Вікіпедія:Проєкт:Історія/Іван Мазепа й Харківщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прапор гетмана Мазепи, який зберігається у Харківському історичному музеї

Іван Мазепа й Харківщина — частина історії Харківської області, яка пов'язана із вшанування пам'яті про гетьмана Мазепу. Це викликане тим, що гетьман Мазепа неодноразово командував Харківським слобідським козацьким полком[1] [2] [3] і саме на території сьогоднішньої Харківської області (Коломак) його було обрано гетьманом України.

На Харківщині зберігається прапор гетьмана Мазепи, Євангеліє, виготовлене його коштом, встановлений пам'ятник та проводиться робота, що має великий суспільний резонанс, щодо вшанування його пам'яті.

Прапор гетьмана Мазепи у Харкові[ред. код]

Ця стаття є частиною
серії статей про
Івана Мазепу

Княжий титул гетьмана Мазепи
Батуринська трагедія
Катівня в Лебедині
Церковна політика гетьмана Мазепи
Анафема на гетьмана Івана Мазепу
Пам'ять про гетьмана Мазепу
Договір гетьмана Мазепи і Карла ХІІ
Зовнішність гетьмана Мазепи
Гетьман Мазепа в художніх творах
Мазепинство
Молитва за Івана Мазепу
Мазепіана
Мазепинка
Мазепівка (село)
Герб гетьмана Мазепи
Палати гетьмана Мазепи (Москва)


Прапор гетьмана України Івана Мазепи довжиною 4,12 метра і шириною 1,98 метра, один із вищих символів державної влади в Гетьманщині, зберігається в Харківському історичному музеї. Був виготовлений в 1686 -1688 роках майстрами Збройової палати Московського кремля з шовку, розписаного золотою фарбою.[4] Реставрований фахівцями Краківського Національного музею. [5] На думку директора музею Володимира Цігулева, його надзвичайна цінність в тому, що це — одне з трьох збережених гетьманських прапорів. [6]

Прапор має форму прямокутної трапеції. Довжина верхньої частини прапора становить 4,12 метра, довжина нижньої частини становить 2,06 метра, а ширина прапора дорівнює 1,98 метра. Прапор має двосторонній малюнок. Центральним місцем прапора є зображення двоголового орла і напис в овальній рамці, що цей прапор був вручений російськими царями гетьману Івану Мазепі. Після Полтавської битви прізвище гетьмана, за наказом Петра І, було на прапорі затерте і відновлено вже в ході реставрації в Польщі.

Прапор був зшитий з білої та жовтої шовкової тканини — камки, а потім багато прикрашений художнім розписом. По краях прапора численні написи на старослов'янською мовою. Над орлом розташовані зірки, викладені у вигляді хреста і зображення Божої матері з текстами із Священного писання.

Євангеліє гетьмана Мазепи у Харкові[ред. код]

У 2002 році в Харківському історичному музеї відкрилася експозиція, присвячена козацькому періоду міста Харкова. Серед експонатів є Євангеліє, виготовлене на кошти гетьмана І. Мазепи. На фотографії Євангелія стрілкою вказано місце, де затерто ім'я та прізвище гетьмана Мазепи. На думку заступника директора з наукової роботи Харківського історичного музею Л.Д. Івах, прізвище гетьмана була затерто за наказом московського царя Петра І, після накладення анафеми на гетьмана. [7]

Питання про встановлення пам'ятника гетьману Мазепі в Харкові[ред. код]

Вперше питання про встановлення пам'ятника гетьману Мазепі в Харкові виникла в 2004 році. Розглянувши це питання, Координаційна рада з розвитку Українського козацтва звернулась до тодішнього голови Харківської обласної державної адміністрації Євгена Кушнарьова з проханням підтримати цю ініціативу. Ця ініціатива була підтримана:

… Ваше звернення до голови Харківської обласної державної адміністрації Є.П. Кушнарьова з приводу встановлення в місті Харкові бюста гетьману Івану Мазепі уважно розглянуте. Ваші пропозиції щодо питання встановлення погруддя Івану Мазепі — державному діячу та видатній особистості в історії України — підтримані. [8]

У той же час, після помаранчевої революції, відповідаючи на питання читачів газети «Вечірній Харків» 4 липня 2005 року про можливість заміни пам'ятника Свердлова на пам'ятник гетьману Мазепі, Євген Кушнарьов висловив дещо іншу думку:

Я категорично проти, щоб щось замість чогось встановлювали. Історія така, якою вона є. Мазепа — особистість, безумовно, історична, в чомусь суперечлива, і ніколи однозначної оцінки не викличе. Але Мазепа дійсно коронувався на гетьмана на території нашої області — на Коломацькій раді (це нинішній Коломацький район). У принципі, ми свого часу розглядали можливість увічнення цього історичного факту. Чи має це бути якийсь грандіозний пам'ятник або просто якийсь знак, який би нагадував про цю історичну подію, — вже справа тих, хто буде цим займатися. Я, як ви розумієте, сьогодні не правомочний такі рішення приймати, хоча маю повне право висловлювати свою думку і обов'язково це зроблю. Я думаю, що в історії багато особистостей, які для Харкова і Харківщини зробили незмірно більше, ніж Мазепа, і заслуговують на увічнення. Візьмемо хоча б історика нашого міста — Дмитра Івановича Багалія. [9]

28 січня 2007 року отаман Харківської міської організації «Козацького війська імені гетьмана Мазепи» Валерій Гитин направив пропозицію меру Харкова Михайлу Добкіну про спорудження у місті пам'ятника гетьману Мазепі. [10]

9 червня 2008 дана пропозиція була розглянута на засіданні комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища. Комісія, очолювана секретарем міської ради Геннадієм Кернесом прийняла рішення «визнати установку пам'ятника гетьману Мазепі в Харкові недоцільною» з наступних мотивів: Нібито« договір Петрика (Петра Іваненка) з Кримом, схвалений Іваном Мазепою, припускав, що Харків повинен бути зруйнований дощенту. Виходячи з цих міркувань, комісія утрималася від ідеї увічнення І.С. Мазепи на території міста ».[11]

Отримавши таку відповідь, козацькі організації Харкова направили його на експертизу в Інститут історії України Національної академії наук України. Згідно з висновком, підписаним старшим науковим співробітником Інституту історії України НАН України В.В. Станіславським, встановлено:

Відомі історичні дані не дають підстав для висновків про участь гетьмана Івана Мазепи в підготовці договору, підписаного Петриком (Петром Іваненко) з представниками Кримського ханства в травні 1692 року. [12]

Таким чином, мотивація комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради, щодо увічнення пам'яті Івана Мазепи, не відповідає історичним фактам.

Пам'ятник у Коломаку[ред. код]

Питання про увічнення пам'яті про гетьмана Мазепу знову почало підніматися козацькими організаціями в 2006 році, у зв'язку з наближенням 320-річчям з дня обрання Івана Мазепи гетьманом України в Коломаку. І 26 серпня 2006 року в Коломаку було проведено закладення каменя на місці, де згодом планувалося будівництво пам'ятника гетьману Івану Мазепі. У церемонії закладки каменю взяв участь голова Харківської облдержадміністрації Арсен Аваков, його заступники Василь Третецький та Ярослав Ющенко, народний депутат України Петро Ющенко, керівники козацьких організацій міста Харкова і Харківської області. [13] [14] Пам'ятник планувалося відкрити 25 липня 2007 року, в день 320-річчя обрання Івана Мазепи гетьманом України.

Закладка пам'ятного каменю мала значний міжнародний, всеукраїнський і релігійний суспільний резонанс, який в основному носив негативну оцінку даної події. [15] Прес-секретар Української Православної Церкви (УПЦ МП) Василь Анісімов заявив, що встановлення пам'ятника гетьману Мазепі в Харківській області не сприятиме об'єднанню української нації.

