЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ--ЮеАртеміс (обговорення) 09:10, 20 листопада 2016 (UTC)
Дещо відмінна ситуація склалася з транслітерацією фонетичного сполучення [y+ı] = [йи]. Відсутність в українській графіці аналогічної букви, яка би позначала на початку слова звуки [j] та [y], ставить питання буквального відображення комбінацією двох букв або адаптації до української звукової системи і застосування букви ї. З мотивів доцільності ощадного використання графічних засобів вважаємо останнє більш доречним у транслітерації власних назв та імен типу Їлмаз (Yılmaz), Їлдиз (Yıldız), Їлдирим (Yıldım) тощо.
- Підсумок
Обговорення відійшло від теми та зайшло в глухий кут. Висловлені до того аргументи з обох сторін базувались на недостатній кількості сучасних джерел, а наведені містять суперечливі між собою вказівки. Залишити як є. У разі появи нових підкріплених джерелами аргументів обговорення можна відкрити знову. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 20:15, 17 червня 2016 (UTC)
- Навів вище сучасне джерело. Може ще раз обговоримо?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:14, 20 листопада 2016 (UTC)
- Щонайменше пропоную Окан Йилмаз перейменувати за аналогією до інших. Нік вище навів.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:20, 20 листопада 2016 (UTC)