Вільне місто Данциг
| Freie Stadt Danzig (нім.) Wolne Miasto Gdańsk (пол.) Вільне місто Данциг | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| вільне місто під протекторатом Ліги Націй | |||||||||
| |||||||||
 Прапор
 Герб
| |||||||||
| Девіз «Nec Temere, Nec Timide» | |||||||||
| Гімн Für Danzig / Gdańsku | |||||||||
 | |||||||||
| Столиця | Данциг 54°21′ пн. ш. 18°40′ сх. д.H G O | ||||||||
| Мови | німецька, польська | ||||||||
| Релігії | 64,6 % лютеранство 32,2 % католицизм (1938) | ||||||||
| Форма правління | Республіка | ||||||||
| Верховний комісар Ліги Націй | |||||||||
• 1919–1920 | Реджинальд Тауер | ||||||||
• 1937–1939 | Карл Буркхардт | ||||||||
| Президент Сенату | |||||||||
• 1920–1931 | Генріх Зам | ||||||||
• 1934–1939 | Артур Грайзер[a] | ||||||||
| Законодавчий орган | Фолькстаг | ||||||||
| Історичний період | Інтербеллум | ||||||||
• Утворення | 10 січня 1920 | ||||||||
| 1 вересня 1939 | |||||||||
• Анексія Німеччиною | 2 вересня 1939 | ||||||||
| Площа | |||||||||
• 1923 | 1966 км2 | ||||||||
| Населення | |||||||||
• 1923 | 366 730 осіб | ||||||||
| 186,5 осіб/км² | |||||||||
| Валюта | паперова марка (1914—1923) паперова марка Данцига (1914—1923) Данцизький гульден (з 1923) | ||||||||
| |||||||||
 Вікісховище має мультимедійні даніза темою: Вільне місто Данциг | |||||||||
.svg){kind=small}
Вільне місто Данциг (нім. Freie Stadt Danzig; пол. Wolne Miasto Gdańsk) — місто-держава і автономний балтійський порт зі статусом вільного міста, що був наданий 10 січня 1920 року відповідно до частини III секції XI Версальського договору 1919 року[1].
Відповідно до рішення Паризької мирної конференції місто було відокремлене від Німеччини разом із сусідніми територіями. Знаходилося під захистом Ліги Націй зі спеціальними економічними правами порту для Польської республіки[2]. Припинило існування після вересня 1939 року, коли було зайняте й анексоване нацистською Німеччиною. Після поразки Німеччини 1945 року стало частиною Польської республіки під польською назвою Гданськ.
Вільне місто Данциг включало головне місто Данциг (Гданськ), а також Сопот, Тігенгоф (Новий Двур — Гданський), Нойтех (Новий Став) і приблизно 252 села та 63 хутори. Його територія (1966 км²) була приблизно вдвічі більше розміру Вільного міста Данциг наполеонівських часів.
Вільне місто мало бути представлене за кордоном Польщею і мало з нею митний союз. Залізниця, яка з'єднала Вільне місто з новоствореною Польщею, була підпорядкована Польщі. Так само Вестерплатте (доти міський пляж) був також наданий Польщі, яка створила військову залогу в межах міста. Окрім муніципального поштамту, було також окреме Польське поштове відділення.
На відміну від підмандатних територій, які були довірені країнам, Данциг подібно до Території басейну Саар підпорядковувався безпосередньо Лізі Націй з представниками різних країн, які обіймали посаду Верховного Комісара.[3]
Вільне місто Данциг мало населення 357 000 осіб (1919), 95 % з них були німецькомовні[4], інші були кашубами або поляками.
За Версальським договором Данциг вийшов з-під влади Німеччини. Місцеві мешканці втратили своє німецьке громадянство зі створенням Вільного міста, але отримали право за термін перших двох років існування держав повторно отримати його; проте вони мусили залишити Данциг[2].
Друга світова війна і повоєнні часи
[ред. | ред. код]Нацистський уряд проголосував за повторне об'єднання з Німеччиною 2 вересня 1939 року, наступного дня після німецького вторгнення до Польщі. Хоча це було нелегітимно за конституцією, проте держава була формально об'єднана Німеччиною в недавно сформованому райхсгау Данциг — Західна Пруссія. Польські цивільні працівники Поштового офісу були навчені і мали тайник зброї, здебільшого пістолети, три легкі кулемети і деякі ручні гранати, коли захищали Польський поштовий офіс протягом 15 годин.
Близько 90 % з міста було знищено наприкінці Другої світової війни головним чином через бомбування радянською авіацією. 30 березня 1945 року місто було узято Червоною Армією. Понад 90 % з довоєнного населення загинули або втекли. Низка мешканців міста загинули під час затоплення судна Вільгельм Густлофф.
За рішенням Потсдамської конференції, колишнє Вільне місто було передано Польщі. (Невирішене питання Ялтинської конференції).
До 1950 року близько 285 000 колишніх мешканців Вільного міста мешкало у Східній Німеччині і 13 424 колишніх громадян Вільного міста отримало польське громадянство. Натомість 101 873 поляки з Центральної Польщі і 26 629 поляків зі Східної Польщі було переселено до Данцигу.
-
Вільне місто Данциг, 1920—1939 -
Поштові марки Вільного міста Данциг, 1920—1939 -
Данциг (фіолетовий) з частинами Німеччини (рожевий) і Польщі (зелений) -
Монета міста Данциг 1923 року карбування
- ↑ Як «глава держави»
- ↑ Traité de Versailles 1919. Text (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2020. Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ а б Yale Law School. The Versailles Treaty June 28, 1919 : Part III. The Avalon Project. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 травня 2007.
- ↑ Danzig subsection of Poland entry from World Statesmen.org. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 квітня 2008.
- ↑ Encyclopaedia Britannica Year Book, 1938
- H.G. Wells on the Polish Corridor (WikiSource) [Архівовано 13 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Jewish community history [Архівовано 14 травня 2008 у Wayback Machine.]
- History of Gdansk/Danzig [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Gdańsk history
- In 1997 Gdansk celebrated his thousand anniversary [Архівовано 23 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- history & hallucination
- The power of Gdansk
- Chronik des Jahres 1945 [Архівовано 14 грудня 2007 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |