Іван Мазепа в мистецтві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Іван Мазепа
Portret Mazepa.jpg Ця стаття є частиною
серії статей про

Івана Мазепу

Княжий титул гетьмана Мазепи
Іван Мазепа й Харківщина
Батуринська трагедія
Катівня в Лебедині
Церковна політика гетьмана Мазепи
Анафема на гетьмана Івана Мазепу
Пам'ять про гетьмана Мазепу
Договір гетьмана Мазепи і Карла ХІІ
Зовнішність гетьмана Мазепи
Гетьман Мазепа в художніх творах
Мазепинці (прихильники гетьмана)
Молитва за Івана Мазепу
Мазепіана
Мазепинка
Мазепівка (село)
Герб гетьмана Мазепи
Палати гетьмана Мазепи (Москва)
Ivan Mazepa Signature.svg

POL COA Kurcz Mazepa.svg

Образ гетьмана Мазепи в художніх творах — зображення Івана Мазепи в художній літературі, живописі, кінематографії, музиці і в театральних постановках діячами культури та мистецтва. Доля Івана Мазепи цікавила багатьох відомих українських й закордонних письменників, поетів, художників , композиторів з різних країн: Франції, Англії, США, Канади, Польщі, Німеччини, Росії тощо.

Фестивалі[ред. | ред. код]

Іван Мазепа. Гравюра 1715 р.

У Полтаві із 2003 р. проходить всеукраїнський фестиваль «Мазепа-фест». На ньому митці представляють свої літературні, музичні твори, відбуваються зустрічі із діячами культури.[1]

Образ гетьмана Мазепи в театральних постановках[ред. | ред. код]

Постановка вистав з образом Мазепи на театральних сценах світу почалася ще на початку XIX ст. В Америці, в країнах Європи (особливо в Німеччині, Франції та Англії) і лише в другій половині XIX століття досягла Росії. Під час цих постановок, з легкої руки Г. Пейна, Л. Кюмевьера і Г. М. Мільнера, гетьман Мазепа трансформувався в татарського князя, а потім став асоціюватися з оголеним вершником, який мчить на коні диким степом.

Серед основних сценічних жанрів, які представляли образ Мазепи, були драми, трагедії, пантоміми, опери, а також гіподрами та кінні жарти:

  • «Велика ідея» — театралізована вистава в Карнегі-Холі, постановка комітету Ліги української молоді Північної Америки, (Нью-Йорк, 1949);
  • «Мазепа» — драма німецького письменника Р.Готтшала (1855);
  • «Гетьман Іван Мазепа: три картини з життя Великого гетьмана» — театралізоване подання до Карнегі Холі, постановка комітету Ліги української молоді Північної Америки, (Нью-Йорк, 1959);
  • «Розіп'ятий Мазепа» — п'єса Івана Огієнка (Канада);
  • «Іван Мазепа» — драма Л. Старицької—Черняхівської була заборонена в Україні і ні разу не ставилася, до здобуття незалежності;
  • «Мазепа» — драма О. Шатковського (1898);
  • «Маруся Кочубей і Мазепа» — п'єса О. Десятникова — Васильєва (1901);
  • «Мазепа і Палій» — п'єса О. Леднева (1904);
  • «Мазепа — гетьман малоросійський» — п'єса Б. Бродозлова (1909);
  • «Мазепа» — п'єса Л. Манька (1911);
  • «Мазепа» — п'єса К. Карпатського (1912);
  • «Мазепа» — п'єса О. Сагайдачного (1918);
  • «Мазепа» — п'єса П. Кононенко (1919);
  • «Мазепа» — театральна постановка за мотивами творів Б. Лепкого. Була поставлена в окупованому німцями Львіві під час другої світової війни;
  • «Мазепа» — театральна постановка театру імені М. Заньковецької (Львів, 1992).

