Добкін Михайло Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Маркович Добкін
Михайло Маркович Добкін

Час на посаді:
18 березня 2010 — 2 березня 2014
Попередник Володимир Бабаєв
Наступник Ігор Балута

Час на посаді:
26 березня 2006 — 18 березня 2010
Попередник Володимир Шумілкін
Наступник Геннадій Кернес

Народився 26 січня 1970(1970-01-26) (47 років)
Харків, Українська РСР
Політична партія Партія Регіонів
Особистий підпис Mikhail Dobkin Signature 2014.png
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Орден Дружби

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний, виборчий округ № 174[1]
фракція «Єдина Україна»[1] 15.05.2002 20.06.2002
група «Демократичні ініціативи» 20.06.2002 18.03.2004
група «Центр» 22.04.2004 01.06.2004
фракція СДПУ(о) 02.06.2004 04.11.2005
фракція ПР 15.11.2005 25.05.2006

До́бкін Миха́йло Ма́ркович, (нар. 26 січня 1970(19700126), Харків, Українська РСР) — український політик єврейського походження[2], колишній голова Харківської обласної державної адміністрації18 березня 2010[3] по 2 березня 2014[4]), мер м. Харкова (20062010), член Партії Регіонів.

Депутат Верховної Ради України VIII скликання з 27 листопада 2014 року.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в єврейській родині Добкіна Марка Мойсейовича (1947 — 2016) та Добкіної Алли Миколаївни (1947 р. н.). Після закінчення середньої школи у 1987 працював на підприємстві.

У 1988—1990 служив в армії, у військах протиповітряної оборони Київського військового округу. Під час служби був нагороджений грамотою командувача ППО.[5]

З 1993 працював на виробничому підприємстві «Прогрес-90». Нетривалий час значився керівником ПП «Інвестторгцентр».

У 1997 поступив на навчання до Університету внутрішніх справ на факультет цивільного права. Наступного року був обраний депутатом Харківської міської ради по 73-ому виборчому округу. Займався оптовою торгівлею паливно-мастильних матеріалів з 1999 по 2001, був офіційним керівником компанії «Іст Ойл Груп», де працював його батько. Основним видом діяльності компанії була гуртова торгівля паливно-мастильними матеріалами. «Іст Ойл Груп» була одним з постійних постачальників газового конденсату на нафтопереробні заводи України[6].

10 березня 2014 екс-очільника Харківської ОДА Михайла Добкіна було затримано у Генпрокуратурі «на підставі ухвали Шевченківського райсуду Києва» за переховування від слідства і доправлено в ізолятор тимчасового утримання[7]. Ренат Ахметов виступив з заявою-проханням про захист і звільнення Добкіна під заставу[8]. Шевченківський райсуд Києва обрав міру запобіжного заходу для екс-голови Харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна як підозрюваного у кримінальній справі щодо «зазіхання на територіальну цілісність України (ч. 2 ст. 110 КК)» у вигляді домашнього арешту[9].

Політична діяльність[ред.ред. код]

Михайло Добкін у Верховній Раді України, 4 лютого 2015

У 1998 обраний депутатом Харківської міської ради від виборчого округу 73 Харкова.

У 2001 створив суспільну організацію «Ведмідь».

У 2002 став народним депутатом України від 174 одномандатного виборчого округу, брав участь у роботі Бюджетного комітету Верховної Ради. Був членом 5 фракцій Верховної Ради[10]:

  1. Єдина Україна
  2. «Демократичних ініціатив»,
  3. групи «Центр»,
  4. СДПУ(о)
  5. Партії регіонів.

Став членом Партії Регіонів. Має орден за заслуги 3-го ступеня. 26 березня 2006 обраний мером Харкова. Був удостоєний державних нагород: Ордена «За заслуги» ІІІ ступеня та почесної грамоти Кабінету Міністрів України.

У березні 2014 подав документи до ЦВК для реєстрації його кандидатом у президенти України.[11]

Діяльність на посаді голови міста Харкова у 2006—2010 роках[ред.ред. код]

Діяльність на посаді голови Харківської обласної державної адміністрації[ред.ред. код]

Михайло Добкін призначений головою Харківської обласної державної адміністрації Указом Президента України від 18 березня 2010 року[12]. 31 березня 2010 року утворив[13] і очолив[14] Харківський регіональний комітет з економічних реформ.

У 2013—2014 роки, під час масових акцій протесту в Україні, виступав з різкою критикою Євромайдану. Опозиціонерів він назвав «виродками», а мітингувальників — «веселими клоунами»[15]. Був обурений знесенням пам'ятника Леніну в Києві, назвавши їх «рагулями», та організував збір коштів на його відновлення[16]. 19 грудня 2013 року Добкін запропонував перенести столицю України до Харкова[17].

30 січня 2014 року Добкін прийшов на сесію Харківської облради в чорній футболці з написом «Беркут» та організував збір коштів на лікування міліціонерів, що постраждали під час зіткнень з протестувальниками[18]. Добкін залишився одним з небагатьох голів адміністрації областей, які після Революції гідності, не подали у відставку та не усунулись від виконання своїх обов'язків, не покинли територію країни.