«Мазепа — спірна фігура, дуже суперечлива особа в історії, люди до нього ставляться по-різному. Установка такого пам'ятника не відповідає духу» універсала, «направленого на примирення». «Ця людина, в останню мить зрадив єдність Православ'я і виступив на стороні іновірців, за це він і був відлучений від Церкви». [16]

На думку лідера Прогресивної соціалістичної партії України Наталії Вітренко «всі пам'ятники Мазепі, Чорноволу і героям Крут потрібно звезти в одне місце і відкрити там музей зрадників ». [17]

25 липня 2007 року біля пам'ятного каменя відбувся урочистий захід, присвячений 320-й річниці з дня обрання Івана Степановича Мазепи гетьманом України. Україна була представлена делегаціями Донецької, Київської, Полтавської, Сумської, Харківської областей та делегацією міста Києва. [18]

В офіційній церемонії взяли участь начальник Управління по взаємодії з правоохоронними органами Харківської облдержадміністрації А.С. Нечипоренко, начальник Управління внутрішньої політики Харківської облдержадміністрації Н.В. Печерська, радник губернатора Харківської облдержадміністрації В.Ф. Третецький, голова Коломацької районної держадміністрації С.Н. Яцюк, голова Коломацького сільської ради К.К. Кокая, отаман Козацького війська імені гетьмана Мазепи, керівники козацьких організацій Харківської області, міста Харкова та інші громадські діячі.

В цей же час близько десяти чоловік під прапорами громадської організації «Слобожанський вибір» принесли плакати «Ющенко — залиш нашим дітям наших героїв», «У Мазепи руки в крові», «Імена Мазепи, Петлюри, Бандери покриті ганьбою». Після закінчення урочистої частини представниками влади та козацтва були покладені квіти до пам'ятного знаку гетьману України Івану Мазепі. При покладанні квітів на честь гетьмана десятикратно пролунали постріли з гармат. [19] [20]

28 липня 2009 Коломацька селищна рада приймає рішення про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення пам'ятника гетьману Мазепі у селищі Коломак по вулиці Леніна. [21]

4 вересня 2009 року лідер Харківської обласної організації Партії Регіонів, народний депутат України Дмитро Шенцев заявив, що Партія регіонів буде перешкоджати установці пам'ятника гетьману Івану Мазепі у селищі Коломак. [22]

3 листопада 2009 року в Харкові відбулося спільне засідання експертних рад Науково-дослідного Центру козацтва імені гетьмана Мазепи та Міжнародної організації «Сім'я Мазеп», які прийняли рішення про будівництво пам'ятника гетьману Мазепі у селищі Коломак. Вартість пам'ятника становить 450 тис. грн. Частина цих грошей — 50 тис. грн., виділені Науково-дослідним Центром козацтва імені гетьмана Мазепи та Міжнародною організацією «Родина Мазеп». Решта грошей, за ініціативою Центру козацтва, передбачалось зібрати у вигляді пожертвувань від меценатів — жителів міста Харкова і області. [23]

Пам'ятник Івану Мазепі в Коломаку був урочисто відкритий 22 липня 2017 року в рамках фестивалю «Гетьманська слава».[24]

Умовне перейменування узвозу Халтуріна[ред. код]

Умовне перейменування Узвозу Халтуріна в «Узвіз гетьмана Мазепи»

23 січня 2007 козацькі організації Харкова і Харківської області — Козацьке військо імені гетьмана Мазепи (В. Гітін), Союз козацьких організацій України (Ю. Шеїн, В. Казюта), Слобожанський козацький округ (Г. Гаджиєв), Харківський окремий козацький полк (В. Качанов), Міжнародне козацьке товариство імені Івана Сірка (Ю. Товстунов), Харківський козацький Слобідський полк (С. Потапов), Українське реєстрове козацтво (В. Лелиця, І. Закіпний) звернулися до Харківського мера Михайла Добкіна з пропозицією про перейменування узвозу Халтуріна (нині - Соборний узвіз) на Узвіз Гетьмана Мазепи. [25]

Мотиви перейменування — узвіз розташований на території фортеці Харківського Слобідського козацького полку, який двічі брав участь у бойових походах під командуванням гетьмана Мазепи, а його назва на честь терориста, повішеного в Одесі за вбивство прокурора, не відповідає специфіці історичної частини міста.