Образ гетьмана Мазепи в художній літературі[ред. | ред. код]

Образ гетьмана Мазепи отримав велике поширення не тільки в зарубіжній літературі, а й у творах українських письменників:[2][3]

  • «Альцід російський» (лат. Alcides rossiyski, 1695)[4] — панегірик Пилипа Орлика написаний переважно польською мовою (деякі фрази латиною)[5] на честь військових перемог гетьмана Мазепи[6][7][8] (1695)
  • «Спомини Азема» (фр. Memoires d'Azema) — роман Анрі Констант д'Орвіє (альтеранативне написання імені Анрі Констант д'Орвіль). Уривки роману були перекладеній українським вченим, юристом, дипломатом Сергієм Шелухіним у його книжці виданій у 1936 році «Україна — назва нашої землі з найдавніших часів».[9] Уривки з роману українською також з'являлися у періодиці у 1924 році у перекладі І Борщака.[10] (1764)
  • «Мазепа» (англ. Mazeppa) — поема лорда Байрона. Поема розповідає про юного Мазепу, пажа польського короля Яна II Казимира, якого оголеним прив'язують до спини коня та відпускають у степ, в покарання за зв'язок з дружиною польського шляхтича. На написання поеми Байрона надихнула праця великого французького письменника доби Просвітництва Вольтера «Історія Карла ХІІ». (1819)
  • «Мазепа» (фр. Mazeppa) — поема Віктора Гюґо (1829)
  • «Мазепа, ватажок українських козаків» (фр. Mazeppa, chef des Cosaques de l'Ukraine)[11] — роман-трилогія, невідомого автора. Вийшов у Парижі у 1830 році. Сюжет роману охоплює життєвий та творчий шлях гетьмана Івана Мазепи.[12] (1830)
  • «Полтава» — поема О. Пушкіна. У своїй поемі Олександр Пушкін малює образ гетьмана Мазепи як зрадника і запроданця царя Петра І. У той же час, на думку деяких сучасних українських істориків, Пушкін вказав у поемі, що справжньою метою гетьмана було здобуття Україною незалежності. (1829)
  • «Мазепа» - історичний роман Фаддея Булгаріна у 2-х частинах (1833—1834).
  • «Мазепа» — поема німецького автора Г. Штебіна (1844);
  • «Король степу» — німецького автора А. Мая(1849);
  • «Мазепа» — німецького автора Т. Лейсі (1850);
  • «Мазепа чи дикі коні Україна» — поема невідомого німецького автора;
  • «Мазепа чи вороги» або «Мазепа, або Супротивники» — німецького автора К. Костіна (1855);
  • «Битва під Полтавою» — німецького автора К. Штарка (1855);
  • «Мазепа» — німецького автора А. Мютцельбурга (1860);
  • «Мазепа» — німецького автора А. Зондермана (1860);
Богомір Корсов в ролі Мазепи, Великий театр (Москва), 1884

Образ гетьмана Мазепи в музичних творах[ред. | ред. код]

Відомі музичні твори на тему про Мазепу:

Козачка біля тіла Мазепи, прив'язаного до коня
Мазепа в оточенні добрих справ. Гравюра І. Мигури
Портрет Мазепи в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври
  • «Мазепа» — симфонічна поема Ференца Ліста (за Гюго, 1851) і його ж фортепіанний етюд з циклу «Етюди вищої майстерності» («Трансцендентні»);
  • «Мазепа» — опера Петра Чайковського (по Пушкіну, 1883);

Вперше була поставлена 3 (15) лютого 1884 р. в Великому театрі в Москві і одночасно в Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі 19 лютого 1884 р. У 1885 р. опера була поставлена поставлена в Тифлісі. У 1903 р. відновлена в Маріїнському театрі. На радянській сцені вперше поставлено 6 жовтня 1922 р., Оперний театр Зіміна. 14 травня 1934 р. поставлена в Большому театрі, в 1934 р. в Ленінградському театрі опери та балету, в 1949 р. у філії Великого театру, в 1950 р. в Ленінградському театрі опери та балету ім. Кірова. Поставлено в інших містах СРСР: Києві (1933), Куйбишеві (1939), Саранську (1946), Єревані, Свердловську, Алма-Аті (все в 1949) тощо. За кордоном в Ліверпулі (1888), Варшаві (1912), Вісбадені (1931), Нью-Йорку (1933), Відні (1933), Празі (1934), Софії (1937). Флоренції (1954) тощо; останнім часом — в Берні, Карлсруе, Ліоні, Мілані, Нью-Йорку, Единбурзі.