Добкін обраний співголовою «Українського фронту» 1 лютого 2014 року. ВГС «Український фронт» був організатором «З'їзду депутатів південно-східних регіонів України, АК Криму і Севастополя», котрий пройшов у Харкові 22 лютого 2014 року. З'їзд поставив під сумнів легітимність рішень Верховної Ради України і заявив, що південно-східні органи самоврядування беруть на себе відповідальність за забезпечення конституційного порядку на своїй території[19].

26 лютого 2014 року Михайло Добкін написав заяву про звільнення з посади Голови Харківської обласної державної адміністрації у зв'язку з рішенням балотуватися на пост президента України на виборах, призначених на 25 травня 2014 року[20].

Олександр Турчинов, 2 березня 2014 року, звільнив Михайла Добкіна з посади голови Харківської обласної державної адміністрації[21]. Замість Добкіна призначено Ігоря Балуту[22].

Вибори Президента України 2014[ред.ред. код]

Підтримка Добкіна на виборах Президента України 2014

24 лютого 2014 р. заявив про те, що балотуватиметься на посаду Президента України на найближчих виборах. 28 березня Центральна виборча комісія зареєструвала Добкіна кандидатом в президенти як самовисуванця. Того ж дня його кандидатуру підтримали представники 21 парторганізації Партії регіонів, крім запорізької та кіровоградської.

Проведений 29 березня 2014 року з'їзд Партії регіонів проголосував за висунення Михайла Добкіна як єдиного кандидата в президенти України від Партії регіонів. За його кандидатуру проголосувало 315 делегатів[23]. На з'їзді партії Михайло Добкін заявив, що має намір відновити повномасштабні відносини з Росією, обіцяв повернути Крим Україні, а вину за перехід Криму до складу Росії поклав на діючу владу[24].

28 березня 2014 року Центральна виборча комісія зареєструвала Михайла Марковича Добкіна кандидатом у президенти України[25].

Михайло Добкін на виборах президента України набрав — 3,03 % голосів (546 138 осіб)[26].

Скандали[ред.ред. код]

Країни, в яких Михайло Добкін потрапив під санкції

Передвиборчий відеозапис 2006[ред.ред. код]

Під час виборчої кампанії до Верховної Ради 27 вересня 2007 на сайті YouTube був розповсюджений неофіційний варіант рекламного відеокліпу за участю мера міста Добкіна та секретаря міської адміністрації Геннадія Кернеса, де вживалася ненормативна лексика. Сам Добкін зізнався, що ролик зняли за 2 роки до його появи у 2007 р. Запис в інтернеті користувався великою популярністю аудиторії, за першу добу його переглянули близько 145 000 чоловік і в рейтингу YouTube він посів восьме місце з усіх найпопулярніших кліпів у світі. У модифікованому вигляді (без лайки) ролик також показали на місцевих каналах м. Харкова та по одному з центральних каналів України.

Поява відеокліпу викликала політичний скандал в лавах Партії Регіонів, де низка членів партії звинуватила Добкіна в дискредитації партії та міста. Добкіна також звинуватили в тісних зв'язках з Генадієм Кернесом, який має кримінальне минуле.[27]

Низка інцидентів у квітні 2014[ред.ред. код]

14 квітня 2014 Михайла Добкіна у Києві поблизу телеканалу ICTV, куди він прямував на програму «Свобода слова», перестріла юрба людей, яка обсипала його борошном та облила зеленкою[28], після чого Добкін заявив, що його охоронцям завдано тілесних ушкоджень, а у його машини виявились пробитими колеса[29].

Обшук у 2016 році[ред.ред. код]

15 вересня 2016 року співробітники Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України намагалися провести обшук у будинку, що належить матері Михайла Добкіна[30]. Однак з огляду на те, що в даному будинку прописаний Михайло Добкін, він є недоторканним як житло народного депутата України.

Звинувачення у корупції[ред.ред. код]

13 липня 2017 року позбавлений недоторканності за поданням Генерального Прокурора України через підозри у махінаціях з землею.

Особисті дані[ред.ред. код]

Одружений з Добкіною Аллою Миколаївною. Виховує чотирьох дітей: три доньки — Аллу (1993 р. н.), Єву (2007 р. н.) та Поліну (2010 р. н.), сина Миколу (2000 р. н.).

Цитати[ред.ред. код]

З виступу Михайла Добкіна на сесії Харківської обласної ради 30 січня 2014 в підтримку спецпідрозділу «Беркут», ліквідованого 25 лютого 2014:

Я сьогодні поділяю позицію фракції регіонів Харківської обласної ради і теж одягнув футболку з написом "Беркут", ми підтримуємо не тільки "Беркут", ми підтримуємо всі спецпідрозділи і всіх співробітників міліції, які сьогодні, ризикуючи своїм життям і здоров'ям, охороняють громадський порядок, не допускаючи варварів і вандалів до погрому державних будівель і установ. «...» покидьки, які сьогодні ламають державне майно по всій країні, нічого в своєму житті не збудували, крім куренів, халабуд, а може бути, криївок про всяк випадок - тому, що ми їх туди заженемо з часом. Палити, ламати - це до себе, туди, в бандерштадт.[31]
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg На сесії облради Добкін повідомив, що він тепер «Беркут», ТСН, 30 січня 2014
Nuvola apps kaboodle.svg Добкін в футболці "Беркут", 5 канал, 30 січня 2014
Nuvola apps kaboodle.svg Гепа і Допа. (скандальний відозепис) (рос.)