З метою привернення уваги громадськості та міської влади Харкова «до особистості видатного державного і духовного діяча України Івана Мазепи [26] 23 липня 2007 року козаки Харківської міської організації« Козацьке військо імені гетьмана Мазепи », Слобожанського козацького округу, Українського реєстрового козацтва та Спілки козацьких організацій України самостійно [27] встановили дорожній знак «Узвіз гетьмана Мазепи» на початку спуску Халтуріна. За словами отамана Харківської міської організації «Козацьке військо імені гетьмана Мазепи» Валерія Гитіна, «обрання Мазепи гетьманом України на Харківщині заклало основу для незалежності України». Цей знак знаходився протягом тижня, а потім вночі був знятий.

16 листопада 2007 року питання про перейменування узвозу Халтуріна на узвіз гетьмана Мазепи було розглянуто на засіданні комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища. Як випливає з протоколу комісії, підписаного головою топонімічної комісії Геннадієм Кернесом і секретарем комісії Олексієм Хорошковатим, комісія прийняла рішення — «перейменування визнати недоцільним»:

… елементи вулично-дорожньої мережі, інші об'єкти міського середовища. що в процесі історичного розвитку мали попередні назви, подальшого перейменування, як правило не підлягають, крім випадків повернення першого чи історичної назви …

Проте, всупереч своєму ж попередньому рішенню, та ж комісія 29 квітня 2009 року, дала рекомендацію на перейменування цього ж спуску на нову назву — Соборний узвіз. [28] Це не викликало негативної реакції з боку козацтва, тому що «така назва виправдана, оскільки в Харкові тут зосереджено багато соборів, храмів, церков, поруч зі спуском — Успенський та Благовіщенський собори ». [29]

У той же час козацькі організації заявили, «що планують звернутися до Харківської міськради з пропозицією перейменувати площу Рози Люксембург в Харкові[30] на площу Івана Мазепи». [31]

Науково-дослідний Центр козацтва імені гетьмана Мазепи[ред. код]

14 жовтня 2003 року, відповідно до Указу Президента України N 1092/2001 від 15 листопада 2001 року «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва» та Указу Президента України № 14/95 від 4 січня 1995 року «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва» в місті Харкові був створений Науково-дослідний Центр козацтва імені гетьмана Мазепи. З огляду на внесок Івана Мазепи в розвиток української культури, літератури і мистецтва Центр був названий — імені гетьмана Мазепи. [32]

Основний напрямок діяльності Центру — дослідження історії українського козацтва, його ролі у формуванні національної самосвідомості та культури, боротьби за українську державність, а також впливу козацтва на розвиток української суспільно — політичної думки, політичної культури і суспільно — політичного життя в XIX — XXI століттях.

Найбільш значущою роботою Центру є підготовка та видання фундаментальної праці «Україна козацька. 2003-2006 роки ». [33] і навчального посібника «Видатні постаті козацької доби» [34]