  • Майкл Вільям Балф — кантата «Мазепа» (1862);
  • «Мазепа» — увертюра Ж. Матіаса (1876);
  • «Мазепа» — етюд — галоп А. кидала (1878);
  • «Мазепа» — кантата О. Титова;
  • «Мазепа» — незавершений вокальний квартет Рахманінова (1890);
  • «Мазепа» — опера Марі де Гранваль (1892);

Протягом 30-х років XIX — початку XX століття гетьману Мазепі присвятили музичні твори найкращі композитори Європи та Росії:

  • Фабіо Кампана — Болонья (1850);
  • Пурна Ш. — Париж (1872);
  • Мінхеймер А. — Варшава (1875);
  • Педрель Ф. — Мадрид (1881);
  • Мейр — ЛАЦ — Лондон (1885);
  • Коген — Лінар — Бухарест (1890);
  • Фітінгофа — Шель — Санкт — Петербург (1859);

Образ гетьмана Мазепи в кінематографії[ред. | ред. код]

Про гетьмана Мазепу зняті три художніх фільми:

Про гетьмана Мазепу зняті три науково-популярні фільми:

Образ Мазепи у фільмі О. Скрипника був вперше поданий не як образ зрадника і запроданця, створеного протягом століть російської і радянської пропагандою, а як образ державного діяча в складних умовах існування Україна. У той же час автори фільму пішли і від надмірного «освячення» Івана Мазепи. Автори показали значущість постаті гетьмана, складність і суперечливість його дій.

У фільмі «Анафема» автори використовували невідомі і не доступні раніше джерела про гетьмана Мазепу. У результаті автори заявили про не можливості далі вважати гетьмана Мазепу зрадником і зробили висновок у фільмі, що той, хто вважає Івана Мазепу зрадником, сам є ворогом ідеї незалежності України.

  • «Іван Мазепа (2007)» — режисер фільму, викладач кафедри кіно і телебачення Київського театрального інституту, член Національної спілки кінематографістів України В. Вітер. Фільм складається з 5 частин по 15 хвилин кожна. У фільмі використані українські, шведські, польські та російські джерела. Презентація фільму відбулася 10 листопада 2007 року на всеукраїнському каналі телебачення 5 канал (2007).

Образ гетьмана Мазепи в живописі[ред. | ред. код]

Мазепа, поема Байрона

Збереглася значна кількість картин із зображенням гетьмана Мазепи, які зберігаються в музеях різних країн, у тому числі і в Українi. Особливістю цих картин є те, що особа Івана Мазепи на картинах не збігається. На думку дослідника портретів гетьмана Мазепи Лариси Шендрік найвірогіднішим є зображення гетьмана на картині, що зберігається в Гріпсгольме (Швеція):

  • «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — невідомий художник, картина зберігається в замку Гріпсгольм, (Швеція);
  • «Старий Мазепа розповідає свою історію Карлу ХІІ» — художники А. Деверо, Ю. Коссак;
  • «Муки Мазепи» — художник Л. Булянже;
  • «Паж Мазепа». Теодор Жеріко. (1820)
  • «Мазепа на вмираючому коні». Ежен Делакруа. (1824, Гельсінкі)
  • «Мазепа серед вовків». Орас Верне. (1826). Копія Д. Ф. Херрінг (1833, галерея Тейт);
  • «Покарання Мазепи» — художник Булянже;
  • «Козаки знаходять Мазепу» — художник Є. Харпентер;
  • «Гетьман Іван Мазепа» — офорт Норблена де ла Горда (XVIII ст.).
  • Серія літографій Натаніеля Кюр'є (Nathaniel Currier) (1813—1888).
  • «Гетьман Іван Мазепа» — художник Іван Нікітін, зберігається в Чернігівському історичному музеї. У Росії ця картина відома з назвою «Портрет напольного гетьмана»;
  • «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — художник невідомий, зберігається в Сумському обласному краєзнавчому музеї;
  • «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — художник С. І. Васильківський (1901), зберігається в Національному музеї мистецтв України;
  • «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — художник В. М. Масютин (Берлін, 1933);
  • «Мазепа» — художник Йоганн Шюнберг, XIX століття (Відень);
  • «Карл XII, Мазепа і Понятовський після Полтавської битви» — художник Й-Г. Пенцель (1793);
  • «Мазепа, прив'язаний до коня» — художник невідомий (XIX ст.), Зберігається в колекції Павліковського;
  • «Виїзд гетьмана Івана Мазепи з Батурина» — художник Н. Сомко, зберігається в Національному художньому музеї України;
  • «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — художник Ф. Гуменюк, зберігається в Національному історико — культурному заповіднику «Гетьманська столиця»;
  • «Мазепа і Карл XII» — художник Ф. Гуменюк
  • «Гетьман Іван Мазепа» — художник С. Луцик — зберігається у Львівській науковій бібліотеці Національної академії наук України;
  • «Портрет Івана Мазепи» — художник невідомий, зберігається в Музеї Івана Франка (Львів);
  • «Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою» — художник невідомий (XVII ст.), зберігається в Дніпропетровському художньому музеї;
  • «Портрет Яна Мазепи» — художник М. Бернігерот;
  • «Помста Мазепи» — художник А. Баугін;
  • «Смерть Мазепи в Бендерах» — художник П. Чирко;
  • «Мотря і Мазепа» — художник М. Буряк;
  • «Портрет Івана Мазепи» — художник невідомий, розміщений в літописі Самійла Величка;
  • «Мазепіана» — серія графічних картин, присвячена гетьману України Івану Мазепі, заслуженого художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Якутовича С. Г. (2004);
  • «Портрет Івана Мазепи» — О. П. Курилас (1909);
  • «Мазепа» — художник Олександр Орловський, зберігається в Полтавському художньому музеї імені Миколи Ярошенка.

