Вільгельм I (король Вюртемберга)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм I
König Wilhelm I Württ.jpg
Народився 27 вересня 1781(1781-09-27)[1][2]
Любін, Сілезія, Королівство Пруссія[1]
Помер 25 червня 1864(1864-06-25)[1][2] (82 роки)
Rosenstein Castle[d], Бад-Канштатт[d], Штутгарт, Королівство Вюртемберг, Німецький союз
Поховання Württemberg Mausoleum[d]
Діяльність король
Учасник Наполеонівські війни
Посада король
Військове звання генерал
Конфесія лютеранство
Рід House of Württemberg[d]
Батько Фрідріх I Вюртемберзький
Мати Duchess Augusta of Brunswick-Wolfenbüttel[d]
Брати, сестри  • Prince Paul of Württemberg[d] і Catharina of Württemberg[d]
У шлюбі з Catherine Pavlovna of Russia[d], Кароліна Августа Баварська і Пауліна Тереза Вюртемберзька
Діти Marie of Württemberg, Countess of Neipperg[d], Софія Вюртемберзька, Карл I, Катерина Вюртемберзька і Августа Вюртемберзька
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 2 ступеня орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Олександра Невського Knight Grand Cross of the Military Order of William
King of Wurttemberg Arms.svg

Вільгельм I (нім. Wilhelm I; 27 вересня 1781, Любін, Королівство Пруссія — 25 червня 1864, палац Розенштайн, поблизу Штутгарта) — король Вюртемберга з 30 жовтня 1816 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Старший син Фрідріха Вюртемберзького (майбутнього короля Фрідріха I) і Августи Брауншвейг-Вольфенбюттельської. Народився Вільгельм в Сілезії, де його батько служив прусським офіцером.

У 1800 році Вільгельм вступив на деякий час волонтером в австрійську армію, яка перебувала під начальством ерцгерцога Іоанна, і відзначився в битві при Гогенлиндене. Щоб уникнути батьківського гніту, він покинув двір і в 1803 здійснив подорож до Франції та Італії. Тільки в 1806 році, після прийняття його батьком королівської корони, Вільгельм повернувся на батьківщину, де в якості наслідного принца вів усамітнене життя до 1812 року.

Коли Наполеон I почав війну з Росією, Вільгельм мав прийняти начальство над Вюртемберзьким контингентом. Після вступу в межі Росії він небезпечно захворів і залишився у Вільно, звідки після одужання повернувся на батьківщину. Коли після битви при Лейпцігу приєднався до союзників і його батько, Вільгельм прийняв начальство над 7-м армійським корпусом, що складався з вюртембергського контингенту і багатьох австрійських і російських полків.

У кампанії 1814 він відзначився в боях при Ла-Ротьєра, Бар-сюр-Обидві, Арсі-сюр-Обидві, Фер-Шампенуазі, але при Монтеро був розбитий військами Наполеона, втричі переважали його чисельністю.

Примітки[ред. | ред. код]