Віллем Якоб Лейтен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Віллем Якоб Лейтен
Luyten, Willem Jacob
Народився 7 березня 1899(1899-03-07)
Семаранг
Помер 21 листопада 1994(1994-11-21) (95 років)
Міннеаполіс
Місце проживання США
Громадянство
(підданство)
Flag of the Netherlands.svg Нідерланди
Flag of the United States.svg США
Діяльність астроном
Alma mater Лейденський університет
Галузь Астрономія
Заклад Гарвардський університет
Міннесотський університет
Лікська обсерваторія[d]
Вчене звання професор
Науковий керівник Ейнар Герцшпрунг
Член Американська академія мистецтв і наук і Міжнародний астрономічний союз[1]
Відомий завдяки: зоря Лейтена
Нагороди медаль Кетрін Брюс

Віллем Якоб Лейтен (нід. Willem Jacob Luyten; 7 березня 189921 листопада 1994) — голландсько-американський астроном, член Національної АН США.

Народився у місті Семаранг (острів Ява). Освіту здобув в Амстердамському і Лейденському університетах. З 1921 жив у США. У 1921–1923 рр. працював у Лікській, в 1923–1930 — у Гарвардській обсерваторіях. З 1931 р. — у Міннесотському університеті (у 1937–1975 — професор, завідувач кафедрою астрономії, з 1975 — почесний професор)[2].

Основні наукові роботи стосуються зоряної астрономії. Розвинув метод визначення статистичних паралаксів за власними рухами зірок і побудував діаграму Герцшпрунга—Рассела для зір в околицях Сонця; здійснив детальне дослідження всіх зір у радіусі 10 парсек навколо Сонця. Визначив середні абсолютні величини, просторові щільності, просторові рухи для різних груп зірок — цефеїд, довгоперіодичних змінних, червоних гігантів тощо. У 1927 році почав у Гарвардській обсерваторії обширну програму визначення власних рухів зір південного неба; знайшов близько 100 000 зірок яскравіше 4,5m з великими власними рухами. Шляхом оцінок кольору слабких зір із великими власними рухами відкрив значну частину відомих білих карликів. Організував повторне фотографування північного неба на Паломарському телескопі Шмідта для отримання спостережень другої епохи Паломарського атласу неба; це дає можливість визначати власні рухи багатьох дуже слабких зірок (до 21-ї зоряной величини). Деякі роботи присвячено вивченню руху лінії апсид у спектрально-подвійних зір (1936), візуальним спостереженням змінних зір (1918–1920)[2].

Медалі їм Дж. Вотсона Національної АН США (1965), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1968)[2].

На честь ученого названо:

Джерела[ред.ред. код]

  1. NNDB — 2002.
  2. а б в Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. Лейтен Виллем Якоб. Астрономы. Биографический справочник / отв. редактор Богородский А. Ф. —. на сайте Астронет. Київ: Наукова думка, 1977. — 416 с. (рос.).