Тема Мазепи в політичній карикатурі[ред. | ред. код]

Легенди про молоді роки Івана Мазепи мали такий вплив на культуру й мистецтво XIX ст., що тематика легенд про Мазепу використовувалась навіть в політичній карикатурі.

Так, гумористичному журналі «Fun» за 29 жовтня 1864 р. (№ 65) було надруковано карикатуру на Авраама Лінкольна у вигляді «Модернового Мазепи» на коні. Це було пов'язано з тим, що в дискусії про Громадянську війну в США він висловив співчуття Конфедерації за що був засуджений своїми соратниками. Але — згодом став президентом США.

1872 року — відомий американський карикатурист Томас Наст (Thomas Nast) у журналі «Harper's Weekly» за 1 червня 1872 p. (№ 428) надрукував свою карикатуру «Модерний Мазепа» на Хораса Грілі — спільного кандидата в президенти від Ліберально-республіканської та Демократичної партій на президентських виборах. Він був зображений на коні, який мчить до Білого Дому.

Це було пов'язано з редакційною статтею в «New York Tribune», написаною Х. Грилі в 1862 р. Тоді в театрі на Бродвеї ставилась вистава «Мазепа» (за Байроном) й актриса Ада Менкен (Adah Isaacs Menken) з'явилась в образі юного Мазепи напівголою. Про це Грилі писав: «Ми не можемо повірити, що актриса має постати перед нашими громадянами в такому образі Мазепи, щоб не викликати обурення й спротив порядних людей, показуючи своє тіло в голому вигляді.» Після громадських протестів п'єсу було заборонено, а театр майже закрито.

Галерея[ред. | ред. код]

Образ гетьмана Мазепи в церквах і на іконах[ред. | ред. код]

Ікона із зображенням Петра І, Катерини Олексіївни та Івана Мазепи
  • Ікона із зображенням Петра І, Катерини Олексіївни та Івана Мазепи.
  • Портрет Івана Мазепи в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. За відомостями Шендрик Л. К. — це один з перших портретів гетьмана. До нашого часу дійшла лише автокопія цього портрета. У 1884 році, за вказівкою церковного керівництва, стіна де був зображений портрет, була заштукатурена. Про те, що це Мазепа, свідчить напис «Іван Степанович Мазепа. Гетьман».

Література[ред. | ред. код]

