Карл I (король Вюртембергу)

Карл I
нім. Karl I.
Карл I Світлина Карла роботи Фрідріха Брансефа
3-й король Вюртембергу
Початок правління:	25 червня 1864
Кінець правління:	6 жовтня 1891
Коронація:	12 липня 1864
Попередник:	Вільгельм I
Наступник:	Вільгельм II
Дата народження:	6 березня 1823(1823-03-06)
Місце народження:	Штутгарт, Королівство Вюртемберг
Дата смерті:	6 жовтня 1891(1891-10-06) (68 років)
Місце смерті:	Штутгарт, Королівство Вюртемберг, Німецька імперія
Поховання	Old Castled
Дружина:	Ольга Миколаївна Романова
Діти:	не було
Династія:	Вюртемберзький дім
Батько:	Вільгельм I
Мати:	Пауліна Вюртемберзька
Нагороди:
Карл I у Вікісховищі

Карл I (нім. Karl I.), повне ім'я Карл Фрідріх Александр (нім. Karl Friedrich Alexander), (нар. 6 березня 1823 — пом. 6 жовтня 1891) — король Вюртембергу у 1864—1891 роках. Син попереднього короля Вюртембергу Вільгельма I та вюртемберзької принцеси Пауліни.

Біографія

Народився 6 березня 1823 року у Штутгарті. Був другою дитиною та єдиним сином в родині короля Вюртембергу Вільгельма I та його другої дружини Пауліни Вюртемберзької. Мав старшу сестру Катерину та молодшу — Августу.

Навчався в Тюбінгенському та Берлінському університетах. Здійснив поїздки Голандією, Британією, Італією, Австрією та Німеччиною.

18 січня 1846 року в Палермо заручився з російською великою княжною Ольгою Миколаївною. 13 липня у Петергофі відбулося їхнє весілля. 23 вересня пара урочисто прибула до Штутгарта. Дітей не мали. Літньою резиденцією подружжя слугувала вілла Берг у Штутгарті. Від 1863 року виховували небогу Ольги, велику княжну Віру Костянтинівну. Кілька разів принц був центром скандалу через близькі знайомства з чоловіками.

Став королем у 1864 році. Був більш ліберальним правителем, ніж його батько. Замінив головного міністра Йозефа фон Ліндена на Карла фон Варнбюлера. Зовнішня політика в перші роки правління пройшла шлях від союзу з Австрійською імперією та союзу з Пруссією. У 1866 році визнав розпуск Німецького Союзу.

Підтримав Австрію в Австро-прусській війні. Однак, після битви під Садовою уклав із Пруссією таємний військовий договір, який було оприлюднено у 1867. Втім, двір, уряд та народ офіційно зайняли антипрусську позицію.

Усередині країни правив у постійній згоді з ландтагом. У вересні 1870 року фактичним головою уряду було призначено Германа фон Мітнахта.

1 січня 1871 року вступило в силу приєднання Вюртемберга до Північнонімецької конфедерації, але дуже скоро королівство увійшло до складу Німецької імперії. Наслідком цього стало істотне обмеження суверенітету королівства. Вюртемберг втратив колишню міжнародну позицію, але отримав більшу безпеку як всередині, так і зовні держави. Поштові та телеграфні служби, фінансовий суверенітет, культурне управління та управління залізницею залишалися внутрішніми, так само як і право на власну військову адміністрацію.

Від 1878 року, маючи слабке здоров'я та страждаючи на депресії, Карл періодично усамітнювався для приватного життя, виїжджаючи за кордон, наприклад, до Ніцци. При цьому він нехтував зобов'язаннями правителя, як стверджується, одного разу в нього накопичилося до 800 непідписаних документів. З одного боку, це було незручно для адміністрації, з іншого боку — дуже зручно для уряду, оскільки він міг керувати в основному без втручання монарха.

Помер 6 жовтня 1891 року у Штутгарті.

Нагороди

Королівство Вюртемберг

• Великий магістр ордену Вюртемберзької корони;
• Великий магістр ордену «За військові заслуги»;
• Великий магістр ордену Фрідріха;
• Великий магістр ордену Ольги;

Іноземні нагороди

• Орден Золотого руна (Австрійська імперія);
• Орден Чорного орла (Королівство Пруссія);
• Орден Підв'язки (Велика Британія);
• Вищий орден Святого Благовіщення (Королівство Італія;
• Орден Святого Михайла і Святого Георгія (Велика Британія);
• Орден Серафимів (Швеція) (17 жовтня 1879);
• Орден Слона (Данія) (21 червня 1889);
• Орден дому Гогенцоллернів (Королівство Пруссія).

Генеалогія

Фрідріх II Ойген

Фредеріка Бранденбург-Шведтська

Карл Брауншвейзький

Августа Великобританська

Фрідріх II Ойген

Фредеріка Бранденбург-Шведтська

Карл Крістіан Нассау-Вайльбург

Кароліна Оранж-Нассауська

Фрідріх I

Августа Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Людвіг Вюртемберзький

Генрієтта Нассау-Вайльбурзька

Вільгельм I

Пауліна Вюртемберзька

Карл

Література

• Jürgen Honeck: Drei württembergische Könige. Ihre Persönlichkeit im Spiegel von Politik, Macht und Liebe, Stieglitz, Mühlacker und Irdning/Steiermark 2008, ISBN 978-3-7987-0393-3.
• Hubert Krins: Könige und Königinnen von Württemberg. Lindenberg 2007 (3. Auflage). ISBN 978-3-89870-024-5.
• Ulrike Landfester, Friderike Loos (Hrsg.): Lieber Kronprinz! Liebe Freundin!: Briefwechsel zwischen Bettine von Arnim und Karl von Württemberg. Mit einem Anhang: Briefwechsel zwischen Bettine von Arnim und Julius von Hardegg. Manutius, Heidelberg 1998, ISBN 3-925678-82-4.
• Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 319–323.
• Sophie Dorothee Podewils (Hrsg.): Traum der Jugend goldner Stern. Aus den Aufzeichnungen der Königin Olga von Württemberg [Aus dem französischen Manuskript übersetzt von Sophie Dorothee Gräfin Podewils]. Neske, Pfullingen 1955.
• Paul Sauer: Regent mit mildem Zepter. König Karl von Württemberg. DVA, Stuttgart 1999. ISBN 3-421-05181-X.

Посилання

• Вюртемберги [Архівовано 27 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Geni.com [Архівовано 27 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 27 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Карла I [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)