З виступу 1 лютого 2014 в ході екстреного Всеукраїнського зльоту первинних партійних організацій Партії регіонів у Харкові під проводом голови харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна, на якому створено Український фронт[32]:

«Купка оскаженілих націоналістів, спустившись з Говерли, озброївшись не лише сценарієм, але і кийками, вирішила, що вони і є той єдиний український демос, який здатний продукувати національну ідею і проголошувати її від імені всього українського народу»[33].

Оцінки діяльності[ред.ред. код]

Ігор Лосєв:

« Місто Харків було пов’язане в 20-х — на початку 30-х років минулого століття з українським національним відродженням, а ще раніше, на початку ХІХ століття саме Харківський університет був центром українського патріотизму й національних студій. Але сьогодні місто стараннями «антифашистів» зразка Добкіна — Кернеса застрягло в ментальності сталінізму, в покритій мохом совєтчині, що виступає демонстративним запереченням суверенної Української держави.[34]  »

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Народний депутат України IV скликання Добкін Михайло Маркович. ВРУ. Процитовано 18.10.2014. 
  2. Вихрест Михайло Добкін сповідує нацизм?(рос.)
  3. Указ Президента України від 18 березня 2010 № 379/2010 «Про призначення М.Добкіна головою Харківської обласної державної адміністрації»
  4. Указ Президента України від 2 березня 2014 року № 223/2014
  5. Добкин Михаил Маркович
  6. Про що Добкін не розповість: неофіційна біографія мера Харкова(рос.)
  7. Добкін у СІЗО, суд обере йому запобіжний захід
  8. Ахметов готовий внести заставу за Добкіна
  9. СУД ВІДПУСТИВ ДОБКІНА ПІД ДОМАШНІЙ АРЕШТ
  10. Добкін Михайло Маркович — Переходи по фракціях Верховної Ради IV скликання. ВРУ. Процитовано 18.10.2014. 
  11. Добкин подал документы для участия в президентских выборах
  12. Указ Президента України N 379/2010, від 18 березня 2010 року. Про призначення М. Добкіна головою Харківської обласної державної адміністрації.
  13. Харківська обласна державна адміністрація — Розпорядження № 181 від 31 березня 2010 року «Про утворення Харківського регіонального Комітету з економічних реформ»
  14. Склад Харківського регіонального Комітету з економічних реформ
  15. Добкін назвав опозиціонерів «виродками», а мітингувальників «веселими клоунами»(рос.)
  16. Добкін заявив, що пам'ятник Леніну знесли «рагулі»(рос.)
  17. Добкін пропонує перенести столицю України до Харкова(рос.)
  18. Харків: регіонали прийшли на сесію облради у футболках із написом «Беркут»
  19. [У Харкові відбувся з'їзд депутатів південно-східних областей і Криму]
  20. Добкін пішов у відставку
  21. Указ Президента України Про звільнення М. Добкіна з посади голови Харківської обласної державної адміністрації
  22. Указ Президента України № 224/2014 Про призначення І. Балути головою Харківської обласної державної дміністрації
  23. Партія регіонів вирішила, що з Добкіна вийде кращий президент, ніж з Тігіпка
  24. Добкін обіцяє повернути Крим Україні
  25. ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ. ПОСТАНОВА від 28 березня 2014 року № 103 Про реєстрацію кандидата на пост Президента України Добкіна Михайла Марковича на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року
  26. ЦВК офіційно оголосила Порошенка президентом України
  27. Коли Михайло Маркович з Геннадієм Адольфовичом полаються…
  28. Добкіна в Києві облили зеленкою і обсипали борошном. Радіо Свобода. 14.04.2014.
  29. У Києві «озеленили» Добкіна. Українська правда. 14.04.2014.
  30. У Харкові будинки Добкіна і Кернеса обшукують разом з "Альфою". ukranews.com. Українські новини. 2016-09-15. 
  31. Добкін і харківські регіонали прийшли в облраду у футболках «Беркута», УП, 30 січня 2014
  32. Создан всеукраинский общественный союз «Украинский фронт» (рос.)
  33. Що зробили з усіма нами?
  34. Лосєв І.. В одному окремо взятому місті

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Міський голова Харкова
(2006-2010)
Наступник:
Шумілкін Володимир Андрійович
(20022006)
Кернес Геннадій Адольфович
2010)
Попередник: Голова Харківської обласної державної адміністрації
20102 березня 2014
Наступник:
Бабаєв Володимир Миколайович, в.о.
(2010)
Балута Ігор Миронович