  • Гетьман Іван Мазепа. Погляд крізь століття. / / Каталог історико-мистецької виставки 21 червня — 24 серпня 2003 року у Львові. — К.: Емма. — 2003.
  • Ковалевська О. Іван Мазепа у Запитання та відповідях. — Київ: «Темпора». — 2008.
  • Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейськіх джерелах 1687—1709. — Мюнхен, 1988.
  • Салтан О. М. Харківський портрет гетьмана Івана Мазепи / О. М. Салтан //Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. — К.: Видавництво «Гілея», 2017. Спеціальний випуск ПАМ'ЯТІ ВОЛОДИМИРА КРИВОШЕЇ . — С. 60-65. — Режим доступу до статті: http://gileya.org/index.php?ng=library&cont=long&id=145. – 30.06.17.
  • Таїрова-Яковлєва, Тетяна Геннадіївна. Мазепа. М: Молода гвардія, 2006;
  • Шендрик Л. К., Янович О. В. Мазепа. Дослідження портретів гетьмана. — Полтава: Верстка. — 2004.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цього року «Мазепа-фест» триватиме три дні
  2. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західньоевропейських джерелах 1687—1709. Передмова: Л. Винар; укладач: В.Кошова; редактор: Г.Дениско. Інститут української археографії НАН України, Український вільний університет (Мюнхен). Київ–Полтава, 1995. 312 стор. ISBN ISSN 0581-2046(видання друге, доповнене)
  3. Д. Чижевський Іван Мазепа Дзеверін, Ігор (1988—1995). Українська літературна енциклопедія. [в 3 т.] Київ: Головна редакція УРЕ. 536 стор. + 576 стор. + 496 стор.  (html-версія словника)
  4. Повна назва твору латинською: «Alcides Rossiyski triumfalnym lawrem ukoronowany iaśnie wielmożny iegomość pan Ian Mazepa hetman Woysk ich carskiego przeswietnego maiestatu Zaporozskich który hetmańską buławą w Krymskiey Lernie lunatyczną hydrę skruszywszy bissurmańskie kaszcele Kaźikiermen, Tawań, Asłamhorod, &c: sub jugum rossiyskich monarchów vindice Marte nakłoniwszy dumney machmetanskiey impreźie, na krzyżowym swym kolossie terminalne zapisał lemma: NON PLVS VLTRA. Od nayniższego zaś sługi Filipa Orlika extra limites Rossiacos, przez pocztę loquacis famae zasłyszany y publicznemu swiatu rudi calamo acclamowany roku, w ktorym niebieski Alcides w stygowey Lernie krzyżem kark skruszył Hydrże wielogłowey. 1695 w Wilnie» // «Альцід російський — тріумфальним лавром коронований ясновельможний його милість пан Іван Мазепа Гетьман Військ його царського пресвятого маєстату Запорозьких, який, сокрушивши Гетьманською Булавою Лунатичну Гідру у Кримській Лерні [й] прихиливши Бусурманські замки Кизикермен, Тамань, Асламгород та ін[ші] як Марс-захисник під руку Руських монархів, записав на хрестовому своєму колосі остаточну заповідь Гордій Магометанській імпрезі: „Ні кроку далі“. Від найнижчого слуги Пилипа Орлика з-поза руських границь, який почув [цю звістку] через почту многомовної слави і проголосив публічному Світові невправним пером. Року, у якому Вишній Альцід у Стигійській Лерні хрестом карка сокрушив многоголовій Гідрі. 1695, у Вільно»
  5. зокрема три вірші, передмова та післяслово, написані латинською
  6. Трофимук М. С. Латиномовна література України XV—XIX ст.: жанри, мотиви, ідеї: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. 380 с.
  7. Славетний син України Пилип Орлик. (до 340-річчя з дня народження). Бібліографічний покажчик. Київ: Міністерство культури і туризму України; ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва». 2012. 52 стор.
  8. переклад українською з латини панегріка «Альцід російський» шукайте у книзі Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина: вибр. твори / упоряд. М. Трофимук, В. Шевчук. — К., 2006. — 735 с.
  9. Шелухін С. Україна — назва нашої землі з найдавніших часів. Прага. 1936. 248 стор.: 225—227
  10. І. Борщак — «Невідомий французький роман 18 ст.» — Нова Гро­мада 1924 кн. 1. ст. 58. // Львів: Часопис «Вісник». Річник II, кн. 3, том I березень 1934.
  11. Mazeppa, chef des Cosaques de l'Ukraine. Roman historique sous le regne de Pierre le Grand. Paris: Chez Piltan; Chez Lecointe, 1830.
  12. Богдан Сушинський. «Всесвітня козацька енциклопедія». Художнє оформлення: О. П. Чередниченко. Одеса: «Видавничий дім ЯВФ», 2007. 570 стор.: стор. 254—255 ISBN 966-2900-01-2
  13. Tony Voss. Mazeppa-Maseppa: migration of a Romantic motif. Tydskr. letterkd. vol.49 n.2 Pretoria Jan. 2012 (англ.)