Вільне місто Данциг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Freie Stadt Danzig (нім.)
Wolne Miasto Gdańsk (пол.)
Вільне місто Данціґ
вільне місто під протекторатом Ліги Націй
1920 – 1939
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Für Danzig
Розташування Данціґ
Данціґ, оточений Німеччиною (праворуч) і Польщею (ліворуч і до долу)


Див. також цю мапу Данцизької території

Столиця Данціґ
54°21′ пн. ш. 18°40′ сх. д. / 54.350° пн. ш. 18.667° сх. д. / 54.350; 18.667
Мови німецька, польська
Релігії 64.6% Лютеранство
32.2% Католицизм (1938)
Форма правління Республіка
Верховний комісар
 - 1919–20 Reginald Tower
 - 1937–39 Carl Burckhardt
Сенат президент
 - 1920–31 Heinrich Sahm
 - 1934–39 Arthur Greiser
Законодавчий орган Фолькстаг
Історичний період Інтербеллум
 - Утворення 10 січня 1920
 - Вторгнення в Польщу 1 вересня 1939
 - Анексія Німеччиною 2 вересня 1939
Площа
 - 1923 1966 км2
Населення
 - 1923 366 730 осіб
     Густота 186,5 осіб/км² 
Валюта паперова марка (до 1923)
Данцізький гульден (з 1923)
Попередник
Наступник
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Веймарська республіка
Flag of Prussia (1918–1933).svg Вільна держава Пруссія
Flagge Preußen - Provinz Westpreußen.svg Західна Пруссія
Нацистська Німеччина Flag of German Reich (1935–1945).svg
Райхсґау Данціґ-Західна Пруссія Flag of German Reich (1935–1945).svg
Вільне місто Данціґ, 1920-1939

Вільне місто Данциг або Вільне місто Данціґ (нім. Freie Stadt Danzig; пол. Wolne Miasto Gdańsk) — автономний балтійський порт і місто-держава, утворений 10 січня 1920 року відповідно до частини III секції XI Версальського договору 1919 року, за яким місто було відокремлене від Німеччини разом із сусідніми територіями. Знаходилося під захистом Ліги Націй зі спеціальними економічним правами порту для Польщі[1]. Припинило існування після вересня 1939, коли було зайняте й анексоване нацистською Німеччиною. Після поразки Німеччини 1945 року стало частиною Польщі під польською назвою Ґданськ.

Устрій[ред.ред. код]

Поштові марки Вільного міста Данцигу, 1920—1939

Територія[ред.ред. код]

Вільне місто Данціґ включало в себе головне місто Данціґ (пол. Ґданськ), а також Сопот, Тігенгоф (Новий Двур - Ґданський), Нойтех (Нови Став) і приблизно 252 села та 63 хутори. Його територія (1,966 тис. км²) була приблизно вдвічі більше розміру Вільного міста Данціґ наполеонівських часів.

Польське право[ред.ред. код]

Вільне місто мало бути представлене за кордоном Польщею і мала з нею митний союз. Залізниця, яка з'єднала Вільне місто з новоствореною Польщею, була підпорядкована Польщі. Так само, Вестерплатте (доти міський пляж), був також наданий Польщі, яка створила військову залогу в межах міста. Окрім муніципального поштамту, було також окреме Польське поштове відділення.

Комісари Ліги Націй[ред.ред. код]

На відміну від підмандатних територій, які були довірені країнам, Данціґ подібно до Території басейну Саар підпорядковувалась безпосередньо Лізі Націй, з представниками різних країн, що займали посаду Верховного Комісара.[2]

Населення[ред.ред. код]

Вільне місто Данціґ мало населення 357,000 (1919), 95% з них були німецькомовні [3], інші були кашубами або поляками.

За Версальським доовором Данціґ вийшов з під влади Німеччини. Місцеві мешканці втратили своє німецьке громадянство із створенням Вільного міста, але отримали право за термін перших двох років існування держав, повторно отримати його; проте, вони мусили залишити Данциг. [1]

Друга світова війна і повоєнні часи[ред.ред. код]

Нацистський уряд проголосував за повторне об'єднання з Німеччиною 2 вересня 1939, наступного дня після німецького вторгнення до Польщі. Хоча це було нелегітимно за конституцією, проте держава була формально об'єднана Німеччиною в недавно сформованому Райхсґау з Райхсґау Данціґ-Західна Пруссія. Польські цивільні працівники поштового офісу були навчені і мали тайник зброї, здебільшого пістолети, три легкі кулемети і деякі ручні гранати, коли вони захищали Польський поштамт протягом 15 годин.

Близько 90% з міста було знищено наприкінці Другої світової Війни головним чином через бомбування радянською авіацією. 30 березня, 1945 року місто було узято Червоною Армією. Понад 90% з довоєнного населення загинули або втекли. Ряд мешканців міста загинули при затопленні Вільгельм Ґустлофф.

За рішенням Потсдамської конференції, колишнє Вільне місто було передано Польщі. (Не вирішене питання Ялтинської конференції).

До 1950 року близько 285,000 колишніх мешканців Вільного міста жило у Східній Німеччині і 13,424 колишніх громадян Вільного міста отримало польське громадянство. Натомість 101,873 поляків з Центральної Польщі і 26,629 поляків зі Східної Польщі було переселено до Данціґу.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Yale Law School. The Versailles Treaty June 28, 1919 : Part III. The Avalon Project. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2007-05-03. 
  2. Danzig subsection of Poland entry from World Statesmen.org. Архів оригіналу за 2013-06-26. 
  3. Encyclopaedia Britannica Year Book, 1938