Пам'ятник гетьману Мазепі у Коломаку на відео[ред. код]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Будучи вже гетьманом Іван Мазепа повторно порушив питання про передачу слобідських полків під свою владу. Це було пов'язано з тим, що у 1696 році слобідські полки, за винятком Острогозького, тимчасово переходять під командування гетьмана Мазепи і під його командуванням входять до складу армії Шереметьєва. У завдання цієї армії входила охорона кордонів в районі Коломака від навали татар. Альбовський Е. А. Історія Харьковскаго Слободскаго казачьяга полку (1651-1765 рр.).// Полк під начальством гетьмана Мазепи. Харків, Типографія губернського правленія. Петровський пр., Д. Шахова, 17. — 1895. — С. 92 .
  2. ↑ У 1698 слобідські полки знову переходять під командування гетьмана Мазепи і беруть участь в поході князя Долгорукого до Перекопу, а також в облозі цієї фортеці російськими військами. Альбовський Е. А. Історія Харьковскаго Слободскаго казачьяга полку (1651-1765 рр.).// Полк під начальством гетьмана Мазепи. Харків, Типографія губернського правленія. Петровський пр., Д. Шахова, 17. — 1895. — С. 93.
  3. ↑ Скориставшись цим, Іван Мазепа знову ставить питання про передачу цих полків під свою владу і знову московський уряд відмовляється це робити. Енціклопедія Українознавства.// Слобідська Україна./// Взаємини Слобідської України і Гетьманщини. Львів, 1993. — С. 2889-2890.
  4. ↑ INTV: Як в Кракові вручали прапор Івана Мазепи (ФОТО). Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
  5. ↑ INTV: Як у Кракові вручали прапор Івана Мазепи (ФОТО). Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
  6. ↑ Прапор Мазепи повернувся в Харків. Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 10 грудня 2009.
  7. ↑ Микола Мазепа. Козацьке військо імені гетьмана Мазепи — правонаступник козацьких полків Слобожанщини і Гетьманщини. Харків, ХЗН. — 2003. Стор. — 36 .
  8. ↑ Лист Харківської обласної державної адміністрації № 01-351 від 18 серпня 2004 року
  9. ↑ Опозиція в ролі дзеркала для діючої влади. Архів оригіналу за 16 січня 2011. Процитовано 9 грудня 2009.
  10. ↑ Лист Козацького війська імені гетьмана Мазепи № 1 від 28 січня 2007 року
  11. ↑ Лист департаменту з гуманітарних питань № 989/0/62-08 від 9 червня 2007
  12. ↑ Лист Інституту історії України Національної академії наук України № 123/805 від 3 вересня 2009
  13. ↑ На Харківщині планують відкрити перший в Україні пам'ятник гетьману Мазепі
  14. ↑ Закладка каменя під будівництво пам'ятника гетьману Івану Мазепі у Коломаку
  15. ↑ Чи посприяє Мазепа об'єднанню української нації — Православна Церква сумнівається[недоступне посилання з червня 2019]
  16. ↑ / Українська Православна Церква проти установки пам'ятника гетьману Мазепі
  17. ↑ Українська Православна Церква проти установки пам'ятника гетьману Мазепі
  18. ↑ Харківський губернатор затвердив план урочистостей на честь гетьмана Мазепи. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 9 грудня 2009.
  19. ↑ У Харківській області відзначили 320-ліття гетьманства Івана Мазепи. Архів оригіналу за 7 липня 2007. Процитовано 7 липня 2007.
  20. ↑ У Харкові пройшов пікет проти вшанування гетьмана Мазепи. Архів оригіналу за 1 січня 2008. Процитовано 9 грудня 2009.
  21. ↑ Рішення ХХХХІ сесії V скликання Коломацького селищної ради від 28 липня 2009
  22. ↑ 91153.html Партія регіонів буде перешкоджати установці в Харківській області пам'ятника гетьману Мазепі — лідер облорганізації партії[недоступне посилання з червня 2019]
  23. ↑ Центр козацтва розпочав збір грошей на пам'ятник гетьману Мазепі у Коломаку. Архів оригіналу за 16 січня 2010. Процитовано 9 грудня 2009.
  24. ↑ В області відкрили пам'ятник Івану Мазепі. Харківська обласна державна адміністрація. 22 липня 2017 року. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  25. ↑ Заява козацьких організацій Харківської області № 654 від 23 січня 2007 року
  26. ↑ Ольга Зозуля. Спуск Халтуріна буде «підйомом Мазепи »?. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 грудня 2009.
  27. ↑ Козаки перейменували вулицю на честь Мазепи[недоступне посилання]
  28. ↑ document/view/id/4408 / Про впорядкування найменувань (№ 111/09). Архів оригіналу за 24 листопада 2009. Процитовано 9 грудня 2009.
  29. ↑ «Сім'я Мазеп» хоче перейменувати площу Рози Люксембург на площу імені Івана Мазепи. Архів оригіналу за 10 листопада 2009. Процитовано 9 грудня 2009.
  30. ↑ З 2013 року - Павлівський майдан.
  31. ↑ Козаки хочуть перетворити Розу Люксембург в Івана Мазепу[недоступне посилання з червня 2019]
  32. ↑ Науково-дослідний Центр козацтва імені гетьмана Мазепи. Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 9 грудня 2009.
  33. ↑ Україна козацька. 2003-2006 роки: Збірник статей. / Упорядник С.Ф. Чорна. — Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2007. — 518. Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 9 грудня 2009.
  34. ↑ Гітін В.Г. Видатні постаті козацької добі.Відавніцтво: Торсінг, 2009. — 336.[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання[ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Історія/Іван_Мазепа_й_Харківщина&oldid=41073317